вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" липня 2019 р. Справа№ 910/16641/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Смірнової Л.Г.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Чміль Я.Є.
за участю представників сторін:
від позивача: Глущенко В.В.;
від відповідача: Косинський В.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року
у справі № 910/16641/17 (суддя С.М. Морозов)
За позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж"
про стягнення 212 819,34 грн, -
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" суми штрафних санкцій в розмірі 212 819,34 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору на виконання робіт на об'єкті "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-могтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" (Будівельні роботи) (ДК 021:2015 450000000-7) №087 від 11.08.2016 не виконав свої зобов'язання щодо дотримання графіку виконання робіт та поставки обладнання, внаслідок чого відбулось прострочення строку виконання робіт за яке позивачем нараховано штрафні санкції.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Мандриченко О.В.) від 28.11.2017 у справі №910/16641/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Куксов В.В., Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.) від 22.05.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 07.09.2018 у даній справі рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі №910/16641/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 20.06.2018
Відправляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що судам попередніх інстанцій необхідно перевірити доводи позивача щодо недотримання Підрядником строків виконання робіт, встановлених календарним планом на будівництво «Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд», який є додатком №2 до договору №087 від 11.08.2016, з врахуванням внесених додатковими угодами змін, та у разі їх підтвердження перевірити правильність здійснених позивачем на підставі статті 549 Цивільного кодексу України та частини другої статті 230 Господарського кодексу України розрахунків розміру пені та штрафу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
При новому розгляді справи рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 позовні вимоги були задоволені повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем свого обов'язку щодо вчасного виконання робіт по Договору, а тому, перевіривши розрахунки, у відповідності до вказівок Верховного суду зазначених в постанові від 07.09.2018 року, вимоги позивача в справі №910/16641/17 про стягнення з відповідача сум пені в розмірі 113 433,20 грн та штрафу в розмірі 99 386,14 грн, визнані судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року по справі №910/16641/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення кожного окремого етапу робіт згідно графіку, не взяв до уваги, що пункт 7.1. договору не передбачає відповідальності за прострочення виконання кожного окремого етапу робіт, а передбачає відповідальність виключно за порушення строку виконання підрядних робіт в цілому за договором. Як зазначає апелянт, суд першої інстанції фактично не застосував ст.ст. 547, 875, ч. 2 ст. 883 ЦК України та ч. 4 ст. 231 ГК України в розумінні висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.01.2019 по справі № 911/728/18 та від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17. Крім того, як зазначив апелянт, суд першої інстанції не надав оцінку всім доводам відповідача щодо відсутності передачі позивачем оформленої належним чином проектно-кошторисної документації для виконання робіт за Договором, дозволу на виконання будівельних робіт, висновку Державної екологічної експертизи на роботи по об'єкту, а також не забезпечив технічний нагляд за виконанням робіт по Договору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями, справу №910/16641/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Смірнова Л.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 року призначено справу №910/16641/17 до розгляду на 24.07.2019 року колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л.Г., Мальченко А.О.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 року, враховуючи перебування у відпустці судді Мальченко А.О., яка не є головуючим суддею, справу №910/16641/17 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 24.07.2019 року, справу №910/16641/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року у справі № 910/16641/17 у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г. до свого провадження.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
11 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Філії "БМФ "Укргазпромбуд" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" (далі - підрядник) було укладено Договір №087 на виконання робіт на об'єкті "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" (Будівельні роботи) (ДК 021:2015 450000000-7) (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" (Будівельні роботи) (ДК 021:2015 450000000-7) згідно договірної ціни та кошторису до договору, яка є невід'ємною чого частиною, а замовник зобов'язується прийняти дані роботи та оплатити їх вартість.
Згідно п. 1.2. Договору підрядник здає роботи в строки, обумовлені графіком, і при достатньому фінансуванні підрядника.
Кількість робіт визначається кошторисом і договірною ціною (п.1.6. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору сума договору становить 2 740 640,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 456 773,33 грн.
Замовник забезпечує фінансування робіт за рахунок коштів ПАТ "Укртрансгаз" відповідно до графіка проведення робіт при умові отримання відповідних коштів. Оплата здійснюється замовником протягом 30-ти банківських днів з дня підписання актів приймання робіт (п.п. 4.1., 4.2. Договору).
Пунктом п. 4.3. Договору встановлено, що Акт виконаних робіт (форма №КБ-2в) готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 22 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника на протязі трьох робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.
За умовами п. 5.1. Договору строк (термін) виконання робіт: до 31.12.2016 року.
Місце виконання робіт: с. Пнів, Надвірнянський район, Івано-Франківська область (п. 5.2. Договору).
Згідно п. 6.3.1. Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи на умовах і в порядку, передбаченому укладеним договором та чинним законодавством України.
Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що в разі порушення підрядником зобов'язань щодо виконання робіт по даному договору він зобов'язаний сплатити на користь замовника штрафні санкції передбачені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 3.4. Договору якщо за час виконання цього договору виникнуть обставини, що призведуть до зміни вартості робіт, строків виконання робіт, в тому числі форс-мажор чи затримки з фінансування робіт замовником відповідні умови даного договору можуть бути переглянуті за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди а порядку визначеному чинним законодавством України.
Додатком №1 до Договору сторонами оформлено Договірну ціну.
Додатком №2 до Договору сторонами підписано Календарний план.
Додатком №3 до Договору сторонами погоджено Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва.
Користуючись пунктом 3.4. договору сторони неодноразово продовжували строки виконання робіт за договором.
Зокрема, додатковою угодою №1 від 16.02.2017 до Договору сторонами було внесено зміни щодо продовження строків виконання робіт за Договором, а саме до 31.05.2017. Окрім того, вказаною додатковою угодою викладено Додаток №2 до Договору "Графік виконання робіт" в новій редакції (п. 2. Додаткової угоди №1 від 16.02.2017 до Договору).
Додатковою угодою №2 від 31.05.2017 до Договору сторонами було внесено зміни щодо продовження строків виконання робіт за Договором, а саме до 15.10.2017. Окрім того, вказаною додатковою угодою викладено Додаток №2 до Договору "Календарний план на будівництво" в новій редакції (п. 3. Додаткової угоди №2 від 31.05.2017 до Договору).
За твердженням позивача, відповідач незважаючи на неодноразове продовження строків виконання робіт не здійснив належним чином виконання свої договірних зобов'язань, чим порушив встановлений графік виконання робіт, що стало наслідком прострочення виконання робіт за договором та нарахування відповідачу штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 113 433,20 грн та штрафу в розмірі 99 386,14 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензіями, проте, останні були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню та штраф за порушення строків надання послуг.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору підряду, згідно якого в силу вимог ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Під час першого розгляду справи, суди дійшли висновку, що пункт 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 31.05.2017) не конкретизує який саме вид робіт повинен завершитись до 15.10.2017, а тому строк завершення робіт до 15.10.2017 є граничним строком для завершення всіх видів робіт за договором.
За висновками судів попередніх інстанцій позивачем не надано належних доказів на підтвердження настання строку виконання робіт за договором щодо: поставки обладнання (теплотехнічного) до 31.05.2017; поставки іншого обладнання до 20.08.2017; демонтажних робіт в котельному залі, зовні будівлі котельні до 10.06.2017; демонтажних робіт - Зовнішні мережі водопостачання, каналізація, газопостачання до 20.07.2017; загально-будівельних робіт (фундаменти, опори) до 31.07.2017; будівельно-монтажних робіт (монтаж котельного обладнання, обв'язка) до 20.07.2017; будівельно-монтажних робіт (зовнішні мережі водопостачання, каналізації, газопостачання) до 31.08.2017.
Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі №910/16641/17 Верховний Суд у своїй постанові від 07.09.2018 зазначив, що строки виконання робіт по Договору були встановлені календарним планом на будівництво "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", який є додатком № 2 до договору №087 від 11.08.2016 та його є невід'ємною частиною.
Відправляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що судам попередніх інстанцій необхідно перевірити доводи позивача щодо недотримання підрядником строків виконання робіт, встановлених календарним планом на будівництво "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", який є додатком №2 до Договору №087 від 11.08.2016, з врахуванням внесених додатковими угодами змін, та у разі їх підтвердження перевірити правильність здійснених позивачем на підставі статті 549 Цивільного кодексу України та частини другої статті 230 Господарського кодексу України розрахунків розміру пені та штрафу.
Відповідно до положень ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Згідно з ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як передбачено пунктом 1.2. договору підрядник здає роботи у строки, обумовлені графіком.
До договору сторонами було затверджено Графік виконання робіт (Календарний план), який є додатком №2 до договору та його невід'ємною частиною, в якому сторони погоджено види робіт та строки їх виконання, із зазначенням відповідного року, місяця та числа.
В подальшому сторони скористались пунктом 3.4 договору та продовжили строки виконання робіт за договором.
Зокрема, між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 16.02.2017 та №2 від 31.05.2017, якими строк виконання робіт продовжено, а також до кожної додаткової угоди затверджено Додаток №2 "Календарний план на будівництво" до договору №087 від 11.08.2016 у новій редакції.
Так, Додатком №1 до Додаткової угоди №2 від 31.05.2017 року до Договору сторонами погоджено остаточний календарний план на будівництво "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району", відповідно до якого сторонам узгоджено чіткий календарний план виконання відповідачем робіт по Договору шляхом графічного зображення таблиці з виділенням у відповідних рядках затемнених прямокутників в проміжках між визначеними датами певних місяців 2017-го року.
Вказаний календарний план містить визначений сторонами вид робіт та період, в який ця робота повинна бути виконана відповідачем, тобто сторонами погоджено графік (календарний план) виконання певного виду робіт із зазначенням дати, місяця та року такого виконання.
Отже, строки виконання робіт були встановлені календарним планом на будівництво «Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд», який є додатком №2 до договору №087 від 11.08.2016 та його є невід'ємною частиною.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази вчасного виконання відповідачем робіт відповідно до договору та погодженого між сторонами графіку.
Так, в матеріалах справи міститься акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року від 31.05.2017 року, відповідно до якого відповідачем на виконання умов Договору було виконано, а позивачем прийнято роботи на загальну суму 225 045,97 грн, при встановленій вартості робіт за договором у розмірі 2 740 640,00 грн.
Отже, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було порушено встановлені графіком строки, що стало наслідком прострочення останнім: поставки товару (теплотехнічного) на суму 587 699,00 грн з граничним строком виконання - 31.05.2017, поставки іншого обладнання на суму 254 749,76 грн з граничним строком виконання - 20.08.2017, виконання демонтажних робіт в котельному залі, зовні будівлі котельні на суму 16 479,89 грн з граничним строком виконання - 10.06.2017, виконання демонтажних робіт зовнішні мережі водопостачання, каналізації, газопостачання на суму 2 003,47 грн з граничним строком виконання - 20.07.2017, виконання загально-будівельних робіт (фундаменти, опори) на суму 98 017,02 грн з граничним строком виконання - 31.07.2017, виконання будівельно-монтажних робіт (монтаж котельного обладнання, обв'язка) на суму 715 602,76 грн з граничним строком виконання - 20.07.2017, виконання будівельно-монтажних робіт (зовнішні мережі водопостачання, каналізації, газопостачання) на суму 161 671,44 грн з граничним строком виконання - 31.08.2017. Всього на суму 1 836 223,43 грн.
Так, в підтвердження порушення строків виконання робіт за договором та додаткових угод до нього, в матеріалах справи також містяться листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" (а.с. 93, 94, том 1), відповідно до яких відповідач зазначає, що у зв'язку з рядом причин на об'єкті відбувалися затримки введення будівельно-монтажних робіт, а тому для продовження будівельних робіт та придбання необхідного обладнання відповідач просить продовжити терміни виконання робіт та внести зміни до календарного плану.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції було обґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо неможливості визначення конкретних строків виконання робіт.
Як зазначає апелянт, суд першої інстанції не надав оцінку всім доводам відповідача щодо відсутності передачі позивачем оформленої належним чином проектно-кошторисної документацію для виконання робіт за Договором, дозволу на виконання будівельних робіт, висновку Державної екологічної експертизи на роботи по об'єкту, а також не забезпечив технічний нагляд за виконанням робіт по Договору.
В той же час, такі доводи відповідача є безпідставними з огляду на наступне.
Що стосується заперечень відповідача щодо невиконання позивачем зобов'язань, визначених Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 №668 (далі - Загальні умови), з приводу не передання технічних характеристик обладнання та оформленої проектно-кошторисної документації, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.4.5 Договору сторони передбачили, що права та обов'язки сторін визначаються п. 28-31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 p. №668 (надалі - Загальних умов), та іншими нормативними актами з питань капітального будівництва та здійснення державних закупівель.
При цьому у відзиві відповідач посилається на п. 47-48 Загальних умов, відповідно до яких забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника. Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. Додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін.
В той же час, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача проектної документації, оскільки у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" №6 від 24.01.2017 на оформлення допуску на виконання робіт за Договором, останнім здійснюється посилання на проект виконання робіт (ПВР), що додається ним до вказаної заяви (а.с. 96, том 1).
Окрім того, враховуючи те, що Договір наразі є виконаним (відповідь на відзив), вказані твердження відповідача спростовуються вчиненням ним відповідних робіт по Договору.
Що стосується заперечень відповідача щодо не передання останньому позивачем дозволу на виконання будівельних робіт, такі доводи судом першої інстанції були правомірно відхилені з огляду на наступне.
Відповідно до п. 29 Загальних умов замовник зобов'язаний передати підряднику дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту-допуску для виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеху, дільниці) від 14.02.2017, підписаного начальником цеху (дільниці) ОСОБА_1 зі сторони позивача та виконавцем робіт ОСОБА_2 зі сторони відповідача, позивачем виділено ділянку, що обмежена координатами для виконання на ній будівельно-монтажних робіт по реконструкції системи теплопостачання згідно розробленого проекту (монтаж обладнання котельні та прокладання зовнішніх та внутрішніх комунікацій). Тобто позивачем надано відповідачу дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт. (а.с. 95, том 1).
Відповідач також заперечував проти позову вказуючи, що позивач не передав відповідачу висновок державної екологічної експертизи на роботи по об'єкту, оскільки "система теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Б-МФ "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" відноситься до об'єктів трубопровідного транспорту згідно зі ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт", то відповідно до ст. 15 цього Закону (в редакції, що діяла до 18.12.2017) для визначення екологічної безпеки під час розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів трубопровідного транспорту, а також під час їх експлуатації проводиться обов'язкова державна екологічна експертиза у порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" (в редакції чинній на дату укладання Договору та початку виконання відповідачем робіт) здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 28.08.2013 року №808 затверджено перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, в якому, зокрема, у сфері теплової енергетики (п. 1), зазначено: теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ), устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива.
Водночас, об'єкт за Договором не підпадає під критерії об'єкту підвищеної екологічної небезпеки, оскільки загальна його потужність становить 90 кВт, а тому, висновок державної екологічної експертизи на роботи на об'єкті по Договору законом не вимагається.
Твердження відповідача щодо незабезпечення позивачем технічного нагляду за виконанням робіт по Договору також не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.
Так, за місцем виконання робіт, керівником структурного підрозділу позивача БМУ-4 БМФ "Укргахпромбуд", у відповідності з вимогами "Порядку допуску працівників сторонніх організацій для виконання робіт (завдань) на об'єктах ПАТ "Укртрансгаз" СОУ 49.5-30019801-121:2014, видано наказ №42 від 14.02.2017 року "Про призначення відповідального з нагляду за безпечним виконанням робіт", яким визначено відповідальну особу по нагляду за безпечним виконанням робіт по реконструкції системи теплопостачання виробничої бази БМУ-4 с. Пнів сторонньою організацією ТОВ "Газпромбудмонтаж" - майстра ОСОБА_3 , якого зобов'язано виконувати заходи з технічного нагляду.
Таким чином, з огляду на зазначене, вказані у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до підпункту 6.2.7 договору у разі порушення підрядником обов'язків за цим договором, замовник має право вимагати відшкодування збитків та сплати неустойки.
Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Заходами відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено частиною 1 статті 216 та частиною 1 статті 546 ЦК України.
Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.1. договору передбачили, що у разі порушення підрядником зобов'язань щодо виконання робіт по даному договору він зобов'язаний сплатити на користь замовника штрафні санкції передбачені частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Встановлення в пункті 7.1. договору умови, що штрафні санкції застосовуються відповідно частини другої статті 231 Господарського кодексу України є таким, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 547 ЦК України, а тому твердження апелянта в цій частині є безпідставними.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України, а одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Зокрема, такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. № 3-24гс12, від 09.04.2012 р. №3-88гс11, від 06.11.2013 р. № 116цс13.
Твердження апелянта про те, що пункт 7.1. договору не передбачає відповідальності за прострочення виконання кожного окремого етапу робіт, а передбачає відповідальність виключно за порушення строку виконання підрядних робіт в цілому за договором, у зв'язку з чим стягнення штрафних санкцій за порушення кожного окремого етапу робіт по графіку є безпідставним та суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 14.01.2019 по справі № 911/728/18 та від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, є необґрунтованим з огляду на наступне.
Так, у постанові Верховного суду від 14.01.2019 по справі № 911/728/18 було зазначено, що з умов пункту 1.1 договору №1607000509 від 15.07.2016 вбачається основне зобов'язання підрядника - виконати роботи, завершальною стадією яких є здача об'єкта в експлуатацію. Водночас суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином договірних умов щодо можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт, у зв'язку з чим Верховний Суд відправив справу на новий розгляд.
Тобто, Верховний Суд у справах № 911/728/18 та № 910/22058/17 звертав увагу на необхідності дослідження умов договору щодо можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт.
Колегія суддів, дослідивши умови спірного договору, встановила, що розділом 1 договору було передбачено зобов'язання підрядника - виконати роботи по об'єкту "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" (Будівельні роботи) (ДК 021:2015 450000000-7) згідно договірної ціни та кошторису (п. 1.2. договору) та деталізовано, що підрядник здає роботи в строки, обумовлені графіком, і при достатньому фінансуванні підрядника. (п. 1.2. договору).
Тобто, в контексті умов розділу І договору основним зобов'язанням підрядника є поетапне виконання робіт по об'єкту "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" відповідно до календарного плату на будівництво, про що і зазначав Верховний Суд у даній справі, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, направляючи її на новий розгляд та зазначаючи на необхідності перевірки правильності здійснених позивачем на підставі статті 549 Цивільного кодексу України та частини другої статті 230 Господарського кодексу України розрахунків розміру пені та штрафу.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на вказівки Верховного Суду у даній справі, колегія суддів дійшла до висновку, що за прострочення відповідачем виконання кожного окремого етапу робіт підлягає застосуванню п. 7.1. договору в частині нарахування штрафу і пені.
Вказане, також, узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.05.2018 по справі № 910/16638/17, учасниками якої були позивач та відповідач та вимоги якої стосувалися стягнення неустойки за несвоєчасне виконання етапів робіт по ідентичному договору.
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем свого обов'язку щодо вчасного виконання етапів робіт по договору, перевіривши розрахунки, у відповідності до вказівок Верховного суду зазначених в постанові від 07.09.2018 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача сум пені в розмірі 113 433,20 грн. та штрафу в розмірі 99 386,14 грн., є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем свого обов'язку щодо вчасного виконання етапів робіт по Договору, перевіривши розрахунки, у відповідності до вказівок Верховного суду зазначених в постанові від 07.09.2018 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача сум пені в розмірі 113 433,20 грн. та штрафу в розмірі 99 386,14 грн., є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року у справі № 910/16641/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року у справі № 910/16641/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року у справі № 910/16641/17 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/16641/17 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 29.07.2019 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Л.Г. Смірнова
С.А. Пашкіна