Справа № 135/1520/17
Провадження № 2-а/135/1/19
іменем України
19.07.2019 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Басараб О.Д.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Бучка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ладижинської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Ладижинський комбінат комунальних підприємств» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ладижинської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 14 від 09.02.2017, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП.
На обґрунтування позову посилався на те, що в даній постанові зазначено, що станом на 12 год 00 хв 26.01.2017 він усвідомлюючи свої протиправні дії, умисно не уклав договір на вивезення побутових відходів, згідно з приписом №000366 від 05.01.2017 з терміном виконання по 12.01.2017, за адресою: м . Ладижин , вул. Довженка (колишня Котовського), 18 , чим порушив п. 3.2.5 Правил благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 152 КУпАП.
Проте, позивач вважає, що дана постанова винесена неправомірно, оскільки на його думку він не зобов'язаний укладати договір всупереч своїй волі, оскільки за положеннями ЦК України, він є вільним у виборі контрагента та визначенні умов договору. Без його волевиявлення такий договір не може бути укладений. Вказує на процесуальні порушення при розгляді адміністративної справи адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ладижинської міської ради, оскільки в постанові № 14 по справі адміністративного правопорушення від 09.02.2017 не зазначений протокол, на підставі якого винесена дана постанова. Також при розгляді адміністративної справи адміністративною комісією не були виконані вимоги ст.ст. 245, 252, 254, 256, 280 КУпАП.
Поряд з цим зазначає, що він не зобов'язаний укладати договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, який КП "Ладижинський ККП" пропонує укладати йому, оскільки положення цього договору не відповідають в повній мірі положенням типового договору, затвердженого в додатку 1 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою КМУ №1070 від 10.12.2008, зокрема, що договір КП "Ладижинський ККП" не містить чіткого зазначення пунктів, що містяться в типовому договорі, які мають істотне значення, а саме: за якою схемою має здійснюватися вивіз відходів - контейнерною чи без контейнерною (п. 4 Типового договору); зазначення хто повинен здійснювати завантаження твердих відходів, великогабаритних і ремонтних (п. 7 Типового договору); зазначення часу вивезення відходів та графік вивезення чи періодичність вивезення (п. 5); зазначення місця, де споживач повинен залишати відходи, у якому вигляді мають бути залишені ці відходи (п. 5), тощо.
Враховуючи зазначене, вважає, що постанова №14 по справі адміністративного правопорушення від 09.02.2017 є неправомірною, тому просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що він ніяких протиправних умисних дій не вчиняв, оскільки в його господарстві взагалі відсутні будь-які господарські відходи. Він не зобов'язаний укладати договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, який КП "Ладижинський ККП" пропонує укладати йому, оскільки положення цього договору не відповідають в повній мірі положенням типового договору, затвердженого в додатку 1 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою КМУ №1070 від 10.12.2008, зокрема, що договір КП "Ладижинський ККП" не містить чіткого зазначення пунктів, що містяться в типовому договорі, які мають істотне значення, а саме: за якою схемою має здійснюватися вивіз відходів - контейнерною чи без контейнерною (п. 4 Типового договору); зазначення хто повинен здійснювати завантаження твердих відходів, великогабаритних і ремонтних (п. 7 Типового договору); зазначення часу вивезення відходів та графік вивезення чи періодичність вивезення (п. 5); зазначення місця, де споживач повинен залишати відходи, у якому вигляді мають бути залишені ці відходи (п. 5), тощо.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що не укладення ОСОБА_1 договору на вивіз побутових відходів є порушенням правил благоустрою, затверджених міською радою. Тому на засіданні адміністративної комісії позивача правомірно притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП. Вказав, що позивачем договір не укладено й досі. У громадян немає в даному конкретному випадку можливості укласти договір на вивіз побутових відходів з іншим виконавцем, оскільки міською радою затверджено лише одного виконавця таких послуг. Тому споживач зобов'язаний укласти такий договір, який йому запропоновано підприємством. Поряд з цим зазначив, що позивачем пропущений 10-денний строк звернення до суду із даним позовом.
Представник третьої особи Комунального підприємства «Ладижинський комбінат комунальних підприємств» в судове засідання не з'явився, направив суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутності представника. Поряд з чим повідомив, що бланків договорів станом на 15.02.2017 немає.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою № 14 від 09.02.2017, винесеною Адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Ладижинської міської ради, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП у виді 340 грн штрафу за те, що станом на 26.01.2017 о 12 год 00 хв він усвідомлюючи свої протиправні дії, умисно не уклав договір на вивезення побутових відходів, згідно з приписом №000366 від 05.01.2017 з терміном виконання по 12.01.2017, за адресою: м. Ладижин, вул. Довженка (колишня Котовського), 18 , чим порушив п. 3.2.5 Правил благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради.
Вказана постанова була винесена Адміністративною комісією на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 000228 від 26.01.2017, складеного інспектором КП ЛМР "Муніципальна поліція" Краєвським О.В., в якому зазначено, що ОСОБА_1 усвідомлюючи свої протиправні дії, умисно не уклав договір на вивіз побутових відходів, згідно з приписом № 000366 від 05.01.2017 з терміном укладення по 12.01.2017 за адресою: по вул. Котовського, 18, м. Ладижин .
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що оскільки підготовлений договір КП "Ладижинський ККП" не відповідає в повній мірі положенням типового договору, то позивач не був зобов'язаний його укладати, а відтак, у діянні позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Належних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КУпАП сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 152 цього Кодексу.
Тобто, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за порушення правил благоустрою територій населених пунктів.
Разом з тим, доказів того, що в діянні ОСОБА_1 щодо не укладання договору з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів наявна вина, а в цьому діянні є склад адміністративного правопорушення, суду не надано.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст. 152 КУпАП передбачають відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно з п.п. 7 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Нормами ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що до об'єктів у сфері благоустрою населених пунктів віднесено території загального користування, вулиці, проїзди, інші території загального користування в межах населеного пункту.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушуючи права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
За приписами ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Положення ч. 1 ст. 257 КУпАП визначають, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи доводи позивача стосовно правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП, суд враховує наступне.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням №446 від 21.05.2012 14 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради затверджено Правила благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради. Відповідно до п.3.2.5. цих Правил вбачається, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради зобов'язані: згідно з вимогами діючого законодавства України у сфері поводження з відходами укладати договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснювати оплату таких послуг та забезпечувати роздільне збирання побутових відходів (за винятком коли плата за вивезення відходів є у складі квартплати або плати за утримання прибудинкової території). Вказані Правила були опубліковані в газеті "Нове місто" №25 від 14 червня 2012 року.
З копії рішення №174 від 30.06.2016 5 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області вбачається, що міська рада вирішила створити комунальне підприємство Ладижинської міської ради "Муніципальна поліція", затвердила Статут даного підприємства. Також, рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області №302 від 25.07.2016 вирішено уповноважити посадових осіб КП ЛМР "Муніципальна поліція" складати протоколи за адміністративні правопорушення, в тому числі і за ст. 152 КУпАП.
З копії рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області № 391 від 26.10.2016 вбачається, що виконавчий комітет міської ради вирішив затвердити новий склад Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Ладижинської міської ради, з метою всебічного та своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Зі змісту припису від 05.01.2017 №000366 слідує, що ОСОБА_1 відповідно вимог п.3.2.5. Правил благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради, було запропоновано усунути виявлені порушення, а саме укласти договір на вивіз побутових відходів по вул . Котовського , 18, м. Ладижин до 12.01.2017.
Водночас, суд бере до уваги ту обставину, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Вказаний обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, наведеною вище нормою покладено обов'язок на споживача укласти підготовлений виконавцем договір про надання житлово-комунальних послуг, однак виключно за умови, що такий договір відповідає типовому договору.
Механізм надання суб'єктами господарювання послуг з вивезення побутових відходів у містах визначено Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою КМУ № 1070 від 10.12.2008.
Відповідно до п. 3 вказаних Правил, договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, наведеного в додатку 1.
З наявного в матеріалах справи примірника договору про надання послуг з вивезення побутових відходів для будинків приватного сектору, який був наданий на виконання ухвали про витребування доказів вбачається, що виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з населених пунктів на території Ладижинської міської ради визнано КП "Ладижинський комбінат комунальних підприємств". Даний типовий договір датований станом на 2018 рік, у той час коли спірні правовідносини виникли станом на 2017 рік.
Між тим, згідно з довідкою Комунального підприємства «Ладижинський комбінат комунальних підприємств» № 568 від 16.05.2018 бланків договорів станом на 15.02.2017 немає.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про те, що положення договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів станом на 26.01.2019, який КП "Ладижинський ККП" пропонував укласти позивачу не відповідають в повній мірі положенням типового договору, затвердженого в додатку 1 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою КМУ №1070 від 10.12.2008, зокрема, що договір КП "Ладижинський ККП" містить чітке зазначення пунктів, що містяться в типовому договорі, які мають істотне значення, а саме: за якою схемою має здійснюватися вивіз відходів - контейнерною чи без контейнерною (п. 4 Типового договору); зазначення хто повинен здійснювати завантаження твердих відходів, великогабаритних і ремонтних (п. 7 Типового договору); зазначення часу вивезення відходів та графік вивезення чи періодичність вивезення (п. 5); зазначення місця, де споживач повинен залишати відходи, у якому вигляді мають бути залишені ці відходи (п. 5), тощо, відповідачем не надано.
Зазначення тих умов договору, які містяться в типовому договорі, є істотними, оскільки впливають на розуміння умов договору та його виконання обома сторонами, а відповідно і наслідки, що можуть слідувати в разі невиконання.
При цьому, суд враховує правову позицію висловлену в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року №6-110 цс12, відповідно до якої в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
З урахуванням позиції Верховного Суду України, а також на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача лише за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору, в той час як відмова споживача послуг від укладення договору, який не є типовим, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. 627, 630 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Таким чином, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що підготовлений договір КП "Ладижинський ККП" відповідає в повній мірі положенням типового договору, то на позивача не покладено обов'язку щодо укладання такого договору.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в бездіяльності позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, оскільки нормами чинного законодавства не визначено обов'язку споживача щодо укладання договору на вивезення побутових відходів, які утворились в процесі життєдіяльності, якщо умови такого договору не відповідають типовому договору.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає що спірна постанова прийнята відповідачем є протиправною та підлягає скасуванню.
Поряд з чим суд зазначає, що в судовому засіданні не встановлено істотних процесуальних порушень при розгляді адміністративної справи адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ладижинської міської ради. Зазначені ОСОБА_1 порушення при оформленні матеріалів справи, зокрема, в постанові № 14 по справі адміністративного правопорушення від 09.02.2017 не зазначений протокол, на підставі якого винесена дана постанова, спростовуються матеріалами справи, зокрема, суду надана копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №000288 від 26.01.2017, на підставі якого була винесена постанова № 14 по справі про адміністративне правопорушення від 09.02.2017.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона була присутня при складанні адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 . Вони попередньо повідомили ОСОБА_1 про необхідність укладення договору. Був складений припис, в якому встановлений строк усунення порушень, проте позивач зазначенні порушення не усунув. Права та обов'язки ОСОБА_1 роз'яснювались, також повідомлялась дата розгляду на адміністративній комісії адміністративної справи. Проте, ОСОБА_1 пояснив, що укладати договір не буду, оскільки у нього немає відходів.
З оглянутого в судовому засіданні відео файлу вбачається, що права ОСОБА_1 роз'яснювались працівником муніципальної поліції, а також повідомлялась дата розгляду адміністративної справи.
Разом з тим, суд вважає безпідставним твердження позивача про те, що він сам має право визначати з ким укладати договір на вивезення побутових відходів, а умови такого договору мають бути узгоджені з ним, оскільки споживач зобов'язаний укласти запропонований виконавцем послуг договір, який відповідає типовому договору.
Що стосується доводів представника відповідача про те, що позивачем пропущений 10-денний строк оскарження оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, будь-які поважні причини пропуску такого строку у позивача відсутні, суд враховує те, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 05.01.2018 позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом. Окрім того, ухвалою суду від 09.02.2018 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду відмовлено.
Поряд з чим, позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення до задоволення не підлягають, оскільки даний спір, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, являється спором фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії) та не є справою про адміністративне правопорушення.
Адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 286, 289, 247, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 100, 241, 242, 243-246 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову адміністративної комісії Ладижинської міської ради № 14 від 09.02.2017 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя