іменем України
Справа № 126/952/19
Провадження № 2/126/664/2019
"31" липня 2019 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хмель Р. В.
секретар Дончик О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в місті Бершадь цивільну справу за позовом представника Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання, -
Позивач Київський національний торговельно-економічний університет звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на навчання в аспіратнуті у розмірі 17309,33 грн. та суму судових витрат у розмірі 1 762,00 грн.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що 03.11.2014 між Українським державним університетом фінансів та торгівлі в особі в.о. ректора ОСОБА_4 та аспірантом ОСОБА_1 укладено угоду №04/14-сг про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення. Угоду укладено на підставі наказу університету № 692 від 27.10.2014, яким ОСОБА_1 зараховано з 03.11.2014 в аспірантуру без відриву від виробництва за спеціальністю 08.00.02 - "Світове господарство і міжнародні економічні відносини" за державним замовленням.
16.12.2016 Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинив свою діяльність в результаті реорганізації шляхом приєднання до Київського національного торговельно-економічного університету (далі - КНТЕУ, Університет).
В подальшому, 02.02.2016 наказом КНТЕУ №253 «Про переведення аспірантів» ОСОБА_1 як аспірант Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, що реорганізовується, переведена до аспірантури КНТЕУ. 10.02.2016 між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі проректора з наукової роботи ОСОБА_3 та аспірантом ОСОБА_1 укладено угоду №68/а/з про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення. Термін навчання аспіранта ОСОБА_1 згідно угоди складав з 01.02.2016 до 03.11.2018.
На засіданні Вченої ради університету від 25.02.2015 було затверджено тему дисертаційної роботи ОСОБА_1 та індивідуальний план роботи аспіранта. Вчена рада факультету на засіданні 22.04.2016 встановила неповне виконання індивідуального плану за перше півріччя 2015/2016 навчального року, а також зобов'язала ОСОБА_1 усунути недоліки та представити звіт про виконання індивідуального плану роботи до 13.06.2016. Однак, недоліки в роботі на дисертацією усунуті не були та на засіданні Вченої ради факультету від 16.06.2016 ухвалено не атестувати аспіранта II року заочної форми навчання ОСОБА_1 за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин.
На підставі результату засідання Вченої ради факультету обліку та постанови Вченої ради КНТЕУ від 23.06.2016 наказом КНТЕУ № 1757 від 24.06.2016 ОСОБА_1 відрахована з аспірантури Університету з 23.06.2016 за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин.
Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 4, 6 та 7 ст. 16 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999.
Пунктом 3.7. угоди встановлено, що у разі відрахування з причин, передбачених п. 4.1 угоди, ОСОБА_1 зобов'язана відшкодувати Університету вартість навчання в аспірантурі відповідно п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів та згідно з розрахунком Університету. КНТЕУ свої зобов'язання перед відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов'язки. За таких обставин остання повинна відшкодувати понесені Університетом витрати - державні кошти, що були затрачені на її навчання.
На навчання ОСОБА_1 в аспірантурі Університетом згідно розрахунку понесені такі витрати: оплата праці - 11123, 61 грн., нарахування на оплату праці -3762,41 грн., загальноуніверситетські витрати - 2423,31 грн., на загальну суму - 17309 грн. 33 коп.
20.05.2019 року ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за навчання, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
25.06.2019 року до суду надійшов відзив представника відповідача адвоката Дрьоміної Л.В. на позовну заяву, відповідно до якого представник заперечує проти позову в повному обсязі, з підстав, що містить письмовий відзив, долучений до матеріалів справи. Зокрема, вказує, що відповідачка сумлінно виконувала свої обов'язки, передбачені укладеною угодою з позивачем, що вбачається з рецензій на статті та матеріали дисертаційного дослідження аспірантки 2-го року заочного навчання ОСОБА_1 , рецензії на дисертаційну роботу «Міжнародний промисловий аутсорсинг та особливості його втілення у практику національних компаній» аспіранта II року навчання ОСОБА_1 та списком наукових праць.
30.08.2014р. ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого викладача кафедри іноземних мов в Українському державному університеті фінансів та міжнародної торгівлі, як обрану за конкурсом за контрактом №338 від 30.08.2014р., укладеного на рік. Наказом Українського державного університету фінансів та торгівлі №301-к від 28.08.2015р. ОСОБА_1 була звільнена на підставі п.2.ст.36 КЗпП України. В подальшому після звернення ОСОБА_1 до Печерського райсуду м. Києва, Український державний університет фінансів та торгівлі Наказом від 17.11.2015р. №480- скасував наказ №301-к від 28.08.2015р.
Вказані обставини стали підставою для винесення безпідставного Наказу позивачем за №1757 від 24.06.2016р. про відрахування відповідачки з аспірантури за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин.
Крім того, в розрахунку, наданому позивачем до позову, зазначається, що останнім понесені такі витрати, однак не зрозуміло саме з чого вони складаються, оскільки відповідачка навчалася на заочній форми навчання, то ніяка оплата праці їй не здійснювалась позивачем.
З тексту позовної заяви вбачається, що позовна заява датована 25.04.2019р., а, як вбачається з інформації щодо розгляду судових справ, позовна заява позивача надійшла до суду 03.05.2019р. Отже, представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності за період листопад 2014 р. по жовтень 2015р. на суму 9274,21 грн. та за період з листопада 2015р. по квітень 2016 р. на суму 6026,34 грн., а всього пропущено строк позовної давності по вимогам за період з листопада 2014р. по квітень 2016р. включно на загальну суму 15300,55 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. (рішення ЄСПЛ по справі «Мельник проти України»)
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 71 Закону «України «Про освіту», фінансування державних закладів освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що кореспондується і п. 7.5 Статуту Київського національного торговельно-економічного університету, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2017 року № 31. (а.с. 67-69).
Наказом Українського державного університету фінансів та торгівлі № 692 від 27.10.2014 (а.с.16-17) ОСОБА_1 зараховано з 03.11.2014 в аспірантуру без відриву від виробництва за спеціальністю 08.00.02 - "Світове господарство і міжнародні економічні відносини" за державним замовленням. 03.11.2014 між даним університетом в особі в.о. ректора Гвоздецького В.Д. та аспірантом ОСОБА_1 укладено угоду №04/14-сг про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення (а.с.14-15)
Згідно даних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22, 35-38), Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі відповідно у 2016 році припинив свою діяльність в результаті реорганізації шляхом приєднання до Київського національного торговельно-економічного університету.
02.02.2016 наказом КНТЕУ №253 «Про переведення аспірантів» (а.с.23-25), ОСОБА_1 була переведена до аспірантури КНТЕУ у зв'язку з чим 10.02.2016 між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі проректора з наукової роботи ОСОБА_3 та аспірантом ОСОБА_1 укладено угоду №68/а/з про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення (а.с.26-27) з терміном навчання з 01.02.2016 до 03.11.2018.
За умовами угоди ОСОБА_1 зобов'язалась виконувати індивідуальний план роботи аспіранта; звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану роботи аспіранта на засіданнях кафедри та вченої ради факультету; с двічі на рік (квітень, жовтень) подавати до відділу аспірантури і докторантури звітні документи про результати атестації аспіранта; у термін, встановлений в індивідуальному плані роботи аспіранта, захистити дисертацію або подати її до спеціалізованої вченої ради після обговорення на засіданні між кафедрального семінару та рекомендації до захисту; відшкодувати вартість навчання в аспірантурі відповідно до п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 309) та згідно з розрахунком Університету у разі відрахування з причин, передбачених п. 4.1 цієї Угоди. (а.с. 20-21)
Наказом КНТЕУ № 1757 від 24.06.2016 (а.с.54-55) ОСОБА_1 відрахована з аспірантури Університету з 23.06.2016 за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин.
Згідно п. 4.1 Угоди, аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів КНТЕУ, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального план роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України, з наступним відшкодуванням вартості навчання.
Протоколом Вченої ради Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 25.02.2015 року, затверджено тему дисертаційної роботи аспіранта ОСОБА_1 , що відображено в індивідуальному плані роботи аспіранта (а.с.28- 34).
Згідно Витягу з протоколу № 6 від 16.10.2016 року засідання Вченої ради факультету міжнародної торгівлі та права (а.с.45-47), аспіранта ІІ року заочної форми навчання ОСОБА_1 не атестовано за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин.
Відповідно до пп. 4 п. 16 та 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 309 (далі - Положення),чинного на момент виникнення спірних правовідносин, аспірант або докторант зобов'язаний виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією. Індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика.
Відповідно до п. 22 Положення, аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення. Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи. Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.
Згідно розрахунку витрат на навчання в аспірантурі КНТЕУ аспіранта ОСОБА_1 за період з 03.11.2014 року по 23.06.2016 року, такі витрати становлять 17309,33 грн., з яких: оплата праці (Код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2110) - 11123,61 грн., нарахування на оплату праці (КЕКВ 2120) - 3762,41 грн., загальноуніверситетські витрати (КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130) - 2423,31 грн. (а.с. 64, а.с. 65-66).
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України ).
Згідно з нормою ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовими наслідками порушення зобов'язання за положенням статті 611 Цивільного кодексу України є серед іншого відшкодування збитків.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін по суті позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 17 309, 33 грн., що є втратами на навчання в аспірантурі за період з 03.11.2014 року по 23.06.2016 року, - оскільки відповідачем порушено зобов'язання за Угодою про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення, та її було відраховано зі складу аспірантів з 23.06.2016 року наказом ректора Київського національного торговельно-економічного університету від 24.06.2016 року № 1757 за невиконання індивідуального плану підготовки без поважних причин, що є чинним на день ухвалення даного рішення суду.
Щодо суми розрахованої позивачем до стягнення з відповідача, яка не визнається останньою, суд вважає її розмір таким, який відповідає розрахунку витрат за навчання в аспірантурі за період з 03.11.2014 року по 23.06.2016 року (а.с.64-66), оскільки із деталізації розрахунку вбачається відповідність кінцевої суми в розмірі 17309,33 грн., фактично затраченим коштам та відповідність їх цільового призначення. Необґрунтованість розміру витрат, як про це зазначає представник відповідача у своїх заявах по суті спору, судом оцінено критично, оскільки необґрунтованість цільового призначення витрат та затрачених коштів не обґрунтовано ні відповідачем ні його представником. Тому в суду відсутні сумніви щодо вірності обрахованої позивачем суми.
Посилання представника відповідача на те, що відрахування ОСОБА_1 із числа аспірантів було незаконним, судом оцінено критично, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження зазначеного твердження. Щодо обґрунтування виконання ОСОБА_1 індивідуального плану, то суд вважає за можливе не вдаватись до деталізації даних доказів, оскільки вони впливають виключно на підстави відрахування останньої із числа аспірантів, що не є предметом позову у даній справі.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо застосування строків позовної давності, як це просить представник відповідача, то суд вважає, що оскільки відповідно до наказу №1757 від 24.06.2016 року, ОСОБА_1 було відраховано із числа аспірантів Університету з 23.06.2016 року, то і відповідно право на стягнення витрат на її навчання у позивача на підставі п. 4.1. Угоди, виник саме з цієї дати, а тому звернувшись до суду із даним позовом 03.05.2019 року (згідно відмітки на поштовому конверті позов відправлено з відділення Укрпошти 25.04.2019 року а.с.85) позивачем не пропущено визначений ЦК України строк позовної давності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за навчання є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи ціну позову та задоволення позову щодо вимоги майнового характеру, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним під час звернення з даним позовом до суду судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 11, 526, 626, 610, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, суд -
Позов Київського національного торговельно-економічного університету (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 19, код ЄДРПОУ 01566117,, реєстраційний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, код банку 820172) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про відшкодування витрат на навчання,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського національного торговельно-економічного університету матеріальну шкоду у розмірі 17 309,33 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн., а всього на загальну суму 19 071,33 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімдесят одна грн. 33 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Р. В. Хмель