Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9322/19
25 липня 2019 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 про арешт майна,
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майно.
Зазначав, що управлінням поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100120001603 від 20.08.2015 за підозрою головного бухгалтера - начальника управління бухгалтерського обліку та фінансів КП «Київський Метрополітен» ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та за фактом вчинення службовими особами КП «Київський Метрополітен» кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням, серед іншого встановлено, що відповідно до протоколу від 06.04.2009 № 158 тендерним комітетом КП «Київський Метрополітен» прийнято рішення затвердити тендерну документацію на закупівлю фінансових лізингових послуг (вагони метрополітену).
Відповідно до п.7.1 розділу 7 «Ціни пропозиції» затвердженої тендерної документації на закупівлю фінансових лізингових послуг (вагони метрополітену), учасник визначає ціни, в які має включити всі свої витрати, сплату податків та інших зборів і обов'язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені згідно з чинним законодавством України.
Ціна тендерної пропозиції учасника повинна включати та окремо зазначати: вартість предмету фінансового лізингу (в т.ч. ПДВ); розмір та склад платежу у відсотках річних за надання послуг фінансового лізингу (винагорода (комісія) учасника за надання послуг); інші витрати учасника, що безпосередньо пов'язані з наданням послуг фінансового лізингу (з розкриттям статей витрат).
Згідно з тендерною пропозицією переможця торгів ТОВ «Укррослізинг» від 30.04.2009 № 23, ціна тендерної пропозиції включає: вартість предмета лізингу - 800 000,0 тис. грн. з ПДВ; розмір та склад платежу у відсотках річних за надання послуг фінансового лізингу (винагорода, комісія за послуги): щомісячні платежі методом ануїтету за ставкою 27% річних, сума винагороди за весь період лізингу (60 місяців) складає 590 804,9 тис. грн.; інші витрати, що безпосередньо пов'язані з наданням послуг фінансового лізингу (розкрити склад витрат, якщо такі мають місце).
Таким чином, тендерною пропозицією ТОВ «Укррослізинг» будь-яких інших витрат, що безпосередньо пов'язані з наданням послуг фінансового лізингу, окрім відшкодування вартості предмета лізингу та сум винагороди, комісії за послуги, не передбачено.
Крім того, тендерною пропозицією ТОВ «Укррослізинг» не передбачено також і можливість застосування грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до абз. 2 п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі.
Досудовим розслідуванням установлено, що між ТОВ «Укррослізинг» (лізингодавець), в особі директора ОСОБА_5 , та КП «Київський метрополітен» (лізингоодержувач), в особі першого заступника начальника ОСОБА_6 , на підставі рішення Київської міської ради від 28.05.2009 № 546/1602 та розпорядження КМДА від 25.06.2009 № 713, укладено договір на фінансові лізингові послуги (вагони метрополітену) від 16.07.2009 № 16-Упр-09 (надалі Договір), предметом якого є надання Лізингодавцем Лізингоодержувачу фінансових лізингових послуг (вагонів метрополітену).
Разом із цим, відповідно до п.1.7 Договору, лізинговий платіж - сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню Лізингодавцю в день розрахунку, відповідно до графіку нарахування лізингових платежів, за користування предметом лізингу.
При цьому, в лізинговий платіж входять суми, що відшкодовують вартість предмета лізингу, скориговані на коефіцієнт коригування KNBU - коефіцієнт, що розраховується за фактом зміни офіційного курсу НБ України грн./дол. США між датою укладання Договору та датою, що передує даті сплати лізингового платежу, а також винагороди лізингодавця, включаючи відсотки за користування позиковими коштами з метою придбання предмету лізингу, податків, сплачувані відносно предмета лізингу лізингодавцем, інші витрати тощо.
Як зазначено вище, умовами тендерної пропозиції ТОВ «Укррослізинг», відшкодування витрат, пов'язаних із коригуванням вартості предмету лізингу на коефіцієнт коригування KNBU, не передбачено.
Крім того, Договором також не визначено грошового еквіваленту вартості фінансових лізингових послуг (вагони метрополітену) в іноземній валюті.
Однак, слідством встановлено, що між ТОВ «Укррослізинг» (лізингодавець), в особі директора ОСОБА_5 , та КП «Київський метрополітен» (лізингоодержувач), в особі першого заступника начальника ОСОБА_6 , укладено додаткову угоду від 15.10.2009 № 3-1 до Договору № 16-Упр-09 (надалі Додаткова угода), умовами якої, зокрема, змінено п.1.7 Договору та передбачено, що під час сплати, Лізинговий платіж підлягає коригуванню Лізингоодержувачем на коефіцієнт коригування KNBU шляхом множення цього коефіцієнту на відповідну поточну суму лізингового платежу, визначеного в графіку нарахування лізингових платежів, за користування предметом лізингу.
Також, Додатковою угодою передбачено, що лізингоодержувач при сплаті лізингових платежів зобов'язаний самостійно проводити коригування кожного поточного лізингового платежу згідно п.1.7 даного Договору. При цьому, застосування коефіцієнта коригування KNBU не змінює вартість предмета лізингу, а впливає лише на зміну розміру поточної винагороди Лізингодавця, який спрямовує кошти (різницю між фактично отриманими коштами та визначеною сумою в графіку нарахування лізингових платежів за користуванням предметом лізингу сумою поточного лізингового платежу) на відшкодування фінансових збитків, що виникають внаслідок зміни офіційного курсу НБ України української гривні до долару США між датою укладення цього договору та датою, що передує даті сплати поточного лізингового платежу.
Досудовим розслідуванням установлено, що механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на момент проведення закупівлі фінансових лізингових послуг (вагони метрополітену) та укладання Договору визначався Положенням № 921.
Відповідно до пп. 5 п. 2 Положення 921, договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари, в тому числі на умовах лізингу, за державні кошти.
Другим абзацом п. 84 Положення № 921 (в редакції постанови КМ України від 19.11.2008 №1017) передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.
Крім того, встановлено, що відповідно до абз. 1 п. 84 Положення №921, договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України «Про фінансовий лізинг», ч. 2 ст. 6 якого передбачено, що істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; тощо.
Таким чином, лізинговий платіж - є істотною умовою договору фінансового лізингу.
У Договорі сторонами не визначено грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Натомість, при відсутності визначення сторонами грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті, умовами Договору та Додаткової угоди передбачено коригування лізингових платежів на коефіцієнт коригування KNBU, що не відповідає ч. 2 ст. 524, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України та не є видом фінансового лізингу і за своїм змістом зазначений коефіцієнт визначає вид та відповідно розмір ще одного платежу, який не передбачений тендерною пропозицією.
Ураховуючи викладене, зважаючи на відсутність в ціні тендерної пропозиції переможця торгів ТОВ «Укррослізинг» інших витрат Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з наданням послуг фінансового лізингу (з розкриттям статей витрат), враховуючи відсутність в тендерній пропозиції та не визначення в Договорі грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті, а також відсутність на той час можливості змінювати істотні умови договору в разі зміни курсу іноземної валюти, укладення договору на фінансові лізингові послуги (вагони метрополітену) від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додаткової угоди від 15.10.2009 № 3-1 на умовах коригування лізингових платежів на коефіцієнт коригування KNBU не відповідає ч. 2 ст. 524, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України та є порушенням абз. 2 п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, в результаті чого КП «Київський метрополітен» та бюджету міста Києва спричинено збитки, які продовжують завдаватись і по теперішній час.
Сторона обвинувачення приходить до висновку, що починаючи з липня 2009 року по теперішній час, службові особи КП «Київський метрополітен», зокрема перший заступник начальника ОСОБА_6 , та інші особи, які на даний час не встановлені, перебуваючи у місті Києві, діючи умисно, реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення умисних дій всупереч інтересам КП «Київський метрополітен» та територіальної громади міста Києва з метою створення штучної для подальшого перерахування на користь ТОВ «Укррослізинг» необґрунтованої заборгованості по вказаним вище Договору та Додатковій угоді, в порушення вимог ч. 2 ст. 524, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, абз. 2 п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, зловживаючи у такий спосіб своїми повноваженнями, всупереч інтересам КП «Київський метрополітен» та територіальної громади міста Києва, уклав між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «Укррослізинг» договір на фінансові лізингові послуги (вагони метрополітену) від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додаткову угоду від 15.10.2009 № 3-1 на умовах коригування лізингових платежів на коефіцієнт коригування KNBU, чим спричинено збитки КП «Київський метрополітен» та територіальній громаді міста Києва на суму 105771, 1 тис. грн. та внаслідок чого продовжується по теперішній час настання збитків КП «Київський метрополітен» та територіальній громаді міста Києва шляхом необґрунтованого стягнення з рахунків КП «Київський метрополітен» коштів на користь ТОВ «Укррослізинг».
Так, за період 2017 - 2018 рр. КП «Київський метрополітен» на користь ТОВ «Укррослізинг» (перейменоване на ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія») необґрунтовано перераховано 304 519 986,34 гривень на погашення винагороди, комісії штрафів та коригуючого коефіцієнта.
При цьому, сума грошових коштів, які підлягають подальшому безпідставному стягненню з КП «Київський метрополітен» на користь ТОВ «Укррослізинг» станом на 15.07.2019 складає 629 325 878,61? гривень.
Установлено, що вказані грошові кошти необґрунтовано стягуються на користь ТОВ «Укррослізинг», зокрема, з рахунку КП «Київський метрополітен» в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, рахунок № НОМЕР_1 .
Сторона обвинувачення вважає, що грошові кошти, які за вказаних вище обставин необґрунтовано стягуються з рахунків КП «Київський метрополітен» на користь ТОВ «Укррослізинг» є предметом кримінального правопорушення, оскільки саме на них спрямовано злочинні дії та саме вони є об'єктом протиправних діянь.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, сторона обвинувачення приходить до висновку, що грошові кошти, які за вказаних вище обставин необґрунтовано стягуються з рахунків КП «Київський метрополітен» на користь ТОВ «Укррослізинг», є об'єктом кримінально протиправних дій.
Ураховуючи викладене, майно, яке є предметом (засобом) вчинення кримінального правопорушення, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій заінтересованій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, а тому перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням обставин, що були встановлені в ході досудового розслідування, з метою збереження речового доказу, як об'єкту кримінально протиправних дій, виникла необхідність у накладенні арешту на банківські рахунки КП «Київський метрополітен», на яких знаходяться грошові кошти, які за вказаних вище обставин необґрунтовано стягуються з рахунків КП «Київський метрополітен» на користь ТОВ «Укррослізинг».
Незастосування арешту може призвести до невідворотних наслідків, які в подальшому стануть перешкодою для об'єктивного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив накласти арешт на грошові кошти КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), для сплати заборгованості перед ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1; заборонити розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на такий рахунок в частині перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1, за винятком видаткових операцій КП «Київський метрополітен» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного бюджету, державних цільових фондів та інших платежів, пов'язаних із господарською діяльністю підприємства; зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на зазначений рахунок та які вже знаходяться на такому рахунку в частині перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1, за винятком видаткових операцій КП «Київський метрополітен» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного бюджету, державних цільових фондів та інших платежів, пов'язаних із господарською діяльністю підприємства.
У клопотанні та у судовому засіданні прокурор, з метою забезпечення арешту грошових коштів, просив розглядати клопотання без повідомлення КП «Київський метрополітен».
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності представника КП «Київський метрополітен» з метою забезпечення арешту майна.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав і просив клопотання задовольнити.
Вислухавши пояснення прокурора, вивчивши клопотання та документи, додані до клопотання, приходжу до наступного висновку.
Установлено, що управлінням поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100120001603 від 20.08.2015 за підозрою головного бухгалтера - начальника управління бухгалтерського обліку та фінансів КП «Київський Метрополітен» ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та за фактом вчинення службовими особами КП «Київський Метрополітен» кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначав, що з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на грошові кошти.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 від 15.07.19 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12015100120001603 грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках КП «Київський метрополітен» у наступних банківських установах: АТ «Ощадбанк», МФО 322669, рахунок № НОМЕР_2 ; АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, рахунок № НОМЕР_3 ; АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, рахунок № НОМЕР_1 ; АТ «Укргазбанк», МФО 320478, рахунок № НОМЕР_4 ; ПАТ «Айбокс Банк», МФО 322302, рахунок № НОМЕР_5 .
Прокурором у судовому засіданні доведено, що грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку КП «Київський метрополітен» в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, рахунок № НОМЕР_1 є об'єктом кримінально протиправних дій та відповідають критеріям, передбачених ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, враховуючи мету арешту грошових коштів на банківському рахунку КП «Київський метрополітен», наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів на банківському рахунку КП «Київський метрополітен» є можливим.
Зважаючи на те, що в судовому засіданні прокурором доведено необхідність накладення арешту, вбачаю достатні обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах власника майна та інших осіб від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Згідно з ч. 11 ст. 173 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Ураховуючи те, що прокурором доведено існування обставин, які підтверджують, що незастосування заборони та обмеження користування та розпорядження грошовими коштами призведе до їх втрати, приходжу до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання і в частині заборони розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на вказаний рахунок в частині перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.09 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.09 № 3-1, за винятком видаткових операцій комунального підприємства «Київський метрополітен» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів, обов'язкових платежів, до державного бюджету, державних цільових фондів, інших платежів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, а також зупинення видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять на рахунок та які вже знаходяться на рахунку в частині перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.09 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.09 № 3-1, за винятком видаткових операцій комунального підприємства «Київський метрополітен» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів, обов'язкових платежів, до державного бюджету, державних цільових фондів, інших платежів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти комунального підприємства «Київський метрополітен» (код ЄРДПОУ 03328913), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) для сплати заборгованості перед ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.09 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.09 № 3-1.
Заборонити розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на вказаний рахунок в частині перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.09 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.09 № 3-1, за винятком видаткових операцій комунального підприємства «Київський метрополітен» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів, обов'язкових платежів, до державного бюджету, державних цільових фондів, інших платежів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.
Зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на зазначений рахунок та які вже знаходяться на вказаному рахунку в частині перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.09 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.09 № 3-1, за винятком видаткових операцій комунального підприємства «Київський метрополітен» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів, обов'язкових платежів, до державного бюджету, державних цільових фондів, інших платежів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Cлідчий суддя ОСОБА_1