Справа №:755/9747/19
Провадження №: 1-кс/755/5479/19
"26" липня 2019 р.
м. Київ
слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002922 від 10.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, встановив:
слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , звернулися до слідчого судді даного місцевого суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках даного кримінального провадження, враховуючи наявність обставин, передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.04.2019 року приблизно о 11 год. 45 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Миру, 11, біля загальноосвітньої школи № 146, а саме біля паркану знайшла 3 (три) прозорих поліетиленових пакета зі згортками фольги всередині у яких перебувала порошкоподібна речовина білого кольору та з пігулками в кожному із пакетів в загальній кількості 9 шт., у яких, як ОСОБА_4 вважала, знаходиться наркотичний засіб «метадон».
Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на повторне незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, ОСОБА_4 вище вказаний наркотичний засіб «метадон», поклала до правої зовнішньої кишені штанів, в які була одягнута, чим почала незаконно його зберігати при собі.
10.04.2019 року приблизно о 11 годині 50 хвилин, за адресою: м. Київ, пр-т. Миру, 13-Б, працівниками поліції було зупинено громадянку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що зберігає при собі наркотичний засіб - «метадон (феданон)».
В подальшому, 10.04.2019 в період часу з 14 години 00 хвилини до 14 годину 07 хвилин, за адресою м. Київ, пр-т. Миру, 13-Б, слідчо-оперативною групою Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, в присутності двох понятих було проведено огляд місця події, під час проведення якого в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її добровільною видачею, з правої зовнішньої кишені штанів, в які вона була одягнена, було виявлено та вилучено: 3 (три) прозорих поліетиленовий пакета, всередині яких перебував наркотичний засіб «метадон (фенадон)», маса «метадону (фенадону)» у речовинах складає 0,314 г; 6 пігулок з снльнодіючим лікарським засобом дифенгідрамін (димедрол), загальна маса фенгідраміну (димедролу) у речовинах та в таблетках складає 0,653 г; 3 пігулки з сильнодіючим лікарським засобом зопіклон, загальна маса зопіклону у таблетках становить 0,020 г, які ОСОБА_4 , незаконно повторно придбала та зберігала для власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерта №11-213648 від 10.07.2019 року надані на дослідження кристалічна речовина білого кольору масою 0,297 г, кристалічна речовина білого кольору масою 0,247 г та кристалічна речовина білого кольору масою 0,282 г містить наркотичний засіб, обіг якого обмеженометадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол).
Надана на дослідження таблетки білого кольору загальною масою 0,30 г, таблетки білого кольору загальною масою 0,30 г та таблетки білого кольору загальною масою 0,30 г містять сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (лимедрол).
Надані на дослідження таблетка білого кольору, вкрита оболонкою жовтого кольору з відтиском «КМП», масою 0,17 г, таблетка білого кольору вкрита жовтого кольору з відтиском «КМП», масою 0,17 г, таблетка білого кольору вкрита жовтого кольору з відтиском «КМП», масою 0,17 г містить сильнодіючий лікарський засіб - зопіклон.
Надані на дослідження кристалічна речовина білого кольору масою 0,297 г, кристалічна речовина білого кольору масою 0,247 г та кристалічна речовина білого кольору масою 0,282 г містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол). Маса метадону (фенадону) у речовинах становить 0,113 г, 0,119 г, 0,082, а маса дифенгідраміну (димедролу) у речовинах становить 0,140 г, 0,086 г, 0,166 г. Загальна маса метадону (фенадону) у речовинах складає 0,314 г.
Надана на дослідження таблетки білого кольору загальною масою 0,30 г, таблетки білого кольору загальною масою 0,30 г та таблетки білого кольору загальною масою 0,30 г містять сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол). Маса дифенгідраміну (димедрол) становить 0,087 г, 0,087 г, 0,087 г. Загальна маса дифенгідраміну (димедролу) у речовинах та в таблетка~ складає 0,653 г.
Надані на дослідження таблетка білого кольору, вкрита оболонкою жовтого кольору з відтиском «КМП», масою 0,17 г, таблетка білого кольору вкрита жовтог( кольору з відтиском «КМП», масою 0,17 г, таблетка білого кольору вкрит; жовтого кольору з відтиском «КМП», масою 0,17г містить сильнодіючи~ лікарський засіб - зопіклон. Маса зопіклону в таблетках становить 0,0068 г, 0,0068 г, 0,0068 г. Загальна маса зопіклону у таблетках становить 0,020 г.
Метадон (фенадон), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 0~ травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів» «Список №1 наркотичні засоби, обіг яки обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом інспектора УПП ДПП у м. Києві ОСОБА_6 від 10.04.2019 року, про затримання ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події від 10.04.2019 року та фототаблицею до нього; протоколами допиту свідків; висновком експерта №11-2/3648 від 10.07.2019 року; речовими доказами, а саме наркотичним засобом - метадон, маса метадону в речовинах становить 0,314 г; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
У діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 309 КК України, що є злочином середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно повідомлена про підозру 24.07.2019.
Підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого на цей час підозрюється ОСОБА_7 полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів посягають на правовий режим їх обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони є здоров'я населення.
На даний час, існують ризики, передбачені ч. 177 КПК України, а саме: п. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 дане кримінальне правопорушення вчинила повторно, а тому будучи обізнаною про покарання передбачене кримінальним кодексом України, може переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому і від суду; п. 5 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки вона схильна до вчинення аналогічних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та запобігання зазначеним ризикам.
У світлі чого, заявник просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на останню обов'язки: не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, без дозволу слідчого, прокурора, або суду, крім випадків необхідності явки лля проведення слідчих та процесуальних дій; прибувати до кабінету слідчого №305 Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві до слідчого ОСОБА_5 з періодичністю 1 раз на тиждень по понеділках з 10-ї до 14-ї години, що ґрунтується необхідністю профілактично впливати на ОСОБА_4 з метою сприяння не ухиленню останньою від слідства та суду, та протидії вчиненню нею інших кримінальних правопорушень; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для ОВС можливості виклику ОСОБА_4 для проведення слідчих та інших процесуальних дій.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус.
Підозрювана не заперечувала проти задоволення клопотання.
Cлідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження,дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України,заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є:… 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
У цьому випадку, вимоги ч.ч. 2 та 6 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинуваченою, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтована тим, що підозрювана об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим остання будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України за викладених в підозрі обставинах.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрюваній 24.07.2019 повідомлено про підозру у вчинені злочину за ч. 2 ст. 309 КК України, та подано органом досудового розслідування до слідчого судді дане клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання, стосовно підозрюваної встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Київ, українка, громадянка України, з загальною середньою освітою, офіційно не працююча, незаміжня, маюча на утриманні малолітніх дітей ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ), зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: 09.02.2018 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 н.м.д.г., що становить 850 грн.; 07.05.2019 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 міс.
Підозрювана, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи її віку та статусу, прийнятну репутацію, а тому, слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії))вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я;міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване, з зобов'язанням прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.
Однак, слід відмітити, що ч. 5 ст. 194 КПК України, визначено імперативний перелік альтернативних обов'язків, які слідчий суддя вправі покласти на обвинуваченого, проте вказані у клопотанні обов'язки до даного переліку не віднесено взагалі.
При цьому, дана правова норма регламентує, що слідчий суддя, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Зміст зазначеної норми свідчить про те, що законодавець визначив, що зобов'язання прибувати за кожною вимогою уповноваженого органу є складовою запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, та зберігається за підозрюваним весь час протягом дії запобіжного заходу, у зв'язку з чим не потребує обрання або ж продовження.
Відповідно і його віднесення до факультативних обов'язків не є слушним.
Щодо зобов'язання не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду, з місця свого проживання у певний період доби, то воно є складовою самого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме його суттю, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період часу, а тому не може бути віднесене до факультативних обов'язків.
Клопотання про покладення на підозрюваного будь-яких інших обов'язків із числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України заявником не заявлялося, відповідно і слідчим суддею не аналізувалося.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя постановив:
клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 до 06:00 год. наступного дня, до 22.09.2019 року.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 в межах строку дії заходу забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, до 22.09.2019 року покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження.
В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.
Роз'яснити підозрюваній, що УП з метою контролю за її поведінкою, має право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваної та зобов'язати останніх негайно поставити її на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 та прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 .
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09 год. 20 хв. 31.07.2019.
Слідчий суддя: ОСОБА_1