Справа № 752/1200/19
Провадження № 2/752/3742/19
іменем України
24.07.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді ј частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.01.2000р., виданого Московською районною в м. Києві державною адміністрацією. Інша 1/2 частка вказаної квартири належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.01.2000 р., виданого Московською районною в м. Києві державною адміністрацією, а 1/4 частка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.04.2017р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О. Постановою від 15 січня 2019 року Одинадцятої київської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частку вказаної квартири, у зв"язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Позивач зазначає, що пропустив строк прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , з поважних причин, оскільки з грудня 2012 року перебував у США, що створило для нього об'єктивні труднощі та перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини. Також зазначає, що на час смерті бабусі був живий батько позивача - ОСОБА_3 , який був спадкоємцем першої черги, проте спадщину не прийняв.
За таких обставин позивач просить визнати йому додатковий строк для прийняття ним спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року відкрито провадження у даній справі. (а.с. 27)
14 березня 2019 року відповідач Київська міська рада надала суду відзив на позовну заяву. (а.с. 41) Просить ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності їх представника.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Відповідач КМР в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом.
Третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві в судове засідання не забезпечила явку свого представника. У письмових поясненнях просить розглянути справу без участі їх представника. (а.с. 34)
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть, виданого 04 жовтня 2012 року відділом реєстрації смерті у м. Києві. (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді 1/4 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.01.2000р., виданого Московською районною в м. Києві державною адміністрацією. (а.с. 13)
Постановою від 15 січня 2019 року Одинадцятої київської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частку вказаної квартири, у зв"язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. (а.с. 16)
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За приписами статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву по прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При розгляді цих справ судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Судом установлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі сплив 03 квітня 2013 року, з заявою до нотаріуса Нікшич Ю.С. звернувся 28 грудня 2018 року, а позов до суду він пред'явив 17 січня 2019 року.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.
Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складається з двох кімнат житловою площею 34,4 кв.метри, загальною площею 62,4 кв.метри.
1/2 частка вказаної квартири належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.01.2000 р., виданого Московською районною в м. Києві державною адміністрацією, (а.с. 13), а 1/4 частка - належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.04.2017р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О. (а.с. 19)
Позивач зазначає, що він пропустив шестимісячний строк прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з грудня 2012 року перебував у США. Доводи позивача підтверджуються даними його паспорта для виїзду за кордон. (а.с. 17)
Суд погоджується з доводами позивача, що його перебування за межами України створило для нього об'єктивні труднощі та перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі. Також обставиною через, яку позивач не зміг подати заяву про прийняття спадщини було те, що на час смерті бабусі був живий його батько - ОСОБА_3 , який був спадкоємцем першої черги, проте своїм правом не скористався.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого 06.09.2016 р. Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації ктів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 10)
За таких підстав, суд погоджується з доводами позивача про те, що він не мав можливості вчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 12, 13, 51, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити додатковий строк тривалістю один місяць з дня набрання рішенням законної сили для подання ОСОБА_1 до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: