Справа № 726/1299/19
Провадження № 1-кп/726/125/19
Категорія 360
09.07.2019 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинувальному акту щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Мелітополь, Запорізької області та мешканця АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні перебуває одна малолітня дитина, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України, -
Постановою Садгірського районного суду від 02.10.2018, яка вступила в законну силу 12.10.2018 року обвинуваченого ОСОБА_5 , було визнано винним за ст. 183-1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення за його вчинення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. На виконання постанови суду, 02.10.2018 року ОСОБА_5 був прийнятий наказом КЖРЕП № 6, № 118-К, виданим в.о. начальника ОСОБА_6 для виконання постанови суду у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт по прибиранню території з 01.12.2018 відповідно до графіку з оплатою праці згідно посадового окладу. 22.11.2018 року обвинувачений ОСОБА_5 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, призначеним постановою суду, попереджений про адміністративну відповідальність за ухилення від відбування суспільно- корисних робіт за ст. 183-1 КУпАП України та, в подальшому, кримінальну відповідальність. Крім того, за результатами бесіди ОСОБА_5 надав підписку про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання та отримав направлення для відбування суспільно корисних робіт до КЖРЕП № 6, що за адресою м. Чернівці, площа Соборна, 6. Однак ОСОБА_5 , усвідомлюючи про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді суспільно корисних робіт, свідомо, без будь-яких на те поважних причин, починаючи із 01.12.2018, злісно ухилився від відбування суспільно корисних робіт шляхом не відвідування місця відбування покарання. За невиконання постанови суду відносно ОСОБА_5 було складено адміністративний протокол від 21.12.2018 за статтею 183-2 КУпАП та скеровано до Садгірського районного суду в м. Чернівці. За результатами розгляду протоколу постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 12.03.2019 на ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення. В подальшому, ОСОБА_5 06.05.2019 було повторно направлено для відбуття адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт до ТЗОВ «Еврокомунбуд», однак ОСОБА_5 , усвідомлюючи про наслідки не відбуття суспільно корисних робіт, свідомо не прибув для відпрацювання накладеного адміністративного стягнення без поважних на те причин. Не відбутий строк покарання ОСОБА_5 становить 120 годин не відбутих громадських робіт.
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України, тобто у злісному ухиленні особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
27.06.2019 року між прокурором Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469,470, 472 КПК України.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 389-2 КК України і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, також узгодили вид і розмір покарання за ст. 389-2 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком і обвинувачений згідний на призначення названого виду покарання. Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Розглядаючи в порядку ст. 314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.
Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 здійснив, злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, а тому його дії, суд, кваліфікує за ст. 389-2 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.06.2019 року між прокурором Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 389-2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, зокрема: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст.473 КПК України, до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його
Головуючий суддяОСОБА_1