Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
31 липня 2019 р. № 520/6552/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ 168,03168, код ЄДРПОУ 22990305) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати п. 8 протоколу від 22.02.2019 року № 23, складеного Міністерством оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (затверджено Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013р.), у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та в зв'язку зі встановленням вищої II групи - в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року встановлення вищої II групи інвалідності, тобто на 01 січня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 05.11.2018 р. позивач звернувся із заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби.
До вказаної заяви позивач додав усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р. (далі - «Порядок № 975»).
Згідно п. 13 Порядку № 975 - у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів керівник відповідача мав подати розпоряднику бюджетних коштів (МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені у п. п. 10 і 11 цього Порядку.
Листом № 657/ВСЗ від 22.03.2019 року Харківським обласним військовим комісаріатом мені направлено витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2019 року № 23.
Згідно з п.8 Витягу з протоколу № 23 від 22.02.2019 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційний сум вказано, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги не має.
Позивач вважає рішення Комісії МО України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
В судове засідання позивач не прибув, але надав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача Міністерства оборони України в судове засідання не прибув, але надав до суду заперечення, в яких проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони у судове засідання не з'явились, та у відповідності до ч. 2 ст. 379 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 379 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 з 24.10.1985 р. по 29.12.1987 р. проходив строкову військову службу та приймав участь у бойових діях в складі діючої армії на території Республіки Афганістан у складі в/ч НОМЕР_2 . Вказані обставини підтверджуються військовим квитком, архівною довідкою.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК Серія 10 ААВ №644711 позивачу вперше встановлено з 11.09.2013 р. III групу інвалідності, у зв'язку з пораненням, контузією та захворюванням, що пов'язані з виконанням військових обов'язків при проходженні військової служби у місцях, де велися бойові дії.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК Серія 12 ААА №118017 позивачу при повторному огляді підтверджено з 01.10.2015 р. III групу інвалідності, у зв'язку з пораненням, контузією та захворюванням, що пов'язані з виконанням військових обов'язків при проходженні військової служби у місцях, де велися бойові дії.
Витягом із протоколу № 1068 від 26.04.2013 року Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України встановлено, що захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Із матеріалів справи вбачається, що 06.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Рішенням Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2019 р. №23, п. 8 - «позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), якого 29.12.1987 звільнено зі строкової військової служби з Прикордонних військ КДБ СРСР та 11.09.2013 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія 10ААВ № 644711 від 11.09.2013).
Суд вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких. законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 року № 5040-УІ, який набрав чинності з 01.01.2014 року, статтю 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції.
На виконання зазначеної редакції от. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 25.12.2013р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», яка набрала чинності також з 01.01.2014 року.
Абзацом 3 пункту 2 Постанови КМУ від 25.12.13р. № 975 визначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до абзацу 3 п. З Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико- соціальної експертної комісії.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачу первинно встановлено III групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, - з 21.09.2011 року, а, з 17.10.2016 року позивачу при повторному огляді з тих же підстав визначено II групу інвалідності, то при вирішенні питання щодо наявності права і щодо порядку виплати одноразової грошової допомоги позивачу необхідно керуватися законодавством, що діяло на день первинного встановлення йому інвалідності, а саме Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на 21.09.2011 року та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» .
Тим більш, що пунктом 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 499 імперативно встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
До того ж, викладена вище правова позиція підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99, а саме, згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до події, факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.
До того ж, згідно пункту 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.
Відповідно до пункту 3 цього Положення, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягай повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями! наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Отже, з огляду на зазначені вище норми, є очевидним, що законодавець чітко визначає подію, з настанням якої у особи виникає право на призначення одноразової грошової допомоги, а саме - дата встановлення (а не дата, підвищення) особі інвалідності та саме цією датою визначається законодавство та його редакція, якими необхідно керуватися при вирішенні питання щодо наявності права та щодо порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Повторний огляд особи та підвищення групи інвалідності у даному випадку не являється моментом виникнення у особи права на отримання одноразової грошової допомоги.
Викладена вище правова позиція з зазначеного питання співпадає з правовою позицією Судової палати Верховного Суду для розгляду справ щодо захисту соціальних прав, яка висловлена у Постанові від 26.06.2018 року у справі № 750/5074/17 (адміністративне провадження № К/9901 /44751/18).
Відповідно до п. б ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на день встановлення позивачу інвалідності 21.09.2011 року) - у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мати місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої п. 5 цієї статті.
Як вже зазначалось, на виконання ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінетом Міністрів України 28.05.2008 року була прийнята Постанова № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».
Згідно з підпунктом 4 п. 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 499, одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
Таким чином, враховуючи той факт, що після первинного встановлення позивачу 11.09.2013 року інвалідності (Ш групи) вища група інвалідності не встановлювалась та вже минуло більше 2 (двох) років, то відповідно до норм пункту 4 ст. 16-3 Закону України. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 8 Порядку 975 виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із підтвердженням позивачу під час повторного огляду 21.09.2015 року IIІ групи інвалідності - не здійснюється.
Таким чином, виходячи також з вказаних підстав, суд приходить до висновку , що відмова позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги є законодавчо обґрунтованою і правомірною.
До того ж, викладена вище правова позиція з зазначеного питання співпадає з правовою позицією Судової палати Верховного Суду для розгляду справ щодо захисту соціальних прав, яка висловлена у Постанові від 26.06.2018 року у справі № 750/5074/17 (адміністративне провадження № К/9901/44751/18).
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ 168,03168, код ЄДРПОУ 22990305) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.