31 липня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1041/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 щодо вирішення питання про витрати на правову (правничу) допомогу у справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
про визнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про скасування наказу.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.
З огляду на матеріали справи, представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено про неможливість на даний час подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.
Так, 19.07.2019 представником позивача було подано клопотання про приєднання доказів, щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.
Від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких відповідач зазначає, що розмір заявлених до відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн на думку Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області не є розумним та співмірним з наданими послугами.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.
Частина 1 та 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Водночас, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, в матеріалах справи є ордер на надання правової допомоги, договір про надання правничої допомоги від 03.04.2019, акт наданих послуг від 18.07.2019 та квитанція до прибуткового касового ордеру № 4 від 18.07.2019 про сплату 4000 грн.
Щодо посилання відповідача на відкриття провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, що свідчить, на думку відповідача, про віднесення справи до незначної складності, суд зазначає частина 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В даному випадку справа щодо оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (прийняття громадян на публічну службу, її проходження) є справою, для якої пріоритетним є швидке вирішення, що і було підставою для відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
При вказаних обставинах, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в розмірі 4000 грн.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення суду.
Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3000 грн.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління ДФС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11,Чернігів,14000, ЄДРПОУ 39392183.
Дата складення повного додаткового рішення суду - 31.07.2019.
Суддя Ю.О. Скалозуб