01 серпня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/741/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести йому перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) з 01.01.2016 р. у розмірі 90% від суми грошового забезпечення, перерахувавши заборгованість, що виникла у результаті вказаних протиправних дій, єдиним платежем.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що йому призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 90% грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області при перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 р. застосувало розмір 70% від суми грошового забезпечення. Вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення в належному відсотковому розмірі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 р. відкрито провадження у адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 263 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
З метою з'ясування всіх обставин у справі пунктом 4 вищевказаної ухвали суду, витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області пенсійну справу позивача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказувало, що на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, для здійснення перерахунку та виплати пенсії, яка надійшла у березні 2018 року до Головного управління від Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Як зазначив відповідач, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Вказані зміни набули чинності 01.05.2014 р. Таким чином, перерахунок та виплата пенсії позивачу з 01.01.2016 р. здійснено у період дії редакції Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 даного Закону та не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідач не вбачає протиправних дій по відношенню до позивача. Вважає, що ним проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій.
Правом на подання відповіді на відзив, передбаченим ст. 163 КАС України, позивач не скористався.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 09.12.2003 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу призначена за вислугу років (33 роки) у розмірі 90% від суми грошового забезпечення (а.с. 14-15, 23 на звороті).
Розпорядженням Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №4957 від 25.12.2015 р. закрито пенсійну справу позивача з 01.01.2016 р. згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у зв'язку з перебуванням на посаді працівника Національної поліції (лист Міністерства соціальної політики України від 04.12.2015 р. №18504/0/14-15/039) (а.с. 36).
06.06.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити пенсію за вислугу років (а.с. 37).
Вказану заяву прийнято відповідачем 06.06.2016 р. та зареєстровано під номером 74/3, про що зазначено у розписці-повідомленні (а.с. 38).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою N/A-4957 (МВС) від 07.06.2016 р. позивачу поновлено пенсію за вислугу років (33 роки) у розмірі 90% від суми грошового забезпечення з 20.05.2016 р. (а.с. 39, 40).
З матеріалів справи видно, що ліквідаційною комісією УМВС України в Чернівецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103, направлено на адресу відповідача довідку №13/4957 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій позивачу (а.с. 25).
Згідно змісту вказаної довідки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на січень 2016 р., за прирівняною посадою поліцейського начальник відділу, що не входить до складу управління ГУНП до посади на день звільнення зі служби начальник штабу УМВС України в Чернівецькій області становить 9827,07 грн, в тому числі: посадовий оклад 3400,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник міліції/полковник поліції) - 2400,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції (50%) - 2900,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 510,00 грн, премія (6,7%) - 617,07 грн.
З урахуванням вказаної довідки та на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 р., Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 04.04.2018 р. здійснено перерахунок пенсії позивачу з 20.05.2016 р., внаслідок чого максимальний розмір пенсії зменшено з 90% на 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 24, 24 на звороті).
Як зазначає позивач у позові, в травні 2019 р. він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом №472/Д-11 від 29.05.2019 р. на адресу позивача направлено відповідь на звернення щодо перерахунку пенсії, в якому зазначено, що перевіркою матеріалів пенсійної справи встановлено, що позивачу призна,чено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 09.12.2003 р. з урахуванням 33 років вислуги.
З 01.01.2016 р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яка надійшла у березні 2018 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області позивачу проведено перерахунок пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Основний розмір пенсії обчислено відповідно до п. а ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" із застосуванням максимального відсотку розрахунку пенсії за вислугу років, передбаченого зазначеним Законом у редакції, чинній на час проведення перерахунку.
Відповідач звернув увагу позивача на те, що Законом України від 27.03.2014 р. №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Зміни набули чинності з 01.05.2014 р.
У зв'язку з цим, при перерахунку пенсії застосовано норми законодавства, чинного на момент його проведення.
Враховуючи викладене вище, пенсію перераховано відповідно до норм чинного законодавства України. Підстав для обчислення основного розміру пенсії у більшому відсотку немає (а.с. 16).
Вважаючи відмову у здійсненні перерахунку протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На момент призначення позивачу пенсії, відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р. (далі - Закон № 2262-XII) діяла редакція Закону від 01.08.2003 р.
Так, ст. 13 Закону № 2262-XII (чинної на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу призначена 09.12.2003 р. за вислугу років (33 роки вислуги) у розмірі 90% від суми грошового забезпечення, а з 20.05.2016 р. пенсія поновлена за вислугу років (33 роки вислуги) у розмірі 90% від суми грошового забезпечення.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014 р., який набув чинності 01.04.2014 р., внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 р.
Так, відповідно до ст. 13 Закону №2262-XII (у редакції №1166-VII від 27.03.2014 р.) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, чинної на час проведення перерахунку пенсії позивача, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, чинної на час проведення перерахунку пенсії позивача, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Згідно з ч. 4-5 ст. 63 Закону № 2262-XII, чинної на час проведення перерахунку пенсії позивача, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України.
Судом встановлено, що ліквідаційною комісією УМВС України в Чернівецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103, направлено на адресу відповідача довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України.
На підставі вказаної довідки та згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 р., відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 20.05.2016 р., що підтверджується перерахунком пенсії від 04.04.2018 р. та розрахунком на доплату пенсії від 04.04.2018 р.
Перерахунок здійснено із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 3400,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник міліції/полковник поліції) - 2400,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції (50%) - 2900,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 510,00 грн, премія (6,7%) - 617,07 грн.
Разом з тим, на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 р., згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, відповідач з врахуванням вказаних положень Закону перерахував з 20.05.2016 р. (дати поновлення пенсії) позивачу пенсію, виходячи із розрахунку вже 70% грошового забезпечення.
Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними та зазначає, що зміни, що відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії.
У даному ж випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення (поновлення), тобто в розмірі 90% від суми грошового забезпечення позивача.
Отже, розмір пенсії визначається у відсотках, що встановлені на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку.
У рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 р. Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. ст. 6 та 7 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної (поновленої) йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні (поновленні) пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 відсотків від суми грошового забезпечення позивача.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії особам відповідних категорій військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014 р. зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 р. щодо обмеження максимального розміру пенсії до 70% стосувалися порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної (поновленої) пенсії. Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 70%, а не 90% від сум грошового забезпечення, відповідач діяв протиправно.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08.07.2015 р. у справі №732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 р. у справі №523/4930/15-а, від 27.02.2018 р. у справі №642/3284/17, від 24.04.2018 р. у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), від 19.06.2018 р. у справі №583/2264/17 (провадження №К/9901/1786/18).
Враховуючи зазначене, відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача зобов'язаний був її перерахувати із розрахунку 90% від суми грошового забезпечення позивача, тобто з розміру, в якому така пенсія призначалася (поновлювалася).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність дій щодо зменшення проценту пенсійного забезпечення з 90% на 70% від суми грошового забезпечення.
З огляду на вищенаведені обставини справи, суд визнає протиправними дії позивача, щодо зменшення розміру пенсійного забезпечення позивача з 90% на 70% від суми грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України та протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсійного забезпечення, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, визнає протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії, обчисленої із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення, зобов'язує відповідача перерахувати позивачу пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 20.05.2016 р. та виплатити позивачу різницю між фактично отримуваною в розмірі 70% від суми грошового забезпечення та належним до виплати розміром пенсії у розмірі 90% від суми грошового забезпечення сумою пенсії з 20.05.2016 р.
Водночас суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2016 р. по 19.05.2016 р., оскільки протягом вказаного періоду позивач не отримував пенсію. Фактично за заявою позивача пенсія поновлена тільки 20.05.2016 р., а тому відповідач правомірно не проводив перерахунок пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області за період з 01.01.2016 р. по 19.05.2016 р.
На думку суду, не підлягає задоволенню також позовна вимога позивача в частині зобов'язання відповідача перерахувати заборгованість, що виникла у результаті вказаних протиправних дій, єдиним платежем, з огляду на те, що виплата пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення буде здійснюватися після її перерахунку, тобто на виконання рішення суду в даній адміністративній справі.
Суд вбачає, що задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Крім того, суд зазначає, що у випадку задоволення позовних вимог у тій формі, як цього просить позивач, висновок суду про задоволення позову буде залежати від настання певних умов, що є не припустимим з огляду на положення ч. 7 ст. 246 КАС України, яка визначає зміст рішення адміністративного суду.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1394306866.1 від 27.06.2019 р. (а.с. 5).
Оскільки, позов задоволено частково, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 384,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 20.05.2016 р.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отримуваною в розмірі 70% від суми грошового забезпечення та належним до виплати розміром пенсії у розмірі 90% від суми грошового забезпечення сумою пенсії з 20.05.2016 р.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 384,20 грн.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вулиця Оренбурзька, 7-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя Левицький В.К.