01 серпня 2019 р. Справа № 480/2482/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови,-
08 липня 2019 року позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 19.06.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесена постанова ВП №59353593 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з позивача штрафу у розмірі 10200 грн.
Позивач не погоджується з постановою, просить визнати її протиправною та скасувати, зазначаючи, що державним виконавцем безпідставно накладений штраф у розмірі 10200 грн. оскільки рішення суду при виконанні якого цей накладений штраф, позивачем виконане.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, зазначивши, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на виконанні перебував виконавчий лист №818/1025/18, виданий 01.03.2019 Сумським окружним адміністративним судом про зобов'язання позивача поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017. В межах виконавчого провадження до боржника застосовувався штраф за невиконання без поважних причин рішення суду. 03.06.2019 року була винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. за повторнне невиконання без поважних причин рішення суду.
03.06.2019 державним виконавцем на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, направлене повідомлення до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення. Постанова про накладення штрафу на боржника виділена в окреме виконавче провадження. 19.06.2019 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця про стягнення штрафу у розмірі 10200 грн. Рішення про відкриття виконавчого провадження прийняте у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В судове засідання позивач не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить розписка його представника у повідомленні про вручення судового виклику, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач також не з'вився у судове засідання, у відзиві на позов прохав справу розглядати без участі свого представника.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги не піддягають задоволенню, виходячи наступного.
Судом встановлено, що 19.06.2019 відповідачем винесена постанова ВП №59353593 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця про стягнення штрафу у розмірі 10200 грн. ( а.с.7).
Суд не вбачає підстав для її скасування, з огляду на таке.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).
Згідно ст.1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Порядок виконання рішень, за якими боржник повинен вчинити певні дії визначений ст.63 Закону № 1404-VIII, частина перша якої передбачає, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Відповідно до частини другої цієї статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст.75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
В межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №818/1025/18, виданого 01.03.2019 Сумським окружним адміністративним судом про зобов'язання позивача поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 до боржника застосовувався штраф за невиконання без поважних причин рішення суду. 03.06.2019 року була винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду. Зазначена постанова є чинною, позивачем не оскаржується, у відповідності до п.5 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно виведена в окреме провадження.
Судом не встановлено будь-яких порушень вимог Закону № 1404-VIII при відкритті виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., позивач також не вказує на будь-які порушення на цьому етапі. При цьому суд звертає увагу на те, що обґрунтовуючи позов, позивач висловлює свою незгоду з рішенням державного виконавця про накладення на нього штрафу у розмірі 10200 грн., яка не предметом судового розгляду.
Відтак, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №59353593 прийнята у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 269, 271, 287, 293, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області ( код ЄДРПОУ 21108013, вул..Пушкіна,1 м.Суми, 40009) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ( код ЄДРПОУ 34933040, вул..Петропавлівська,75, м.Суми, 40003) про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Опімах