31 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1303/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
02.07.2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.07.2019 року, просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 82473,61 грн.
Вказані вимоги позивач обґрунтовує несплатою ФОП ОСОБА_1 податкового боргу по єдиному податку, який обліковується у ГУ ДФС станом на 16.04.2019 р. на загальну суму 82473,61 грн.
Ухвалою суду від 09.07.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Поштове відправлення (ухвала суду про відкриття провадження від 09.07.2019 року), надіслане за місцезнаходженням відповідача (згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.07.2019 року №1005605225), повернулось до суду не врученим з відміткою "інша причина не вручення", що згідно ч. 4 ст.124 КАС України є свідченням належного вручення стороні зазначеного відправлення.
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 29.01.2018 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік, у якій самостійно визначив суми податкового зобов'язання по єдиному податку у сумі 38707,78 грн.
04.04.2018 року ФОП ОСОБА_1 подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2018 року, у якій самостійно визначив суми податкового зобов'язання по єдиному податку у сумі 18042,00грн.
18.07.2018 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2018 року, у якій самостійно визначив суми податкового зобов'язання по єдиному податку у сумі 41795,00 грн.
12.10.2018 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2018 року, у якій самостійно визначив суми податкового зобов'язання по єдиному податку у сумі 3750,00 грн.
Згідно витягу з облікової картки та розрахунку виникнення податкового боргу, відповідач має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 82473,61 грн.
Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем направлено вимогу № 4192-17 форми "Ф" від 13.03.2018 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 35386,61 грн., яка отримана відповідачем 28.08.2018 року.
За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку суми вказаної заборгованості не погашені.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 82 473,61 грн. (отримувач УК у м. Херсоні/м. Херсон/18050400, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - 31418699021002, код бюджету - 18050400 (місцевий бюджет).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 111020300