01 серпня 2019 року м.Одеса Справа 420/4031/19
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.06.2019 року у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні №58853771, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року у справі №420/5776/18, датою набрання законної сили зазначеного рішення, а саме 14.02.2019 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.01.2018 року з урахуванням розміру 90% грошового забезпечення, що враховується для обчислення пенсії, згідно з довідкою Південного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 року склав 7402,45 грн. Також за період з 01.01.2018 року по 28.02.2019 року виникла доплата у сумі 14572,50 грн., яка буде виплачена ОСОБА_1 згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року.
Про зазначенні обставини відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області було повідомлено листом від 26.04.2019 року №7237/03.
На підставі вищезазначеного позивач вважає оскаржувані постанови незаконними, необґрунтованими, а отже такими, які підлягають скасуванню.
Представник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції надала до суду письмовий відзив, який мотивований тим що, позивачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року у справі №420/5776/18 не виконано в повному обсязі, зокрема доказів щодо дотримання порядку вказаного відповідачем не надано. Разом з тим, посилання ГУ ПФУ в Одеській області на вказаний порядок є безпідставним, адже відповідно до порядку відповідач повинен направити для подальшого розгляду до Пенсійного фонду України відповідний пакет документів, що відповідно ГУ ПФУ в Одеській області зроблено не було.
Ухвалою суду від 10.07.2019 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 23.07.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача та відповідача до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно, від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Судом у справі встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року у справі №420/5776/18 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено в повному обсязі. Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до довідки, про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року, яка виготовлена Південним міжрегіональним управлінням виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України згідно Додатку №2 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та направлена до ГУ ПФУ в Одеській області для перерахунку пенсії починаючи з 1 січня 2018 року.
Зазначене судове рішення головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду апеляційної інстанції оскаржено не було, з огляду на що воно набрало законної сили 14.02.2019 року.
14.02.2019 року на виконання рішення суду позивачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.01.2018 року з урахуванням розміру 90% грошового забезпечення, що враховується для обчислення пенсії, згідно з довідкою Південного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
10.04.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№58853771 на підставі виконавчого листа №420/5776/18, виданого 18.03.2019 року Одеським окружним адміністративним судом. У зазначеній постанові вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 22-23).
Вищезазначена постанова листом від 10.04.2019 року №091-1837 була направлена відповідачем на адресу головного управління ПФУ в Одеській області та отримана останнім 22.04.2019 року (а.с. 21).
У відповідь на даний лист головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області відповідь від 26.04.2019 року №7237/03 (а.с. 24), у якій зазначило, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 було проведено ще 14.02.2019 року. Внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 року склав 7602, 45 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 14.02.2019 року по 28.02.2019 року в сумі 780,67 грн., була зарахована на поточний рахунок ОСОБА_1 05.03.2019 року.
При цьому доплата за період з 01.01.2018 року по 13.02.2019 року яка склала 13791,83 грн., буде виплачена ОСОБА_1 згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року.
11.05.2019 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ в Одеській області Щегловою Є.В. за невиконання рішення суду на позивача накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. (а.с. 30-31).
11.06.2019 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ в Одеській області Щегловою Є.В. за повторне невиконання рішення у встановлений державним виконавцем строк постановою від 11.05.2019 року на позивача накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. (а.с. 11-12).
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу від 11.06.2019 року, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Дослідивши адміністративний позов, відзив управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404- VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404- VIII).
Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно положень ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно зі ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вже було встановлено судом, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року у справі №420/5776/18 було виконано частково, зокрема здійснено перерахунок пенсії та виплачено доплату за період з 14.02.2019 року по 28.02.2019 року в сумі 780,67 грн.
При цьому доплата за період з 01.01.2018 року по 13.02.2019 року яка склала 13791,83 грн., ОСОБА_1 позивачем виплачена не була з посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року.
Суд зазначає, що Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року (далі Порядок №649) визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Згідно п. 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не було надано ані до суду, ані до відповідача жодного доказу, який свідчив би про вчинення позивачем дій, зазначених у пункті 5 Порядку №649, зокрема направлення до Пенсійного фонду України: документу, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунку суми, що підлягає виплаті, засвідченого керівником боржника або уповноваженою ним особою.
При цьому суд враховує, що здійснення нарахування компенсації втрати частини доходів є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5776/18 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду не тільки нарахувати, а й виплатити зазначену компенсацію.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є.В. ВП № 58853771 від 11.06.2019р. про накладення на позивача штрафу у розмірі 10 200,00 грн. прийнято відповідно до норм чинного законодавства.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Іванов Е.А.
.