01 серпня 2019 року м.Одеса Справа № 420/706/19
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про роз'яснення рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді головного спеціаліста, стягнення середнього заробітка за час вимушеного прогулу,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року по справі №420/706/19 позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді головного спеціаліста, стягнення середнього заробітка за час вимушеного прогулу було задоволено. Визнано протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №142 від 29.01.2019року; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному транспорті та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області з 31.01.2019 року; стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23797,40грн.
На вказане рішення суду Державною службою України з безпеки на транспорті було подано апеляційну скаргу, яка постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 року залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року по справі №420/706/19 без змін, а тому рішення набрало законної сили.
20.05.2019 року до суду вх.№17831/19 надійшла заява представника відповідача про роз'яснення рішення суду від 03.04.2019 року.
В обґрунтування заяви про роз'яснення рішення суду від 03.04.2019 року представник відповідача зазначив, що виконуючи судове рішення Державній службі України з безпеки на транспорті не зрозуміло у який спосіб ним повинно бути поновлено ОСОБА_1 на посаді, яка на сьогодні апріорі не існує та відсутній порядок поновлення в трудовому законодавстві працівника, державного службовця на посаді, що виключена зі штатного розпису. Тобто спосіб поновлення працівника, в нормативно-правових актах відсутній.
При цьому суд зазначає, що на час подання заяви про роз'яснення судового рішення встановлено, що згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», 14.05.2019 року за вих. №420/706/19/14843/19 адміністративна справа №420/706/19 була надіслана до П'ятого апеляційного адміністративного суду та лише 26 липня 2019 року справу було повернуто до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на вищезазначене, судом дотримано строків щодо розгляду заяви про роз'яснення судового рішення відповідно до вимог КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом;
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що сторони до суду не з'явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно, суд вважає за доцільне розглянути заяву Державної служби України з безпеки на транспорті (вх.№17831/19 від 20.05.2019р.) про роз'яснення судового рішення у справі №420/706/19, провести в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.
Відповідно до ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.
Суд встановив, що із змісту заяви Державної служби України про роз'яснення судового рішення вбачається, що відповідач по суті просить суд не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а лише зазначає про відсутність правових норм, на підставі яких необхідно його виконати. Тобто фактично відповідач у заяві просить вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст.254 КАС України.
При цьому суд звертає увагу, що поняття “спосіб” і “порядок” виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
З огляду на зазначене суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити, оскільки судове рішення у цій справі є чітким, зрозумілим, належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст.254, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення рішення суду по справі №420/706/19 від 03.04.2019 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Суддя Іванов Е.А.
20.05.19
у роз'ясненні судового рішення відмовлено