Справа № 420/4499/19
31 липня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди,-
26 липня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови ДФС України Власова ОСОБА_2 від 19.06.2019 року №482 «Про проведення службового розслідування»;
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови ДФС України Власова ОСОБА_3 С ОСОБА_4 від 20.06.2019 року №1084-о «Про відсторонення від посади ОСОБА_1 »;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з ДФС України кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн.
30 січня 2019 року (вх. №27419/19) через канцерію суду від представника позивача надійшла квитанція №0.0.1423155405.1 від 30.07.2019 року про сплату судового збору у розмірі 2305,20 грн.
При цьому, у клопотанні зазначено, що вказана квитанція надається на виконання вимог ухвали суду.
В той же час, суддя зазначає, що станом на 31.07.2019 року жодних рішень по справі №420/4499/19 не було прийнято.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.
Так, суддя зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з ч.3 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Так, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати неправомірними накази в.о. голови ДФС України Власова О.С. від 19.06.2019 року №482 та від 20.06.2019 року №1084-о.
У якості відповідача по справі ОСОБА_1 вказує Державну фіскальну службу України.
Однак, у позовній заяві позивачем не зазначено процесуального статусу в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 , рішення якого є предметом розгляду у даній справі.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись процесуальним статусом в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 та надати до суду відповідне уточнення до позовної заяви з копією для інших учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вже зазначалось вище, через канцері суду від представника позивача надійшла квитанція №0.0.1423155405.1 від 30.07.2019 року про сплату судового збору у розмірі 2305,20 грн.
Згідно з ч. 1 та 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, згідно КП «ДСС» суддею з'ясовано, що у справі №420/4499/19 станом на 31.07.2019 року відсутнє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по вищевказаній квитанції.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по вищевказаній квитанції.
Згідно приписів ч.ч. 1-3, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Предметом розгляду у даній справі є, зокрема, накази в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 від 19.06.2019 року №482 «Про проведення службового розслідування» та від 20.06.2019 року №1084-о «Про відсторонення від посади ОСОБА_1 ».
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, для звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання протиправними вищевказаних наказів встановлюється місячний строк.
Зважаючи на дату прийняття спірних наказів, суддею встановлено, що станом на 26.07.2019 року, місячний строк звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом сплинув.
В той же час, як вбачається з КП «ДСС» позивач вже звертався до суду із вищевказаними вимогами, а саме:
1) 27.06.2019 року (справа №420/3863/19) та ухвалою суду від 18.07.2019 року по справі №420/3863/19 судом на підставі п.5 ч.1 ст.240 КАС України залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування Наказу від 19.06.2019р. №482 “Про проведення службового розслідування”, Наказу від 20.06.2019р. №1084-о “Про відсторонення від посади ОСОБА_1 ”, стягнення моральної шкоди в сумі 20000грн.;
2) 17.07.2019 року (справа №420/4264/19) та ухвалою суду від 25.07.2019 року по справі №420/4264/19 судом на підставі п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України повернуто позивачеві адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди.
Приписами ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Позивач скористався своїм правом звернення до суду лише 26.07.2019 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Разом з тим, позивачем не надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.10 ст.169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
За таких обставин, згідно приписів ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України, адміністративний позов має бути залишений без руху, а позивачу надано строк для надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку. Вказані підстави повинні бути обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду (з копією для учасників справи):
1) уточненої позовної заяви із зазначенням процесуального статусу в.о. голови ДФС України Власова ОСОБА_2 , рішення якого є предметом розгляду у даній справі;
2) доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по квитанції №0.0.1423155405.1 від 30.07.2019 року;
3) заяви про поновлення строку звернення до судку із зазначенням підстав для поновлення строку або доказів звернення у межах строків, визначених КАС України.
Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой