Справа № 815/4196/17
31 липня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправними дії та стягнення моральної шкоди
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати незаконними дії прокуратури Миколаївської області щодо витребування з:
- відділу Держгеокадастру у Березанському районі за запитом від 18.05.2016 за №05/1-526 вих-16;
- управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації за запитом від 18.05.2016 за №05/1-567 вих-16;
- державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» за запитом від 06.06.2016 №05-100 вих-16;
- Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства за запитом від 06.06.2016 №05-98 вих-16;
- виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» за запитом від 06.06.2016 року №05-99вих-16, відомостей щодо належної їй на праві власності земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 .
Стягнути з прокуратури Миколаївської області 100000 грн. в якості відшкодування завданої неправомірними діями моральної шкоди.
Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20.12.2018 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 року скасовано, справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 року дана справа прийнята до провадження суддею Бжассо Н.В. та призначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Призначено підготовче засідання на 13 березня 2019 року о 10 годині 30 хвилин.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка придбана на підставі укладеного з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу №466 від 27.03.2015 року. Враховуючи, що вартість земельної ділянки на момент продажу складала 573 920 грн., та є значною сумою для родини позивачки, перед придбанням земельної ділянки вона вивчила підстави набуття права власності на цю земельну ділянку ОСОБА_3 , зокрема, всі наявні рішення Коблівської сільської ради щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 , проектну документацію, відповідність цільового призначення земельної ділянки містобудівній документації села Коблеве та інше. У ОСОБА_1 не виникло жодного сумніву щодо законності рішень Коблівської сільської ради про її відведення попередньому власнику, прийнятих ще у 2012 році (за 3 роки до придбання нею земельної ділянки), оскільки будь-яких даних у відкритих реєстрах щодо наявності спірних питань по цій ділянці, претензій контролюючих органів або заборон не було. Більше того, з'ясувалося, що законність рішень Коблівської сільської ради від 14.12.2012 та 26.12.2012, які стосувалися придбаної у ОСОБА_3 земельної ділянки, були предметом перевірки органів прокуратури (сільською радою ще 21.03.2013 року за № 73 ці рішення направлялися для перевірки на запит прокуратури Березанського району Миколаївської області). У травні 2017 року позивачці стало відомо про те, що прокуратура Миколаївської області, протиправно посилаючись на положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», витребувала з органів влади та місцевого самоврядування інформацію, яка стосується належної їй на праві власності земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 і здійснила фактично наглядову перевірку законності отримання нею у власність цього майна. Позивач вважає, що витребування відповідачем інформації з відділу Держгеокадастру у Березанському районі, управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА, ДП «Очаківське лісомисливське господарство», Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» стосовно належного їй майна є втручанням прокуратури Миколаївської області, як представника держави, в мирне володіння нею земельною ділянкою, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року). Органи, в які прокурором направлено запити щодо її земельної ділянки, не наділені правом розпоряджатися земельними ділянками комунальної та державної власності, відповідно не можуть бути позивачами у справах, які стосуються відведення і витребування земельних ділянок, а тому прокурор направляючи такі запити вийшов за межі своїх повноважень грубо нехтуючи вимогами закону. Позивач вважає, що прокуратурою вчинено протиправні дії, направлені на створення уяви дотримання вимог ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», якою встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокуратурі Миколаївської області на час підготовки запитів з метою визначення наявності підстав для представництва було достеменно відомо, що строк позовної давності для оскарження рішень Коблівської сільської ради, на підставі яких приватизовано земельну ділянку ОСОБА_3 (першим власником) та змінено її цільове призначення сплинув, оскільки їх прийнято ще 14.12.2012 року та 26.12.2012 року і підстав для його поновлення немає, оскільки прокуратурою вже проводилися перевірки законності цих рішень. Так, на виконання статті 19 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, який діяв на час прийняття сільрадою рішень від 14.12.2012 року, 26.12.2012 року, Генеральною прокуратурою України 31.01.2011 було видано вказівку №13, якою прокурорів зобов'язано проводити перевірки по всіх без виключення органах місцевого самоврядування та органах влади з питань законності прийнятих ними рішень у сфері земельних відношень. Також, згідно наказу Генерального прокурора України від 07.11.2012 року № Згн прокурори на місцях були зобов'язанні забезпечити постійний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування, а результати таких перевірок (після кожної сесії) оформляти відповідними довідками, які зберігалися в окремій номенклатурній справі. Підтвердженням того, що органами прокуратури на виконання вказаних вказівок та наказу проводились перевірки з цих питань, є те, що всі рішення сесії Коблівської сільради від 14.12.2012 та 26.12.2012 направлялися на запит прокуратури Березанського району Миколаївської області (лист сільської ради від 21.01.2013 за № 73) для відповідної перевірки. Розпорядженням Березанської райдержадміністрація № 174 від 29.03.2011 року затверджена Схема планування території Коблівської сільради, відповідно до якої землі державної власності лісового призначення на території с. Коблево відсутні. Позивачка зазначає, що незаконними діями прокуратури Миколаївської області їй завдана моральна шкода, яка полягає у приниженні ділової репутації, престижу, моральних переживаннях, у зв'язку з порушенням права вільно розпоряджатися своєю власністю та у порушенні стосунків з членами її родини та знайомими. Після придбання земельної ділянки вона мала намір на земельній ділянці будувати об'єкт рекреації. З метою залучення коштів інвестора та укладення договору про спільну діяльність, 27.04.2016 року уклала договір про наміри щодо співпраці з громадянкою Республіки Молдова ОСОБА_4 . Однак, після того, як прокуратура Миколаївської області розпочала перевірку за фактом відчуження цього майна, ініціювала накладення арешту на земельну ділянку та заборону проводити будь-які будівельні роботи на ній, потенційний інвестор відмовився від будь-якого подальшого співробітництва з нею.
04.03.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що законодавець виділяє поняття органу державної влади, місцевого самоврядування та суб'єкту владних повноважень, від повноти здійснення функцій яких залежить наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у суді. Виключно з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Враховуючи, що земельна ділянка, щодо якої прокурором робились відповідні запити, відноситься до земель державної форми власності лісогосподарського призначення та розташована на даний час в межах населеного пункту, то з урахуванням вимог ст. 122 Земельного кодексу України, органом який від імені держави - як власника землі, уповноважений на розпорядження землями зазначеної категорії є Березанська районна державна адміністрація. Проте, Березанська РДА, як власник земельної ділянки, не є носієм інформації про погодження документації із землеустрою, надання дозволу на відведення землі з урахуванням містобудівної документації, наявності погоджень на зміну цільового призначення землі, тощо. Вказана інформація належить окремим суб'єктам владних повноважень, які є її розпорядниками. А отже, з метою встановлення підстав для представництва прокурором, інформація щодо порушень інтересів держави при відведенні у приватну власність громадян земель для особистого селянського господарства та забудови рекреаційних територій узбережжя Чорного моря могла бути отримана лише у конкретних суб'єктів владних повноважень. Ураховуючи, що порушення у сфері земельних відносин мали місце та, попри наявність у відповідних органів повноважень на захист інтересів держави, останніми не вживалися заходи до попередження незаконного надання земель державного лісового фонду, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, а навпаки за їх потурання та згоди ці рекреаційні території вибули у приватну власність для цілей, що суперечать цільовому призначенню цих земель. Таким чином, в результаті незаконного розпорядження Коблівською сільською радою земельною ділянкою лісогосподарського призначення заподіяно шкоду її власнику - державі, в особі Березанської РДА, а не іншим суб'єктам владних повноважень. Отже, з урахуванням отриманих даних, прокуратурою області 18.07.2016 року до Березанського районного суду Миколаївської області пред'явлено позов в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третьої особи - ДП «Очаківське ЛМГ» про визнання незаконним та скасування рішення сільради, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки. На цей час рішення у справі № 469/742/16 не прийнято. Отримані прокурором документи долучені до матеріалів позовної заяви прокурора в якості доказів неправомірності рішення Коблівської сільської ради від 14.12.2012 року № 9, від 26.12.2012 року № 11 в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки та зміни її цільового призначення, оскільки зазначене рішення суперечить законодавству, порушує цивільні права та інтереси держави, що згідно ст. ст. 16,21 ЦК України, ст. 152 ЗК України та ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» є підставою для визнання його незаконним у судовому порядку. Також, представник відповідача зазначає, що позивачка не надала жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували завдання органами прокуратури моральної шкоди шляхом направлення запитів до вищевказаних органів державної влади та контролю.
14.05.2019 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення на адміністративний позов з огляду на які, Березанська РДА Миколаївської області вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не належать до задоволення. Представник третьої особи зазначає, що дії прокурора з метою отримання інформації для вжиття заходів щодо повернення незаконно вилученої земельної ділянки були вчинені виключно у правовому полі та з метою поновлення порушених інтересів держави.
Ухвалою суду від 24.06.2019 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.07.2019 року.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, від представника позивачки надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивачки.
Представник відповідача зазначила що не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечує.
Третя особа до судового засідання не з'явилася, належним чином та своєчасно повідомлялася про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
27.03.2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким позивачка придбала у земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
У договорі купівлі-продажу вказано, що ця земельна ділянка зареєстрована відділом Держкомзему у Березанському районі Миколаївської області 29.12.2012 року та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 , виданого на підставі Рішення Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області 23 сесії 6 скликання № 11 від 26.12.2012 року, і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2012 року за №482090001001854 (п. 1). Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.03.2015 року відомості про обмеження у використанні земельною ділянкою не зареєстровані (п. 5).
22.05.2016 року ОСОБА_2 уклала договір з громадянкою Республіки Молдова ОСОБА_4 про наміри щодо співпраці щодо будівництва об'єктів рекреації на земельній ділянці, кадастровий номер: НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3
У травні 2017 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що прокуратура Миколаївської області витребувала з органів влади та місцевого самоврядування інформацію, яка стосується належної їй на праві власності земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3 .
Так, із запитами про надання інформації , у тому числі, щодо земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачці, прокуратура Миколаївської області звернулася до: відділу Держгеокадастру у Березанському районі за запитом від 18.05.2016 за №05/1-526 вих-16; управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації за запитом від 18.05.2016 за №05/1-567 вих-16; державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» за запитом від 06.06.2016 №05-100 вих-16; Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства за запитом від 06.06.2016 №05-98 вих-16; виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» за запитом від 06.06.2016 року №05-99вих-16.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу оспорювання позивачем наявності у відповідача - Прокуратури Миколаївської області повноважень на направлення запитів до відділу Держгеокадастру у Березанському районі, управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА, ДП «Очаківське лісомисливське господарство», Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» стосовно належній на праві власності позивачу земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресою: Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве, з метою здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), на прокуратуру покладається функція: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Приписами ч. 1, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Згідно з положеннями Земельного кодексу України (ст.ст.11,12,13,17) право розпоряджатися землями комунальної власності належить органам місцевого самоврядування, землями державної власності - органи виконавчої влади в особі Кабінету міністрів України, обласних та державних адміністрацій.
Суд зазначає, що уповноваженим органом на розпорядження земельною ділянкою, яка придбала у власність ОСОБА_2 , є Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області.
Тобто, органом який наділений повноваженнями оскаржувати в судовому порядку правомірність передачі у приватну власність земельної ділянки, яку придбала ОСОБА_2 , є Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області.
Суд зазначає, що з огляду на положення Закону України «Про прокуратуру», лише у тому випадку, коли відсутній суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено повноваження на звернення до суду за захистом прав та законних інтересів держави, прокурор має право витребовувати за письмовими запитами інформацію у інших органів державної влади, місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій.
Суд встановив, що повноваженнями оскаржувати в судовому порядку правомірність передачі у приватну власність земельної ділянки, яку придбала ОСОБА_2 , наділена Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області, а отже, з огляду на вимоги Закону України «Про прокуратуру», інформацію, необхідну для звернення до суду за захистом прав та інтересів держави, прокуратура Миколаївської області мала право витребовувати лише у Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, за умови, що остання не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.
Таким чином, є обґрунтованими та доведеними доводи позивача щодо неправомірності направлення прокуратурою запитів іншим органам державної влади, оскільки таке право у прокурора виникає лише у випадку відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави. Проте такий суб'єкта владних повноважень був наявний.
Згідно з ч.1 чт.2 КАС України (в редакції, чинній станом на час звернення позивача до суду із даним позовом), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.17 КАС України (в редакції, чинній станом на час звернення позивача до суду із даним позовом), юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України (в редакції чинній станом на час розгляду справи), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України (в редакції чинній станом на час розгляду справи), передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України (в редакції чинній станом на час розгляду справи), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд зазначає, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення такими актами чи діями юридичних наслідків для особи, яка звертається до суду у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи.
Тобто суд зазначає, що за результатом розгляду справи задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.
При цьому, суд зазначає, що позивач не довів, що саме направлення запитів та отримання інформації відповідачем з відділу Держгеокадастру у Березанському районі за запитом від 18.05.2016 за №05/1-526 вих-16; управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації за запитом від 18.05.2016 за №05/1-567 вих-16; державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» за запитом від 06.06.2016 №05-100 вих-16;- Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства за запитом від 06.06.2016 №05-98 вих-16; виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» за запитом від 06.06.2016 року №05-99вих-16, створило для позивача негативні наслідки, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не належать.
Суд зазначає, що питання оцінки належності та допустимості доказів, отриманих прокуратурою Миколаївської області та наданих до позову, який направлений до Березанського районного суду Миколаївської області, питання дотримання ним строків звернення до суду, обґрунтованості позовних вимог буде вирішуватися Березанським районним судом Миколаївської області в рамках розгляду справи № 469/742/16.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 до задоволення не належить.
Оскільки суд не встановив порушень з боку відповідача прав ОСОБА_1 , то не належить до задоволення й вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки 100000,00 грн. моральної шкоди.
Оскільки суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , судові витрати зі сплати судового збору з відповідача на її користь не стягуються.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 11, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправними дії та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 ).
Відповідач - Прокуратура Миколаївської області (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, м. 54030, код ЄДРПОУ: 02910048).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області (вул. Центральна, 33, смт. Березанка, Миколаївська обл., 57400, код ЄДРПОУ: 04056693).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний судом 31.07.2019 року.
Суддя Н.В.Бжассо
.