Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31.07.2019 р. № 520/7322/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимог,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1524-55У від 06.11.2018 року Головного управління ДФС у Харківській області та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1524-55 від 19.02.2019 року Головного управління ДФС у Харківській області.
У позовній заяві позивачем зазначено, що відповідно до п.17 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється.
Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.
Згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що в якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п.17 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та вказує, що у даному випадку вона є засудженою особою.
Проте суд зазначає, що відповідно до положень п.17 ч.1 ст. 5 "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
З аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що звільненню від сплати судового збору підлягають декілька категорій осіб, а саме: засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, засуджені до покарання у виді позбавлення волі на певний строк та засуджені до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту.
При цьому, визначальною умовою для звільнення вищевказаних осіб від сплати судового збору є категорія справ із позовами по якій така особа звертається до суду, а саме справи, пов'язані із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, а також відсутність на особових рахунках таких осіб коштів, достатніх для сплати судового збору.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до положень ст.537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
З аналізу положень зазначеної статті та змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що у даному випадку позивачем оскаржуються рішення суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Харківській області, що не пов'язано із питаннями, визначеними ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України, а, відтак, позивач під час розгляду даної справи не може бути звільнена від сплати судового збору відповідно до п.17 ч.1 ст. 5 "Про судовий збір".
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача.
Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" та Кодексу адміністративного судочинства України із одночасним поданням до суду доказів наявності підстав для такого звільнення або відстрочення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимог - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.