про залишення позовної заяви без руху
01 серпня 2019 р. Справа № 480/2902/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1) визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зниження основного розміру раніше нарахованої пенсії з 64% до 59% розміру грошового забезпечення такими, що суперечать статтям 22,24,58,64 Конституції України та ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII, яка була чинною під час звільнення в 2002 році, протиправними;
2) згідно вимог ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII, яка була чинною на час звільнення у 2002 році, визначити основний розмір пенсії в розмірі 64% грошового забезпечення за 23 роки вислуги, та згідно п.3 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII та зобов'язати відповідача з 01.01.2008 року виплатити недоотримані кошти.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2008 року, а з позовом звернувся 29.07.2019 (через засоби поштового зв'язку), тобто понад шестимісячний строк, встановлений ч.2 ст.122 КАС України, для звернення з позовом до суду.
При цьому, суд зауважує, що статтю 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було доповнено частиною третьою згідно із Законом № 614-VIII від 15.07.2015 року, відповідно до якої перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Разом з тим, зазначені зміни у законодавстві щодо відсутності строкових обмежень для проведення перерахунку пенсії з дати виникнення права на нього, набули чинності з 01.01.2016 р.
В цьому випадку, перерахунок пенсій пов'язаний саме (як підстави) із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, які виникли починаючи з 01.01.2016 року.
Тобто, зазначені зміни стали розповсюджуватися починаючи з 01.01.2016 лише на ті правовідносини, які будуть виникати починаючи з цього часу та на майбутнє. Положення цієї ч. 3 ст. 51 не розповсюджуються на правовідносини, що мали місце до цього.
Тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 (справа №638/108/17).
Таким чином, з урахуванням зазначеного, в даному випадку мав місце пропуск строку звернення до суду із зазначеним позовом, зокрема, за період з 01.01.2008 до 01.01.2016, про порушення якого позивач міг дізнатися після отримання пенсії у меншому розміру.
Однак, заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням дати, коли саме позивач дізнався про порушене право, а також доказів на підтвердження того, що позивач не міг дізнатися про порушене право чи не міг звернутись за захистом порушених прав раніше позивачем до суду разом з позовною заявою надано не було.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).
Таким чином, вказаний недолік позивачем може бути усунений у строк, вказаний в резолютивній частині даної ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушене право, а також доказів на підтвердження того, що позивач не міг дізнатися про порушене право чи не міг звернутись за захистом порушених прав раніше позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко