22 липня 2019 р. справа №480/1554/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.
представника позивача - Сивенка В.М.
представника відповідача - Ювченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1554/19 за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного сходу національної академії аграрних наук України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Державне підприємство "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного сходу національної академії аграрних наук України" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0047251304. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем була проведена перевірка підприємства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2018, за результатами якої складений акт від 17.07.2018 №4458/18-28-13-04-14/00729639/45. На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0047251304 від 31.07.2018, яким державному підприємству "ДГ АФ "Надія" збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 8263028,20 грн., в тому числі: 3628035,84 грн. - за податковим зобов'язанням, 3898863,40 грн. - за штрафними санкціями, 736128,96 грн. - пеня. На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не підтверджено жодним документом наявність у позивача боргу станом на 01.04.2015 в сумі 1759923, 89грн., а також не враховано строки давності, а тому податковий орган не мав права застосовувати штрафні санкції за несплату узгоджених податкових зобов'язань по червень 2015 року включно.
23.05.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що перевіркою встановлено неперерахування позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утриманого із нарахованого доходу до або під час такої виплати за її рахунок в сумі 3628035,84 грн. за 2015-2018 роки. У зв'язку з несплатою податку, до позивача застосована штрафна санкція та нарахована пеня (а.с.50-51).
Ухвалою суду від 03.05.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08.07.2019 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду на 22.07.2019.
Представник позивача Сивенко В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Ювченко Н.В. в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 25.06.2018 по 10.07.2018 головним управлінням ДФС у Сумській області було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного сходу національної академії аграрних наук України" (далі по тексту - ДП "ДГ АФ "Надія") щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2018, за результатами якої складений акт від 17.07.2018 №4458/18-28-13-04-14/00729639/45 (а.с.10-30).
Перевіркою питань щодо повноти сплати (перерахування до бюджету) податку на доходи фізичних осіб встановлено, що за період з 01.04.2015 по 31.03.2018 платником податків нараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 3850292,77 грн., перераховано до бюджету податку в сумі 1856365,62 грн., кредиторська заборгованість станом на 01.04.2015 по перерахуванню ПДФО складає 1759923,89 грн., станом на 31.03.2018 кредиторська заборгованість по перерахуванню ПДФО становить 3753851,04 грн., фактично сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб за період з 01.06.2015 по 31.03.2018 ДП "ДГ Агрофірма "Надія" ІСГПС НААНУ", не сплачена.
На підставі акту перевірки, головним управлінням ДФС України у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0047251304 від 31.07.2018, яким державному підприємству "ДГ АФ "Надія" збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 8263028,20 грн, в тому числі: 3628035,84 грн. - за податковим зобов'язанням, 3898863,40 грн. - за штрафними санкціями, 736128,96 грн. - пеня (а.с.31).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішення, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 18 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс) податковий агент - особа, на яку покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені для платників податків.
За приписами пункту 54.2 статті 54 Кодексу грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Кодексу визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
Відповідно до абз. 2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.;
Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Підпунктом 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 Кодексу встановлено, що для цілей розділу IV та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені вищевказаним пунктом.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначений статтею 168 Податкового кодексу України. У тому числі оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом встановлений пунктом168.1, згідно якого:
- якщо оподатковуваний дохід виплачується у безготівковій формі, податок сплачується до бюджету під час виплати такого доходу єдиним платіжним документом (підпункт 168.1.2 вказаного пункту);
- якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 вказаного пункту);
- якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, перераховується до бюджету податковим агентом, у строки, встановлені для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 вказаного пункту).
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з п. 33.1 ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
Відповідно до п.33.3 ст.33 Кодексу базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Статтею 34 Кодексу встановлені види податкового періоду: календарний рік; календарне півріччя; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.
Визначення часових меж місячного податкового періоду міститься в пп. 49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, згідно якого податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
В силу п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Виходячи з викладеного, нарахування штрафних санкцій та пені за порушення строків погашення грошових зобов'язань, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).
Згідно акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій кредиторська заборгованість з податку на доходи фізичних осіб позивача станом на 01.04.2015 становить 1759923,89 грн.
Проте, вказана сума заборгованості не підтверджена жодним доказом наявності такої суми боргу, підстав та строків її виникнення.
Крім того, вказана сума боргу перебуває поза межами строків давності встановлених ст. 102 Податкового кодексу України.
Після проведення перевірки, податковий орган самостійно перерахував суми сплаченого позивачем податку на погашення заборгованості, яка відповідачем зазначена станом на 01.04.2015 в сумі 1759923,89 грн., застосувавши при цьому штрафні санкції та нарахувавши пеню.
Суд також зазначає, що згідно акту перевірки (аркуші 9-12) та розрахунку сум донарахованого ПДФО, що є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, граничний строк сплати грошових зобов'язань з ПДФО припадав на наступні дати:
- 1759923,89грн. (нараховано на 01.04.2015) - до 30.04.2015;
- 62110,49грн. (нараховано за квітень2015) - 30.05.2015;
- 64169,92грн. (нараховано за травень 2015) - 30.06.2015;
- 57948,72грн. (нараховано за червень 2015) - 30.07.2015.
Всього донараховано податкових зобов'язань на суму 1 944 153,02 грн.
Сума штрафних санкцій, що нарахована ГУ ДФС з 31.08.2015 по 28.03.2018 на безнадійний податковий борг складає 1243677,02 грн., а сума пені становить 736128,96грн.
Таким чином, загальна сума грошових зобов'язань з ПДФО, визначених ГУ ДФС, поза межами строку давності, яка складає: 1 944 153,02 грн. + 1 243 677,07 грн. (штрафна санкція) + 736 128,96 грн. (пеня) = 3 923 959,05грн.
Крім того, залишок суми штрафних санкцій, у розмірі 2 655 186,33 грн. (3898863,40 грн. - 1243677,07 грн.) було нараховано ГУ ДФС також неправомірно з таких підстав.
Так, при застосуванні до підприємства штрафу за статтею 127 Податкового кодексу України не враховано, що склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Однак, ні в акті перевірки, ні в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчили що позивач не здійснив нарахування, утримання чи перерахування ПДФО до чи на момент виплати доходу (заробітної плати працівникам).
Навпаки, в акті перевірки зазначається, що підприємство здійснювало нарахування та виплату ПДФО, однак не в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції, зазначені на другій сторінці останньої колонки розрахунку сум, починаючи з 30.08.2015, були нараховані на суму заборгованості з ПДФО, яка була визначена ГУ ДФС за період з липня 2015 р. по лютий 2018 р. (колонка розрахунку «Не сплачено податку») без врахування сум ПДФО у розмірі 1856365,62 грн., сплачених позивачем протягом цього ж періоду, та які були безпідставно, після проведення перевірки, зараховані ГУ ДФС у погашення заборгованості, яка існувала станом на 01.04.2015 у розмірі 1759923,89 грн.
Крім того, нараховуючи штраф ГУ ДФС не брало до уваги, що строк сплати ПДФО за березень 2018 року в сумі 125815, 20 грн. становив до 30 квітня 2018 р., тобто перебував поза межами періоду, що перевірявся (до 30.03.2018).
В той же час, в судовому засіданні представник позивача визнає борг з ПДФО в сумі 1683882,82 грн., який включений до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З наданих суду сторонами розрахунків боргу вбачається, що борг з ПДФО в сумі 1683882,82 грн. знаходиться в межах строків давності, визнається позивачем, тому у суду відсутні законні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0047251304 на суму 1683882,82 грн.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності податкового повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0047251304 на суму 6579145,38 грн.(8263028,20-1683882,82).
Тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0047251304 на суму 6579145,38 грн.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ст.139 КАС України).
Відповідно до платіжного доручення від 25.04.2019 № 277 позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 19210 грн. (а.с. 4).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, чуд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь Державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного сходу національної академії аграрних наук України" судовий збір в сумі 15368 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного сходу національної академії аграрних наук України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0047251304 на суму 6579145.38 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного сходу національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729639) судовий збір в сумі 15368 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення складений 31.07.2019.