Рішення від 01.08.2019 по справі 460/1207/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 р. м. Рівне №460/1207/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про винесення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Мойсейовича

доУправління Держпраці у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №460/1207/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю № 551 від 01.04.2019.

Рішенням суду від 17.07.2019 позов задоволено повністю.

Разом з тим, до закінчення судових дебатів у справі представником позивача проголошено заяву про розподіл судових витрат, яка обґрунтована тим, що для підготовки правової позиції у справі, процесуальних документів та представництва інтересів в суді позивачем укладено договір про надання правової допомоги від 15.04.2019.

Ухвалою суду від 23.07.2019 призначено розгляд клопотання про розподіл судових витрат на 01.08.2019 о 09:30год.

У поданому суду клопотанні представник позивача просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь фізичної особи-підприємця Андріюка Олександра Мойсейовича витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки, на його думку, розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній справі не є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт. Просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги.

В судове засідання сторони не прибули. Про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином. Представником позивача направлено клопотання про розгляд клопотання без участі позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оскільки у судове засідання не з'явилися всі учасники справи, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, то суд дійшов висновку про проведення засідання у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, подані в обґрунтування клопотання про винесення додаткового рішення, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1).

При цьому, статтею 143 КАС України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Разом з тим, частиною 3 статті 143 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 15.04.2019, укладеного між Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» та фізичною особою-підприємцем Андріюком Олександром ОСОБА_3 .

Згідно з умовами вказаного договору, адвокатське бюро зобов'язується здійснювати захист, представництво та надавати іншу правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах вказаних в цьому договорі та додатках до нього (пп.1.1). Вартість правової допомоги визначається із врахуванням складності справи, кваліфікації захисника, витраченого захисником часу на виконання доручення і вказується в додатку чи рахунку. Сума гонорару є розумною та може бути змінена у разі зміни ставок захисника та/або обсягу правової допомоги. Оплата гонорару здійснюється відповідно до законодавства (пп.2.1).

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 15.05.2019 сторонами з урахуванням принципу свободи договору погоджено, що розмір гонорару за Договором про надання правової допомоги від 15.04.2019 за представництво в суді та професійну правничу допомогу щодо захисту прав клієнта, пов'язану зі справою за адміністративним позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу № 551 від 01.04.2019, включаючи підготовку позовної заяви, збір доказів, складання та оформлення відповіді на відзив, представництво у суді першої інстанції до завершення вирішення судової справи в суді цієї інстанції по суті, становить 4000,00 грн. без ПДВ.

Як встановлено судом з матеріалів справи, адвокатським бюро за надані правові послуги виставлено позивачу рахунок на оплату від 17.07.2019 № 01/19 на загальну суму 4000,00 грн., який сформовано на підставі договору про надання правової допомоги від 15.04.2019 та додатку № 1 від 15.05.2019.

Крім того, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та адвокатським бюро «Миколи Бляшина» було підписано Акт прийому-передачі наданої правової допомоги № 01/19-АОМ від 18.07.2019 до якого долучено Звіт про розмір витрат на правову допомогу, у якому викладено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з вказаним звітом від 18.07.2019, адвокатом адвокатського бюро здійснено:

- аналіз наказу начальника Управління Держпраці у Рівненській області № 551 від 01.04.2019, Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № РВ418/1575/НП від 01.04.2019, листа Мізоцької селищної ради від 08.04.2019 № 02-21/217 - 2 год., що становить 500,00 грн.;

- аналіз чинного законодавства України з урахуванням специфіки та особливості справи клієнта - 1 год., що становить 250,00 грн.;

- підготовка позовної заяви та доданих матеріалів, забезпечення подання до суду. Підготовка клопотання про витребування доказів - 6 годин, що становить 1000,00грн.;

- аналіз судової практики, з урахуванням специфіки та особливості справи клієнта - 1 год., що становить 250,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив, узгодження відповіді на відзив з клієнтом. Забезпечення подання його до суду та надіслання відповідачу - 1 год., що становить 500 грн.;

- консультації та переговори з клієнтом щодо представництва його інтересів судовому засіданні, отримання інструкцій та доручень щодо правової позиції у справі та особливостей її відстоювання - 2 год., що становить 500,00 грн.;

- участь та представництво інтересів клієнта в судовому засіданні - 2 год., що становить 1000,00 грн..

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача, судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. пов'язані з розглядом даної справи, їх розмір є частково обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також частково співмірним виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до ч. 7 ст.134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, однак твердження відповідача щодо не співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг, обґрунтовані неналежністю доказів та певних нормативно-правових актів, жодним чином не спростовує клопотання представника позивача про розподіл судових витрат.

Разом з тим, відповідно до Звіту про розмір витрат на правову допомогу адвокатом визначено вартість правничої допомоги за участь та представництво інтересів клієнта в судовому засіданні - 2 год. у розмірі 1000,00 грн. Однак, відповідно до Протоколу судового засідання від 17.07.2019 розгляд справи здійснювався з 11 год. 46 хв. до 13 год. 13 хв., тобто тривав 1 год. 27 хв. Інших засідань у даній справі за участю адвоката проведено не було. Тобто у даному випадку клопотання представника позивача підлягає до задоволення частково, на суму 722 грн. 10 коп., що є підставою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3722,10 грн.

Згідно з ч.5 ст.143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Керуючись статтями 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника фізичної особи-підприємця Андріюка Олександра Мойсейовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243, вул. Лермонтова, буд. 7, м. Рівне, 33028), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3722 (три тисячі сімсот двадцять дві) грн. 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 01 серпня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.

Попередній документ
83373698
Наступний документ
83373700
Інформація про рішення:
№ рішення: 83373699
№ справи: 460/1207/19
Дата рішення: 01.08.2019
Дата публікації: 05.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них