01 серпня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/448/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -
23 липня 2019 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
Представник Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області просить суд роз'яснити рішення в частині:
- чи є тотожним за змістом зазначене у рішенні суду словосполучення “суми середньомісячної заробітної плати” поняттю “грошове забезпечення”, що має бути сплаченим відповідачем-1 позивачу у розмірі середньомісячного грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць;
- протягом якого терміну або строку відповідач-1 має поновити позивача на раніше займаній посаді, щоб таке поновлення відповідало терміну “негайно” та вважалось таким, що виконане належним чином, з якого моменту у часі має розпочатись перебіг виконання рішення суду, яке підлягає негайному виконанню, а саме з моменту його проголошення чи з моменту вручення особі тексту судового рішення.
Заява мотивована тим, що згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623, утримання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту здійснюється шляхом виплати цим особам грошового забезпечення, а не заробітної плати. Заробітна плата це поняття, яке застосовується в службі цивільного захисту виключно для оплати праці працівників за трудовими договорами. Станом на момент звільнення та видання наказу від 18.01.2019 №21 позивач відносився до осіб старшого начальницького складу служби цивільного захисту, якому виплачувалось грошове забезпечення, а не заробітна плата, оскільки в системі грошового забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій для атестованого складу не застосовується поняття "заробітна плата", зокрема "середньомісячна заробітна плата", як зазначено у рішенні суду. Відповідно до рішення суду відповідач-1 має сплатити на користь позивача саме суму середньомісячної заробітної плати, а не суму грошового забезпечення, за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою судді від 24.07.2019 заяву про роз'яснення судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.08.2019.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав заяву у повному обсязі.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про роз'яснення судового рішення, посилаючись на те, що заява подана до отримання повного тексту судового рішення, а також зазначали, що рішення є ясним та зрозумілим, не містить двояких тлумачень.
В подальшому учасниками справи заявлені клопотання про подальший розгляд заяви про роз'яснення рішення суду у письмовому провадженні, які у відповідності до ч.3 ст.194 КАС України, задоволені судом.
Частиною 3 статті 254 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Дослідивши зміст поданої заяви та матеріали адміністративної справи, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви, з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року по справі №340/448/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ №21 від 18.01.2019 “Про звільнення”, яким ОСОБА_1 підполковника служби цивільного захисту начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звільнено зі служби цивільного захисту з 18 січня 2019 року. Поновлено ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з 18 січня 2019 року. Стягнуто з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 38613719) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.01.2019 по 22.07.2019 включно в розмірі 89145 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та в частині стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 14976,38 грн. звернуто до негайного виконання.
22 липня 2019 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Відповідно до ч.3 ст.243 КАС України, складення рішення у повному обсязі відкладено до 01 серпня 2019 року. При цьому, суд зауважує, що заяву про роз'яснення судового рішення подано до отримання його повного тексту.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 “Про судове рішення в адміністративній справі”, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Крім того, Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 10 постанови №7 від 20.05.2013 “Про судове рішення в адміністративній справі” роз'яснив, що резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову.
Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Так, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 р. №623, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту виплачується грошове забезпечення.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці “Про захист заробітної плати” № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін “заробітна плата” означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Таке поняття заробітної плати, передбачене і у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Також, суд звертає увагу, що термін “негайно” означає найкоротший термін протягом розумного строку, протягом робочого дня, в який мають здійснюватися (відбуватися) відповідні дії, з моменту підстав для їх здійснення.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП України).
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво-важливих прав та інтересів громадян і держави.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень, судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Таким чином, суд вважає, що резолютивна частина даного рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Резолютивна частина рішення суду двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чіткою та ясною і додаткового роз'яснення не потребує.
При вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявник взагалі не ставить під сумнів зрозумілість судового рішення в даній частині, а натомість просить надати роз'яснення щодо виконання даного рішення, що виходить за межі питань роз'яснення судового рішення, які встановлені ст.254 КАС України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст.243, 248, 254, 256, 293-297, 379 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина