22 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/448/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.
за участю секретаря - Сириці І.О., Дигас В.М., Глущенко Т.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представників:
позивача - Суліменко Т.А.,
відповідача-1 - Касьянова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича, які полягають у проведенні зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону від 07.11.2018 року та від 07.12.2018 року;
- визнати протиправними дії начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , які полягають в затвердженні незаконних рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону від 07.11.2018 року та від 07.12.2018 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича №21 від 18.01.2019 року “Про звільнення” його з посади начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області;
- поновити його на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з 18.01.2019 року;
- стягнути з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.01.2019 року і до дня повного виконання судового рішення відповідачами.
25.04.2019 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, крім первісно заявлених вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича №11 о/с від 14.01.2019 “Про покарання винного”;
- визнати протиправним та скасувати рішення зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону УДСНС України у Кіровоградській області від 07.11.2018 про оголошення громадського осуду начальнику чергової зміни оперативно-координаційного центру УДСНС у області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону УДСНС України у Кіровоградській області від 07.12.2018 про оголошення громадського осуду начальнику чергової зміни оперативно-координаційного центру УДСНС у області ОСОБА_1 ;
- стягнути з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.
Заява про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування наказу №11 о/с від 14.01.2019, протиправними дій щодо проведення зборів, рішень зборів від 07.11.2018 та від 07.12.2018, обґрунтована тим, що оскаржуваний наказ №11 від 14.01.2019 року є індивідуальним актом, який може бути оскаржений за умови доведення обставин на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторони. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З наведеного вбачається, що об'єктивна можливість оскарження індивідуального акту можлива за умови обізнаності особи про зміст цього акту, а також підстави йогоприйняття. Позивач вказує, що про зміст матеріалів службової перевірки, і про зміст наказу №11 від 14.01.2019 року він дізнався лише після подання цих документів до суду відповідачем. Одразу після прийняття чергового рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності його направлено на проходження атестації, яка відбулась 17.01.2019 без попередження, одразу після добового чергування, а вже 18.01.2019 року його було звільнено на підставі наказу №21 “Про звільнення”. З врахуванням вищенаведеного, просив суд визнати причини пропуску місячного строку на оскарження наказу №11 від 14.01.2019 року поважними та, відповідно, поновити йому строки на звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Також, у своїй позовній заяві, під час обґрунтування незаконності прийняття рішень Зборами від 07.11.2018 року та від 07.12.2018 року він зазначав, що про одне з рішень йому стало відомо з листа отриманого його батьком, у зв'язку з чим просив витребувати у відповідачів завірені належним чином копії рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону УДСНС України у Кіровоградській області і від 07.11.2018 року, і від 07.12.2018 року. Після отримання можливості ознайомитися як зі змістом рішень, так і зі змістом протоколів зборів, просить суд поновити йому строки на звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону УДСНС України у Кіровоградській області від 07.11.2018 року та від 07.12.2018 року, оскільки їх скасування буде відповідати меті ефективного захисту його порушених прав з боку відповідачів (т.3 а.с.11-16).
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вказану заяву та просили прийняти її до розгляду, а також поновити строк звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування наказу №11 о/с від 14.01.2019, рішень зборів від 07.11.2018 та від 07.12.2018.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні просив застосувати наслідки пропущення процесуального строку звернення до суду з мотивів викладених у заявах про застосування наслідків пропущення процесуального строку звернення до суду та запереченнях проти заяви позивача про збільшення позовних вимог (т.3 а.с.66-71, 131-137, 152-167).
Відповідачі 2 та 3 у судове засідання не з'явилися, свою думку щодо дотримання позивачем строків звернення до суду висловили у письмових відзивах на позов, запереченнях проти заяви позивача про збільшення позовних вимог (т.2 а.с.206-221, 225-240, т.3 а.с.72-86, 97-112). Посилалися на те, що позивачу було відомо про винесені Загальними зборами рішення відносно нього ще 07.11.2018 та відповідно 07.12.2018, він був присутній на них та жодним чином не був позбавлений можливості отримати копії затверджених рішень Загальних зборів, оскаржити як самі рішення Загальних Зборів, так і порядок призначення та проведення Загальних зборів і затвердження їх рішень, а також дії відповідача 2 та 3 у місячний строк, встановлений ч.5 ст.122 КАС України, а тому вважають доводи позивача, що про прийняті Загальними зборами від 07.11.2018 та від 07.12.2018 рішення він дізнався і міг дізнатись тільки виключно з листа від 20.12.2018 №02-7348/-31 є надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а тому просили суд залишити без розгляду позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій, скасування рішень зборів у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду з цими позовними вимогами без поважних причин.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача-1, допитавши свідків, дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, суд зазначає, що в даному випадку строки звернення до суду із позовом встановлені ч.5 ст.122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як зазначено у ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.80, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.75).
У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Матеріали справи свідчать про те, що оскаржувані рішення зборів прийнято та дії вчинені 07.11.2018 та 07.12.2018, а позовну заяву подано до суду 18.02.2019, тобто з пропущеним строком встановленим ст.122 КАС України.
У свою чергу, оскільки ні адміністративний позов, ні матеріали справи не містять відомостей щодо існування об'єктивних обставин та поважних причин, які обумовили неможливість звернення позивача до суду з позовними вимогами, а тому позовну заяву в частині визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень зборів необхідно залишити без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Щодо наказу №11 о/с від 14.01.2019 “Про покарання винного”, суд зазначає, що без надання йому оцінки, неможливо надати оцінку правомірності наказу №21 від 18.01.2019 «Про звільнення», який оскаржено позивачем із дотриманням строків звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.122, 123, 240, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, в частині визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень зборів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Повний текст ухвали складено - 26.07.2019.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина