30 липня 2019 року № 810/3338/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної службі у Київській області про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної службі у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у визнанні заборгованості по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування безнадійною та її списання;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо визнання безнадійною та списання заборгованості ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.04.2014 по 01.05.2017.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
ГУ ДФС у Київській області 18.07.2019 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та заміну способу виконання судового рушення.
Щодо клопотання про заміну сторони виконавчого провадження, а саме Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 379 КАС України передбачено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд клопотання в порядку письмового провадження.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України).
Згідно з п.п.19-1.1.22 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Державні податкові інспекції згідно зі ст. 19-3 Податкового кодексу України здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Отже, з 01 січня 2017 року відповідно до внесених Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" змін до Податкового кодексу України функція з погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюється органами Державної фіскальної служби України обласного рівня та вище.
Таким чином, контролюючим органом уповноваженим здійснювати функції стягнення та погашення податкового боргу є Головне управління ДФС у Київській області.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне замінити стягувача у виконавчому провадженні - Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області на Головне управління ДФС у Київській області.
Щодо клопотання відповідача про заміну способу виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на податковому обліку у ГУ ДФС у Київській області з 11.05.2017 до 23.05.2017 (попереднє місце обліку ГУ ДФС у Донецькій області (м. Донецьк).
Згідно з даними інтегрованих карток ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 24.06.2019 податковий борг відсутній, однак, наявна заборгованість по єдиному внеску в сумі 13879,74 грн., яка виникла з 20.01.2015 до 19.07.2017 внаслідок несплати донарахованих сум єдиного внеску.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регламентується Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України №2464- VI).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України №2464-VI порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається виключно Законом України №2464-VI.
Порядок сплати єдиного внеску регламентовано нормами ст. 9 Закону України №2464-VI, зокрема, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (п. 12 ст. 9 Закону України №2464-УІ).
Пунктом 6 статті 1 Закону України №2464-VI визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом ДФС у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ст. 25 Закону України №2464-VІ суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема, у разі укладення із платником єдиного внеску мирової угоди, відповідно до вимог Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску (п. 7 ст. 25 Закону України M2464-VI).
Крім того, Законом України від 25 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон України №1669-VII) внесено зміни.
Зокрема, скасовані положення, визначені пп. 8 п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1669-VII щодо звільнення платників єдиного внеску від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України №2464-VI, а також списання недоїмки з єдиного внеску.
Таким чином, на сьогодні законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов'язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.
Вищевикладене у листі ДФС України від 08.05.2018 №13689/7/99-99-17-04-17 «Про стан організації роботи щодо списання безнадійного податкового боргу».
Суд звертає увагу на тому, що у програмному забезпеченні ITC «Податковий блок» реалізовано можливість списання заборгованості з єдиного внеску виключно на підставі вимог п. 7 ст. 25 Закону України №2464-VI.
Можливість списання заборгованості з інших причин (в т.ч. на виконання рішення судового рішення) в ITC «Податковий блок» відсутня.
Відповідно до ч. З ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, у ГУ ДФС у Київській області відсутні законодавчі підстави та технічна можливість виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №810/3383/17 щодо визнання заборгованості ФОП ОСОБА_1 безнадійної та її списання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача про заміну способу виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 376, 379 КАС України, суд, -
1. Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити.
2. Замінити сторону виконавчого провадження, Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області.
3. Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про заміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити.
4. Замінити спосіб виконання судового рішення №810/3338/17 - замість «списання заборгованості з єдиного внеску» на «приведення у відповідність інтегрованої картки платника з єдиного внеску шляхом виключення нарахованих сум».
5. Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.