31 липня 2019 року № 320/5556/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, про визнання протиправними дій,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовом до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, Київська область, м. Вишгород, пл.Шевченка,1), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача по відмові у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що для отримання будівельного паспорта забудови власної земельної ділянки він тричі звертався до відповідача із наданням всього необхідного пакета документів, передбаченого Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011.
Однак, відповідач тричі повертав йому надані пакети документів. Оскільки у відповідача були відсутні законні підстави для відмови у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, позивач просить суд визнати такі дії протиправними.
13 листопада 2018 року відповідач надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що позивач 26.09.2018 звернувся до нього із заявою про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки. За результатами розгляду цієї заяви, позивачу надано відповідь від 04.10.2018. У вказаній відповіді відповідач також повідомив позивача, що з метою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідач направив лист до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю для проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва на земельній ділянці позивача.
Також у даній заяві відповідач просив суд розглядати справу за його відсутності.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2) від 22.10.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 14.11.2018.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 26.12.2018 № 4018/0/15-18, на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 № 19 було проведено повторний автоматизований розподіл та матеріали справи передані для розгляду судді Панченко Н.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 прийнято до провадження дану справу та призначено підготовче засідання на 20.02.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 18.04.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2019.
В матеріалах справи наявні клопотання від 13.11.2018 та від 22.11.2018 в яких відповідач просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представників.
20 лютого 2019 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, а 24.05.2019 клопотання про вирішення питання про стягнення з відповідача судового збору.
Відповідно до положень частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на зазначене, суд прийняв рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 0,149 га, розташованої по АДРЕСА_2 та з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 набуто позивачем на підставі Договору дарування земельної ділянки, посвідченого 27.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тюріновою В.Б.(а.с.14).
7 березня 2018 року позивач надав до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської районної державної адміністрації Київської області пакет документів: заяву на видачу будівельного паспорта (а.с.19), завірену копію Договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 (а.с.14), ескізний проект індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виконаний ТОВ «Санрайз Білдінг Груп» (а.с.10-13).
Листом від 12.03.2018 № 01-12/49 «Про розгляд звернення», на підставі підпунктів 2.4, 2.5 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, відповідач повернув позивачеві наданий ним 07.03.2018 пакет документів. Зазначив про невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (а.с.20, 21).
11 липня 2018 року позивач повторно надав до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської районної державної адміністрації Київської області пакет документів: заяву на видачу будівельного паспорта (а.с.22), завірену копію Договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , ескізний проект індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виконаний ТОВ «Санрайз Білдінг Груп» та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 та цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.15).
Листом від 16.07.2018 № 01-12/183 «Про розгляд звернення», відповідач повернув наданий позивачем 11.07.2018 пакет документів та зобов'язав додатково надати топографо-геодезичне знімання земельної ділянки з позначенням її меж, існуючих споруд, а також меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них будівель та споруд (а.с.24).
На звернення до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (а.с.25-26), позивачем отриманий лист від 07.09.2018 № 8114.3-1485-18 у якому Департамент містобудування, архітектури та планування територій Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України зазначає, що топографо-геодезична зйомка не є обов'язковою складовою пакету документів для надання будівельного паспорта, а відтак, відмова з приводу її відсутності не може вважатись офіційною підставою для повернення наданого пакету документів (а.с.27).
26 вересня 2018 року позивач втретє надав до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської районної державної адміністрації Київської області пакет документів: заяву на видачу будівельного паспорта (а.с.28), завірену копію Договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , ескізний проект індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виконаний ТОВ «Санрайз Білдінг Груп», витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 , Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.16-18) та копію листа Департаменту містобудування, архітектури та планування територій Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.09.2018 № 8114.3-1485-18.
Листом від 04.10.2018 № 01-12/286 «Про розгляд звернення», відповідач, з посиланням на пункт 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, повернув пакет документів позивачеві, оскільки на схемі розміщення будинку на ділянці ескізного проекту, розробленого ТОВ «Санрайз Білдінг Груп», відсутня інформація щодо відстаней до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд. Також, повідомив позивача про те, що при обстежені земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 виявлено будівництво, що має ознаки самовільного будівництва. Тому, з метою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідачем направлено на адресу відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю лист для організації проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва на земельній ділянці позивача (а.с.29-32).
Вважаючи, що Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської районної державної адміністрації Київської області необґрунтовано повернув пакет документів, посилаючись на положення пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, позивач просить суд визнати відмову йому у видачі будівельного паспорту для забудови земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) протиправною.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, Законом «Про регулювання містобудівної діяльності», законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Судом встановлено, що ескізний проект індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виконаний ТОВ «Санрайз Білдінг Груп», передбачає будівництво індивідуального житлового будинку площею 71 м2.
Отже, забудова присадибної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), може здійснюватися позивачем на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Згідно вимог пункту 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 (далі - Порядок), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з підстав неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу та/або невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання (пункт 2.5 Порядку).
Судом встановлено, що єдиною підставою для висновку відповідача про неподання позивачем 26.10.2018 повного пакета документів та рішення про його повернення, стала невідповідність змісту ескізного проекту індивідуального житлового будинку позивача вимогам, установленим Порядком до змісту інформації, що має зазначатись в ескізних намірах забудови, оскільки, на схемі розміщення будинку на ділянці ескізного проекту, розробленого ТОВ «Санрайз Білдінг Груп», відсутня інформація щодо відстаней до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд.
Згідно наявних в матеріалах справи кадастрового плану земельної ділянки НОМЕР_2 , земельна ділянка позивача межує від А до Б із земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні у громадянина ОСОБА_3 , від Б до В із землями загального користування Лебедівської сільської ради, від В до Г із землями запасу Лебедівської сільської ради та від Г до А із земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні у громадянина ОСОБА_5 (а.с.17).
Таким чином, земельна ділянка позивача межує із земельними ділянками, що знаходяться у користуванні інших фізичних осіб, землями загального користування та землями запасу.
Як вбачається із схеми розміщення будинку на ділянці ескізного проекту, розробленого ТОВ «Санрайз Білдінг Груп» (а.с. 13), на схемі вказані відстані до границі земельної ділянки позивача, що, у поєднанні із кадастровим планом земельної ділянки НОМЕР_2 , надає можливість ідентифікувати та установити дані про відстані до меж сусідніх земельних ділянок.
Водночас, за результатами дослідження ескізного проекту, розробленого ТОВ «Санрайз Білдінг Груп», та інших документів, наданих відповідачеві 26.10.2018 для отримання паспорту забудови, судом встановлена відсутність інформації про відстані до об'єктів, розташованих на сусідніх земельних ділянках, інженерних мереж і споруд. Документи взагалі не містять інформації про наявність або відсутність таких об'єктів, інженерних мереж і споруд.
Суд зазначає, що положеннями абзацу четвертого пункту 2.1 Порядку розкриті вимоги до змісту ескізного наміру забудови, як документу, обов'язкового для подання у дозвільний орган. Так, він має містити місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо.
Відтак, за переконанням суду, відсутність будь - якої інформації, що вимагається Порядком від змісту документу, дає законні підстави вважати такий документ невідповідним установленим вимогам та, як наслідок, неподаним.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у діях відповідача ознак протиправності, оскільки неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 Порядку, є, згідно вимог пункту 2.4 Порядку, підставою для його повернення уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику.
У той же час, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що в матеріалах справи відсутні докази невідповідності намірів забудови земельної ділянки позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, як то зазначалось листом відповідача від 12.03.2018 № 01-12/49.
Тому, за переконанням суду, позивач не позбавлений права на звернення до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської районної державної адміністрації Київської для отримання паспорту забудови за умови, у даному випадку, подання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 Порядку, зокрема але не виключно із відображенням на ескізі проекту інформації щодо відстаней до розташованих на сусідніх земельних ділянках об'єктів, інженерних мереж і споруд (за їх наявності) або інформації про відсутність таких споруд.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано та на законних підставах повернув позивачеві пакет документів, наданих для видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , а відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним судових витрат суду не надано, судові витрати у цій частині стягненню з позивача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
повний текст рішення виготовлено 31.07.2019
Суддя Панченко Н.Д.