ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" серпня 2019 р. справа № 300/1477/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) 09.07.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною відмову відповідача в проведенні позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 05.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 15.04.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив провести з 05.01.2018 перерахунок та виплату позивачу основного розміру пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та виплати за безпосередню участь в антитерористичній операції, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Однак листом № 519/Ш-15 від 25.04.2019 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію ОСОБА_1 , щомісячної грошової винагороди та виплати за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки такі види виплат є разовими платежем та згідно з статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не входять до додаткових видів грошового забезпечення. Вважаючи наведену відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 11.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.07.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Зокрема представник відповідача вказав, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, які виплачуються раз на місяць. При цьому, згідно з пунктом 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 15.11.2010 за №595, винагорода виплачується як окремий платіж разом із грошовим забезпеченням та не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" не містить положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія такої виплати, як щомісячна додаткова грошова винагорода. Такі виплати, на думку представника відповідача, є разовими платежами та по суті є державними соціальними гарантіями для осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому вони не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Щодо винагороди за участь в антитерористичній операції, то представник відповідача вказав на те, що статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовцям, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 перерахунок пенсії військовослужбовцям здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цієї постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 не передбачено. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити (а.с.21-22).
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та 04.01.2018 звільнений з військової служби в запас. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 05.01.2018 отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою № 0901005825 (Міноборони) від 05.01.2018 (а.с.15).
Так, згідно зазначеного протоколу за пенсійною справою № 0901005825 (Міноборони) від 05.01.2018грошове забезпечення для обчислення пенсії становило: посадовий оклад - 3260,00 грн., оклад за військове звання - 950,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 2105,00 грн., надбавка учасника АТО - 363,00 грн., надбавка учасника бойових дій - 40,00 грн., надбавка за непрацездатну дитину віком до 18 років - 726,00 грн. Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 - 5114,91 грн. (а.с.15).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою позивача за № 0901005825 (Міноборони) від 01.01.2019, в зв'язку з виключенням надбавки за непрацездатну дитину віком до 18 років, та збільшенням розміру надбавка учасника АТО до 374,25 грн., загальний розмір пенсії позивача складає 4554,31 грн. (а.с.16).
15.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив провести з 05.01.2018 перерахунок та виплату позивачу основного розміру пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та виплати за безпосередню участь в антитерористичній операції, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.9-10). До вказаної заяви від 15.04.2019 ОСОБА_1 долучив довідку військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 70 про всі грошові виплати позивачу за два роки перед звільненням з військової служби та довідку військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 70 про сплату єдиного соціального внеску з усіх виплат ОСОБА_1 , окрім вихідної допомоги (а.с.11-12).
25.04.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом № 519/Ш-15повідомило позивача про відсутність підстав для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено ОСОБА_2 , щомісячної грошової винагороди та виплати за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки такі види виплат є разовими платежами та згідно з статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не входить до додаткових видів грошового забезпечення. Також представник відповідача зазначив, що станом на момент звернення позивача із вказаною заявою, не визначено нових умов, порядку і розмірів для проведення перерахунку пенсії. Так, після набрання законної сили постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, нормативно-правових актів щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди та виплати за безпосередню участь в антитерористичній операції до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, не приймалось (а.с.13-14).
Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.04.2019 № 519/Ш-15 щодо перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 05.01.2018 перерахунок та виплату пенсії позивачу із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та виплати за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Згідно зі статтею 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі - Закон №2011-XII)
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Досліджуючи доводи позивача про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо проведення перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення, суд звертає увагу на таке.
Частиною 1 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (надалі по тексту також - Постанова №393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
В свою чергу, щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної, на час проходження військової служби позивачем).
Так, пунктом 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 передбачена виплата винагороди:
1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):
з 01 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
6) співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010).
Суд звертає увагу на те, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду України від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Як встановлено судом вище, позивач звертався до відповідача із заявою від 15.04.2019 про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 70, зміст якої свідчить про щомісячну виплату ОСОБА_1 в період з січня 2016 року по січень 2018 року (24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням) щомісячної додаткової грошової винагороди а розмірі 60% грошового забезпечення (а.с.11).
Також довідка військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 70містить відомості про сплату із вказаних сум щомісячної додаткової грошової винагороди позивача єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.12).
На підставі наведених обставин суд дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачувалась позивачу згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 70 та з якої щомісяця утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії. Таким чином, розмір призначеної ОСОБА_1 з 05.01.2018пенсії за вислугою років підлягає перерахунку.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 17.04.2019 в справі № 761/27958/14-а.
Щодо включення для врахування до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, то суд вказує на таке.
Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 70 ОСОБА_1 виплачена грошову винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з лютого 2017 року по липень 2017 року (а.с.11). Тобто грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачувалась позивачу не кожного місяця.
В свою чергу, виплата винагороди за участь в антитерористичній операції та її розмір врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 за №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (надалі - Постанова №158), постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 за №24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (надалі - Постанова №24) і прийнятим на її виконання Порядком та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджений наказом Міністерства оборони України №49 (надалі - Порядок №49), а також постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 за №18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських".
Так, Постановою № 158 визначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць (абзац 1 пункту 2 вказаної Постанови).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови №24 в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тисячі гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тисячі гривень (абзац 2 пункт 1 вказаної Постанови).
На виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №24 Міністерством оборони України видано наказ від 02.02.2015 за №49, яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Відповідно до пункту 4 Порядку №49 виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).
Розділом ІІ Порядку №49 визначено механізм та умови виплати винагороди військовослужбовцям (крім резервістів) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
Так, військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень.
Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
Винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.
В подальшому Постанова №24 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 за №18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" (надалі по тексту також - Постанова №18).
Як визначено пунктом 1 Постанови №18, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.
Отже, аналіз наведених положень вищевказаних нормативно-правових актів, свідчить про те, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва).
Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.04.2019 у справі №431/703/17 та постанові від 24.04.2019 у справі № 431/701/17.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, винагороди за участь в антитерористичній операції, виплачену в період 2016-2018 років.
Згідно вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку позов задовольнити частково: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов'язати відповідача провести з 05.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позову відмовити.
З огляду на положення частини 3 статті 51 Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, враховуючи, що позивач оспорював правомірність дій відповідача щодо відмови в включенні до складу грошового забезпечення військовослужбовця для призначенні та виплати пенсії сум щомісячної додаткової грошової винагороди та винагороди за участь в антитерористичній операції, та встановлені судом обставини щодо вини відповідача у невключенні сум щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення та неправомірності відмови в перерахунку пенсії в цій частині, - суд вважає, що позивачем дотримано строків звернення до суду з цим позовом.
Щодо зазначення позивачем у позовній заяві вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов'язок суду встановлювати такий вид судового контролю за виконанням рішення суду.
З огляду на вказане, а також враховуючи те, що позивач не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права ОСОБА_1 , на переконання суду, відсутні підстави для встановлення вказаного виду судового контролю за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем подано суду квитанцію про сплату судового збору за подання позову до суду в цій справі № 205 від 05.06.2019 в розмірі 768,40 грн. (а.с.3). Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не подано.
З огляду на часткове задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 384,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) провести з 05.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позову відмовити.
Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.