ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" серпня 2019 р. справа № 300/1476/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) 09.07.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною відмову відповідача в проведенні позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 30.12.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 15.04.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив провести з 30.12.2017 перерахунок та виплату позивачу основного розміру пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія щомісячної додаткової грошової винагороди, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та суми індексації грошового забезпечення. Однак листом № 522/К-15 від 25.04.2019 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію ОСОБА_1 , щомісячної грошової винагороди, оскільки цей вид виплат є разовим платежем та згідно статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не входить до додаткових видів грошового забезпечення. Вважаючи наведену відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 11.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.07.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Зокрема представник відповідача вказав, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, які виплачуються раз на місяць. При цьому, згідно з пунктом 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 15.11.2010 за № 595, винагорода виплачується як окремий платіж разом із грошовим забезпеченням та не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" не містить положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія такої виплати, як щомісячна додаткова грошова винагорода. Такі виплати, на думку представника відповідача, є разовими платежами, та по суті є державними соціальними гарантіями для осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому вони не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Щодо індексації, то представник відповідача вказав на те, що індексація є соціальною гарантією, яка компенсує громадянам подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому не входить до переліку додаткових видів грошового забезпечення та не відноситься до виплат, на які нараховується єдиний внесок та складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити (а.с.21-22).
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та 29.12.2017 звільнений з військової служби в запас. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 30.12.2017 отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою № 0901005842 (Міноборони) від 30.12.2017 (а.с.15).
Так, згідно зазначеного протоколу за пенсійною справою № 0901005842 (Міноборони) від 30.12.2017 грошове забезпечення для обчислення пенсії становило: посадовий оклад - 850,00 грн., оклад за військове звання - 120,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 388,00 грн., ОУС - 15%, надбавка за умови режимних обмежень - 10%, надбавка за особливо важливі завдання - 50%, премія - 450%. Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 - 4184,01 грн. (а.с.15).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою позивача за № 0901005842 (Міноборони) від 01.01.2018, загальний розмір пенсії позивача складає 4564,76 грн. (а.с.16).
15.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зі заявою, в якій просив провести з 30.12.2017 перерахунок та виплату позивачу основного розміру пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та суми індексації грошового забезпечення (а.с.10). До вказаної заяви від 15.04.2019 ОСОБА_1 долучив довідку військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 66 про всі грошові виплати позивачу за два роки перед звільненням з військової служби та довідку військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 69 про сплату єдиного соціального внеску з усіх виплат ОСОБА_1 , окрім вихідної допомоги (а.с.11-12).
25.04.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом № 522/К-15 повідомило позивача про відсутність підстав для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію ОСОБА_1 , щомісячної грошової винагороди, зіславшись на те, що цей вид виплат є разовим платежем та згідно статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не входить до додаткових видів грошового забезпечення. Також предстаник відповідача зазначив, що станом на момент звернення позивача із вказаною заявою, не визначено нових умов, порядку і розмірів для проведення перерахунку пенсії. Так, після набрання законної сили постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, нормативно-правових актів щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, не приймалось (а.с.13-14).
Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.04.2019 № 522/К-15 щодо перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 30.12.2017 перерахунок та виплату пенсії позивачу із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Згідно зі статтею 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі- Закон № 2011-XII)
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Досліджуючи доводи позивача про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо проведення перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення, суд звертає увагу на таке.
Частиною 1 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (надалі по тексту також - Постанова №393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
В свою чергу, щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної, на час проходження військової служби позивачем).
Так, пунктом 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 передбачена виплата винагороди:
1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):
з 01 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
6) співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010).
Суд звертає увагу на те, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Як встановлено судом вище, позивач звертався до відповідача із заявою від 15.04.2019 про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 66, зміст якої свідчить про щомісячну виплату ОСОБА_1 в період з грудня 2015 року по грудень 2017 року (24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням) щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення (а.с.11).
Також довідка військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 69 містять відомості про сплату із вказаних сум щомісячної додаткової грошової винагороди позивача єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.11-12).
На підставі наведених обставин суд дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачувалась позивачу згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 66 та з якої щомісяця утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії. Таким чином, розмір призначеної ОСОБА_1 з 30.12.2017 пенсії за вислугою років підлягає перерахунку.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 17.04.2019 у справі № 761/27958/14-а.
Щодо включення для врахування до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення, то суд вказує на таке.
Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2018 за № 66 ОСОБА_1 виплачена індексація в грудні 2015 року в розмірі 572,41 грн. (а.с.11).
В свою чергу, статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 за № 2017-ІІІ (надалі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно із частиною 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 за №1282-ХІІ (надалі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно з статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Так як індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також враховуючи обставину врегулювання здійснення індексації окремим законом, до якого стаття 9 Закону № 2011-XII містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, який підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (в подальшому 103 відсотка). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
При цьому, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Таким чином, індексація грошового забезпечення підлягає включенню до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 522/9655/16-а та у постанові від 23.04.2019 у справі № 345/3722/16-а.
Згідно вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку позов ОСОБА_1 задовольнити: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення та зобов'язати відповідача провести з 30.12.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на положення частини 3 статті 51 Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, враховуючи, що позивач оспорював правомірність дій відповідача щодо відмови в включенні до складу грошового забезпечення військовослужбовця для призначенні та виплати пенсії сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення, та встановлені судом обставини щодо вини відповідача у невключенні таких виплат до складу грошового забезпечення та неправомірності відмови в перерахунку пенсії, суд вважає, що позивачем дотримано вимог щодо строків звернення до суду з цим позовом.
Щодо зазначення позивачем у позовній заяві вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов'язок суду встановлювати такий вид судового контролю за виконанням рішення суду.
З огляду на вказане, а також враховуючи те, що позивач не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права ОСОБА_1 , на переконання суду, відсутні підстави для встановлення вказаного виду судового контролю за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем подано суду квитанцію про сплату судового збору за подання позову до суду в цій справі № 206 від 05.06.2019 в сумі 768,40 грн. (а.с.3). Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не подано.
Таким чином, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) провести з 30.12.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Cтягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.