31 липня 2019 р. справа № 400/1812/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Харківського національного університету внутрішніх справ, пр-т Льва Ландау, 27, Харків, 61080
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 49 781,01 грн.,
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - позивач, ХНУВС) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням у сумі 49781,01 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідача прийнято на службу в органах внутрішніх справ України та зараховано курсантом ХНУВС з 18.08.2014 р., але 15.02.2018 р. його було відраховано за власним бажанням, а тому на підставі ст.74 Закону України «Про Національну поліцію», витрати, пов'язані з його утриманням підлягає відшкодуванню.
Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає нікчемним договір про підготовку фахівця в ХНУВС, адже на ньому відсутній підпис уповноваженої особи позивача і у зв'язку з тим, що на момент укладання договору відповідач був неповнолітній, а згоди батьків не було. Крім того, матеріали адміністративного позову не містять належних і допустимих доказів щодо забезпечення відповідача харчуванням, речовим майном, медичним і грошовим утримання.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, згідно якої підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначили, що витрати на утримання відповідача, як курсанта ХНУВС повністю підтвердженні відповідними довідками та розрахунками наявними в матеріалах справи. А щодо нікчемності правочину, позивач зазначив, що правочин, який вчинено неповнолітньою особою, може бути згодом схвалений її батьками, правочин вважається схваленим, якщо батьки дізнавшись про угоду, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. Таким чином, договір є чинним.
У відповідь на відзив позивач зазначив, що вважає позицію відповідача щодо нікчемності умови договору, а саме: п.7.6, згідно з якою, сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються з 03.08.2013р., безпідставною та необґрунтованою. Адже під час навчання відповідач не звертався до навчального закладу або до суду щодо визнання договору, його положень недійсними. А правомірність цього договору не є предметом розгляду даної адміністративної справи. Крім того, Порядком розрахунку витрат, повязаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, передбачене відшкодування витрат, повязаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах в розмірі фактичних витрат, а саме: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення, оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Також позивач надав докази щодо виданих ОСОБА_1 медикаментів під підпис. При цьому позивач, посилаючись на Порядок відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017р. №261 (далі Порядок №261), зазначив, що витрати відшкодовуються особою у повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Ухвалою від 18.06.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України та органах Національної поліції з 18.08.2014 р. по 16.02.2018 р.
Відповідно до наказу ХНУВС від 11.08.2014 р. №174 о/с був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом до ХНУВС з 18.08.2014 р. і присвоєне спеціальне звання «рядовий міліції».
Наказами від 03.08.2015 р. №355 о/с, від 29.08.2016 р. №585 ос/с, від 11.08.2017 р. №402 о/с був переведений на наступні курси навчання.
Наказом ХНУВС від 15.02.2018 р. №65 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
З матеріалів справи, також вбачається, що між ХНУВС, ГУНП в Миколаївській області та курсантом ХНУВС рядовим поліції Ковалем А.В. 01.09.2014 р., відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про Національну поліцію», Постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2017р. №261 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» (далі Порядок №261), наказу МВС України від 01.03.2017р. №173 «Про затвердження Типової форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом підготовки «Правознавство».
У ч.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» (чинний на момент відрахування з ХУНВС) визначено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, повязані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Такі ж умови були визначені і Законом України «Про міліцію», чинного на час укладення контракту.
Відповідно до п. 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 з наступними змінами та доповненнями (який був чинний на час укладення та протягом дії Договору) (далі - Порядок), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Згідно п. 3 вищезазначеного Порядку, витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Згідно з вимогами п.п.2.3.1. п.2 розділу II вказаного договору, особа зобов'язується виконати в повному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітнього ступеня «бакалавр», п.4.2. розділу IV договору, у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з Національної поліції.
Відповідно до п.4.1 розділу IV договору, відшкодування здійснюється в розмірі витрати, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим і медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку за направленням до місця та служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до пп.2.3.6. п.2.3. розділу II договору, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх спав по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Позивач надав до суду копії наказів про прийняття позивача на службу ворганах внутрішніх справ України та навчання в ХНУВС, копії договору та контракту, копію довідки про фактичні витрати на ім'я позивача, копію довідки про те, що позивач навчався в ХНУВС, розрахунки витрат за період навчання позивача (а. с. 8-23).
З огляду на вищезазначені норми та надані позивачем докази, та з урахуванням того, що договором передбачено відшкодування витрат у разі дострокового його розірвання, з яким відповідач був ознайомлений і з умовами якого був згодний, про що свідчить підпис відповідача, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності відшкодування позивачем витрат, пов'язаних з його утриманням відповідача в ХНУВС.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на нікчемність правочину, оскільки позивач не надав до суду рішення суду про визнання договору недійсним та не надав жодного доказу, що його батьки заявляли претензію щодо укладення ним договору на час його укладання чи у строк передбачений Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими.
Позов задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Харківського національного університету внутрішніх справ (пр-т Льва Ландау, 27, Харків, 61080, ідентифікаційний код 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (проспект Льва Ландау, 27, Харків, 61080, ідентифікаційний код 08571096, Банк отримувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р 31258209105066, МФО 820172, код банку одержувача 25010100) витрати пов'язані з утриманням в сумі 49 781,01 грн. (сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня одна копійка).
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич