31 липня 2019 р. № 400/1668/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів:1: Доманівської селищної ради Миколаївської області, вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401 2: секретаря селищної ради Шульгіної Галини Володимирівни, вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401
про:визнання протиправним та скасування розпорядження від 21.05.2019 р. №37-к; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Доманівської селищної ради Миколаївській області (далі - відповідач 1) та секретаря Доманівської селищної ради Шульгіної Галини Володимирівни (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 21.05.2019 р. № 37-к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що службове розслідування щодо порушення ним вимог ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) призначено після набрання законної сили постановою Доманівського районного суду Миколаївської області, якою провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу корупційного правопорушення. Позивач наголошує, що Відповідач 2 взагалі не мала повноважень звільняти його з посади, призначення на яку затверджено рішенням селищної ради. Відповідач 2 (секретар селищної Ради) і голова комісії зі службового розслідування були зацікавлені в його звільненні з посади. Позивач зазначає, що в оскаржуваному розпорядженні відсутнє чітке посилання на пункт і частину ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280), а це є суттєвим, бо саме цією статтею визначається причина звільнення. Позивача не повідомляли про непроходження ним спеціальної перевірки, хоча організація проходження спеціальної перевірки покладається саме на керівника (заступника керівника) органу місцевого самоврядування або його апарату. Викладене свідчить про незаконність і безпідставність звільнення позивача з посади. Позивач просить суд поновити його на посаді та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
15.07.2019 р. відповідачами подано відзив на позов (а. с. 57-66), де вказано, що у зв'язку зі смертю Доманівського селищного голови, виконання його обов'язків покладено на секретаря ради Шульгіну Г.В. , відтак, вона мала повноваження на звільнення позивача з посади. Службове розслідування призначено на підставі подання Вознесенської місцевої прокуратури з приводу порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Доманівський районний суд закрив провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв'язку з проведенням перевірки неуповноваженим органом з істотними порушеннями законодавства. Позивача звільнено з посади не за несвоєчасне подання декларації, а за непроходження спеціальної перевірки. Причини несвоєчасного подання позивачем декларації не є поважними. Заінтересованість відповідача 2 в звільненні позивача не аргументовано. Під час службового розслідування також було встановлено факт непроходження позивачем спеціальної перевірки. Так, позивачем своєчасно не було подано всі документи для проходження спеціальної перевірки, хоча його було попереджено про строк подачі документів. Таким чином, позивачем порушено вимоги ст. 56-58 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700), що є підставою для звільнення з посади відповідно до ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон № 2493).
16.07.2019 р. позивач подав відповідь на відзив (а. с. 146-147), де зазначив, що постановою Доманівського районного суду Миколаївської області закрито провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності з реабілітуючих підстав - за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У такому випадку, призначення службового розслідування було незаконним. Відповідачі не вказують, з яких підстав позивач не пройшов спеціальну перевірку, його ніхто не повідомляв про вказане, не ознайомлював з відповідною довідкою.
Сторони подали клопотання про прийняття рішення за їх відсутності.
Заслухавши пояснення сторін та свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Рішенням Доманівської селищної ради від 23.05.2018 р. № 36 позивача затверджено на посаді заступника Доманівського селищного голови з питань освіти, медицини, культури, молоді та спорту, соціального захисту населення та впровадження інвестиційних програм Доманівської селищної ради (а. с. 26).
27.09.2018 р. старшим оперуповноваженим УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ Національної поліції України майором Абдулагаєвою О.О. складено протоколи № 193 і № 194 про адміністративні корупційні правопорушення щодо порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).
Постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 27.12.2018 р. по справі № 475/1361/18 провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а. с. 14-16). Постанова набрала законної сили 07.01.2019 р.
25.01.2019 р. до відповідача 1 надійшло подання Вознесенської місцевої прокуратури від 24.01.2019 р. № (15-33)564вих-19, яким вимагалося на підставі ст. 1, 65 Закону № 1700 призначити службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією (а. с. 89).
Розпорядженням відповідача 2 від 28.01.2019 р. № 17-р на підставі подання Вознесенської місцевої прокуратури призначено проведення службового розслідування стосовно позивача з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, пов'язаного з корупцією, та створено комісію з проведення службового розслідування, якій доручено провести його в термін з 06.02.2019 р. до 12.02.2019 р. (а. с. 90).
У ході службового розслідування заслухано позивача та отримано від нього, а також від спеціаліста по кадрах ОСОБА_3 письмові пояснення (а. с. 91-99). Термін проведення службового розслідування продовжувався розпорядженням відповідача 2 від 12.02.2019 р. № 23-р у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю позивача (а. с. 100).
За результатами службового розслідування складено відповідний акт (а. с. 120-124), яким встановлено несвоєчасне подання позивачем декларацій щорічної за 2017 р. та як кандидата на посаду за 2017 р. Проаналізувавши пояснення позивача, комісії дійшла висновку, що причини несвоєчасного подання декларацій є неповажними, з огляду на що запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Крім того, під час вивчення особової справи позивача комісією встановлено факт непроходження ним спеціальної перевірки. Зокрема, позивачем вчасно не було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. До складення акту службового розслідування в особовій справі позивача відсутня медична довідка про стан здоров'я щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я. На підставі викладеного, комісія дійшла висновку про непроходження позивачем спеціальної перевірки та запропонувала достроково припинити повноваження позивача, звільнивши його з посади на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Врахувавши пропозиції комісії з проведення службового розслідування, відповідач 2 прийняла розпорядження від 21.05.2019 р. № 37-к (а. с. 27) про звільнення позивача з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, абзацу 5 ч. 1 ст. 20 Закону № 2493: виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 12 цього Закону).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування врегульовано Законом № 2493, котрий визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону № 2493 служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Посадовою особою в органах місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Статтею 7 Закону № 2493 передбачено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", цим та іншими законами України.
Відповідно до абзацу 3 ст. 3 Закону № 2493 посадами в органах місцевого самоврядування, у тому числі, є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Згідно з абз. 4 ст. 10 Закону № 2493 прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється шляхом затвердження відповідною радою.
Судом встановлено, що позивача обрано на виборну посаду заступника Доманівського селищного голови з питань освіти, медицини, культури, молоді та спорту, соціального захисту населення та впровадження інвестиційних програм, на яку його затверджено Доманівською селищною радою.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом № 1700, згідно з ч. 1 ст. 56 якого стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Відповідно до абзацу 1 п. 6 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 р. № 2, посади заступників сільських, селищних голів віднесено до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків в органах місцевого самоврядування.
Процедуру проведення спеціальної перевірки встановлено Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 171 (далі - Порядок № 171), згідно з п. 3 якого організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Пунктом 21 Порядку № 171 передбачено, що спеціальна перевірка стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, проводиться відповідно до цього Порядку після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону № 1700 для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я; 6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов'язаних); 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Особа, яка претендує на зайняття посади, також подає до Національного агентства в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Особи, зазначені в абзаці сьомому частини першої статті 56 цього Закону, подають передбачені цією частиною статті документи для проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження.
Пунктом 21 Порядку № 171 передбачено, що спеціальна перевірка стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, проводиться відповідно до цього Порядку після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади. Для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав згоду на проведення щодо нього спеціальної перевірки 25.05.2018 р. (а. с. 128), до якої додано декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2017 р.; копію військового квитка; копію паспорта та картки платника податків; автобіографію (а. с. 129-133, 136-140). Копії документів про освіту, а також медична довідка форми № 086/о подані 28.01.2019 р. (а. с. 134-135, 141).
Відповідно до п. 10 Порядку № 171 не пізніше наступного дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить питання проведення спеціальної перевірки, зазначених у пункті 9 цього Порядку, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2.
Відповідні запити відповідачами надіслані не були, що підтвердила свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні.
Дослідження під час службового розслідування та надання оцінки поважності причин несвоєчасного подання позивачем декларацій суд вважає таким, що виходить за межі службового розслідування. Доманівський районний суд Миколаївської області, розглядаючи протоколи про адміністративні корупційні правопорушення, вже встановив поважність причин неподання позивачем декларацій та закрив провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Неврахування висновків суду з даного питання та оприлюднення протилежного висновку свідчить про невиконання комісією з проведення службового розслідування рішення суду. Крім того, в поданні Вознесенської місцевої прокуратури від 24.01.2019 р. № (15-33)564вих-19, яке стало підставою для призначення службового розслідування, ставилося питання лише про встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню позивачем правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до п. 14 Порядку № 171 орган, на посаду в якому претендує особа, або Нацдержслужба відповідно до абзацу четвертого пункту 3 цього Порядку на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 3.
Судом встановлено, що відповідачами довідка про результати спеціальної перевірки щодо позивача не складалася, що підтвердили свідки, допитані в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 58 Закону № 1700 повноваження особи, зазначеної в абзаці восьмому частини першої статті 56 цього Закону, достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради у випадку, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений цим Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки.
Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.
Відповідно до п. 21 Порядку № 171 спеціальна перевірка стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, проводиться відповідно до цього Порядку після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.
Для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.
У разі ненадання такою особою у встановлений строк згоди на проведення спеціальної перевірки або встановлення за результатами її проведення обставин, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) чи затвердженні на посаду, її повноваження за відповідною посадою достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради. Така особа звільняється з посади без прийняття рішення відповідною радою.
Отже, із системного аналізу наведених норм вбачається, що посадова особа місцевого самоврядування, яка призначається, обирається чи затверджується на посаду місцевою радою, зокрема, на посаду заступника селищного голови, може бути звільнена з посади у зв'язку з проведенням спеціальної перевірки лише за наявності двох підстав, зокрема, у зв'язку з ненаданням у встановлений законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки, та встановлення за результатами спеціальної перевірки обставин, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) чи затвердженні на посаду.
Разом з тим, судом з'ясовано, що згоду на проведення спеціальної перевірки позивач надав 25.05.2018 р. (у межах трьох робочих днів з дня затвердження на посаді), а відповідачами в порушення вимог Порядку № 171 не було направлено запити про перевірку відомостей щодо претендента на посаду та не складено довідку про результати спеціальної перевірки. Таким чином, підстави для звільнення позивача з посади внаслідок непроходження спеціальної перевірки у відповідачів були відсутні, оскільки спеціальна перевірка як така не проводилась.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що звільнення позивача з посади проведено з порушенням відповідних законодавчих вимог, а тому спірне розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки день звільнення є останнім робочим днем, позивач підлягає поновленню на посаді з 22.05.2019 р.
Посилання позивача на відсутність у відповідача 2 повноважень на звільнення його з посади суд розглядає як необґрунтоване, оскільки на ОСОБА_4 , як на секретаря Доманівської селищної ради, покладено виконання повноважень Доманівського селищного голови рішенням ради від 04.01.2019 р. № 2 (а. с. 87-88). Таким чином, на момент підписання розпорядження від 21.05.2019 р. № 37-к, ОСОБА_4 мала повноваження на виконання обов'язків Доманівського селищного голови.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 р. у справі № 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення по справі "Чуйкіна проти України" констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені".
Порушення прав позивача сталось у зв'язку з бездіяльністю відповідачів щодо проведення спеціальної перевірки щодо позивача, однак позов не містить вимог про зобов'язання відповідачів провести спеціальну перевірку. Непроведення такої перевірки в подальшому ставить під сумнів легітимність перебування позивача на посаді.
Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У даному випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Доманівську селищну раду Миколаївській області провести спеціальну перевірку щодо ОСОБА_1 та скласти довідку про результати спеціальної перевірки за формою, яка встановлена Порядком № 171.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100).
Згідно з п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Загальна тривалість вимушеного прогулу позивача за період з 22.05.2019 р. по 31.07.2019 р. включно склала 49 робочих днів. Останніми місяцями роботи позивача, за які виплата заробітної плати здійснена в повному обсязі, є січень і лютий 2019 р. Відповідно до довідки про доходи від 17.07.2019 р. № 833 середньоденна заробітна плата позивача складала 524,40 грн.
Відтак, сума грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу складала 25695,60 грн. (49 робочих днів * 524,40 грн).
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, заробітна плата в сумі 11012,40 грн за місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Встановивши протиправність розпорядження від 21.05.2019 р. № 37-к, яким позивача звільнено з посади, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Доманівської селищної ради Миколаївській області (вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401, ідентифікаційний код 04376386) та секретаря селищної ради Шульгіної Галини Володимирівни (вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 21.05.2019 р. № 37-к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження секретаря селищної ради Шульгіної Галини Володимирівни від 21.05.2019 р. № 37-к "Про звільнення заступника селищного голови з питань освіти, медицини, культури, молоді та спорту, соціального захисту населення та впровадження інвестиційних програм ОСОБА_1 ".
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Доманівського селищного голови з питань освіти, медицини, культури, молоді та спорту, соціального захисту населення та впровадження інвестиційних програм - з 22.05.2019 р.
4. Зобов'язати Доманівську селищну раду Миколаївській області провести спеціальну перевірку щодо ОСОБА_1 та скласти довідку про результати спеціальної перевірки за формою, яка встановлена Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 171.
5. Стягнути з Доманівської селищної ради Миколаївській області (вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401, ідентифікаційний код 04376386) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14683,20 грн (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят три грн 20 коп.), без урахування заробітної плати за один місяць.
6. Стягнути з Доманівської селищної ради Миколаївській області (вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401, ідентифікаційний код 04376386) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 11012,40 грн (одинадцять тисяч дванадцять грн 20 коп.).
7. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 31.07.2019 р.
Суддя Н.В. Лісовська