ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" липня 2019 р. справа № 300/1145/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.05.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.12.2018, визнання бездіяльності щодо не призначення пенсії протиправною, зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком з 05.10.2018 у розмірі не меншому за прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з проведення індексації і компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків, шляхом зазначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та долучення до позовної заяви документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 768, 40 гривень, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
27.05.2019 позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, шляхом відмови позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та визначення відповідачем у справі Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області.
01.07.2019 ухвалою суду відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Допущено заміну в адміністративній справі за № 344/5707/19 відповідача Управління Пенсійного Фонду України в місті Івано-Франківську його правонаступником - Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору обґрунтовує тим, що 15.04.2006 вона виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль. 05.10.2018 уповноваженим представником позивача подано заяву про призначення позивачу пенсії за віком вперше, однак, 27.12.2018 відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, з підстав відсутності у позивача реєстрації на території України за місцезнаходженням відповідача та відсутності міжнародної пенсійної угоди між Україною та Ізраїлем. Вважає, що відповідачем протиправно, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не було призначено пенсію за віком.
Відповідач направив відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в якому позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що законодавством України не визначено процедури виплати пенсій громадянам України, які проживають за її межами в країнах, з якими не укладено міждержавних угод стосовно призначення та виплати пенсії. Оскільки, позивач постійно проживає у Ізраїлі, тому відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком.
Частиною 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
15.06.2006 ОСОБА_1 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль.
До виїду на постійне проживання до Ізраїлю працювала на території України та здобула трудовий стаж понад 35 років.
З досягненням необхідного віку та з метою призначення пенсії за віком позивач через свого представника 05.10.2018 звернулася до відповідача із заявою та відповідними документами про призначення позивачу пенсії за віком.
27.12.2018 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, з тих підстав, що позивач не проживає на території України та у зв'язку з відсутністю угод між Україною та Ізраїлем про соціальне забезпечення.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (частина 1).
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частина 2).
Стаття 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, частиною першою, якої встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою Пенсійного фонду України за № 22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Пункт 2.1 розділу ІІ Поряду встановлює документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно з пунктом 2.23 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності) (пункт 4.2 розділу IV Порядку).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 розділу IV Порядку).
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 розділу IV Порядку).
Таким чином підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
Статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року, яким визнано неконституційними положення Закону № 1058-1V в частині статті 49 «Припинення та поновлення виплати пенсії» та другого речення статті 51 «Виплата пенсії у разі виїзду за кордон», не можна застосовувати у даних правовідносинах, оскільки вказане рішення стосується питання припинення виплати раніше призначеної на території України пенсії і не регулює питання призначення пенсії.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
Відповідно до статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Вказані положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинними, неконституційними не визнавалися.
Між Україною та державою Ізраїль відсутній ратифікований Верховною Радою України міжнародний договір, яким були б врегульовані відносини із виплати пенсії, призначених в Україні пенсіонерам, які виїхали на постійне місце проживання у державу Ізраїль.
Враховуючи, що ОСОБА_1 виїхала з України до Ізраїлю 15.06.2006 на постійне місце проживання, до виїзду у України їй пенсія на території України не призначалась та не виплачувалась, тому відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком.
За таких обстави, суд робить висновок про необґрунтованість заявлених позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.