31 липня 2019 р. справа № 400/1766/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалеєвська, 14, Миколаїв, 54001
про:визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої суддівської винагороди за лютий 2019 року в сумі 40536,00 грн,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач, ТУ ДСА у Миколаївській області) про визнання протиправним нарахування та виплати позивачу у лютому 2019 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу 28 815 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача 40 536 грн. недоплаченої суддівської винагороди за лютий 2019 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працює на посаді судді Ленінського районного суду м. Миколаєва, а відповідно до ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 розмір посадового окладу судді місцевого суду встановлюється з січня 2015 року в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 4173 грн. А тому, на думку позивача, його посадовий оклад, як судді місцевого суду який не проходив кваліфікаційного оцінювання, має бути 62595 грн. з розрахунку 15 мінімальних заробітних плат, однак Управлінням не проведено перерахунок і виплату суддівської винагороди з огляду на вказані розміри посадового окладу.
Відзив відповідач до суду не надав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
11.07.2019 р. від відповідача, суб'єкта владних повноважень надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд зазначає, що пунктом 2 ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість відкладення розгляду справи у разі першої неявки учасника, якого належним чином повідомленого, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Причини неявки, зазначені відповідачем у клопотанні суд не вважає поважним, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень і у разі знаходження одного представника у відпустці, суб'єкт владних повноважень може представляти інший його представник. Крім того, не можливість забезпечення явки свого представника у судове засідання не позбавляє можливості направлення на адреси суду та позивача відзиву на позов.
Ухвалою від 14.06.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
ОСОБА_1 працює на посаді судді Ленінського районного суду м. Миколаєва, інформація щодо проходження позивачем кваліфікаційного оцінювання в матеріалах справи відсутня.
Позивач вважає, що з січня 2019 р. розмір посадового окладу судді місцевого суду до проходження кваліфікаційного оцінювання має бути 62 595 грн. з розрахунку 15 мінімальних заробітних плат помножити на 1921 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач посилається на статтю 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", у якій передбачено, що з 01 січня 2019 року мінімальну заробітна плата дорівнює 4173 грн.
Таким чином, спір між сторонами виник з приводу того, який показник має бути врахований при обчисленні суми суддівської винагороди - мінімальна заробітна плата або прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Відповідно до принципів заснованості на законі, законності, передбачених ст. ст. 6, 19 Конституції України, відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України зобов'язане діяти винятково на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суддівська винагорода регулюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI.
Отже, суддівська винагорода для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, має розраховуватися на підставі приписів ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI, пункту 23 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII, пункту 3 ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII.
Як передбачено ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 р. (тобто нормою, на підставі якої має визначатися розмір посадового окладу позивача), посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат". Тобто, ця норма відсилає до норм іншого нормативного акту, яким власне й визначено розмір мінімальної заробітної плати. У нашому випадку такими нормативними актами є Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року й Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік".
Суд наголошує, що лише у сукупності ці закони урегульовують розмір посадового окладу судді місцевого суду. Очевидно, що лише бланкетних норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року й Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року для визначення розміру посадового окладу судді місцевого суду - недостатньо.
Відповідно до п. 3 II. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, хоча законодавець і закріпив два розміри мінімальної заробітної плати (з розрахунку прожиткового мінімуму та з розрахунку мінімальної заробітної плати), однак, заборонивши використовувати для розрахунку посадового окладу мінімальну заробітну плату, яка після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат), натомість передбачив обов'язок розраховувати розмір цього окладу (суддівської винагороди), виходячи із прожиткового мінімуму.
Крім того, згідно приписів Конституції України (ст. 130), Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. для визначення розміру посадового окладу судді місцевого суду має застосовуватися спеціальне законодавство - законодавство про судоустрій.
При цьому, приписами цього ж таки законодавства про судоустрій для розрахунку розміру посадового окладу судді місцевого суду зобов'язано застосовувати мінімальну заробітну платуу розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року».
Таким чином, законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, в тому числі й суддів.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року по справі №818/975/17, від 04.10.2018 справа № 820/648/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилання позивача на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 р. у справі 400/17/19, суд зазначає, що висновки апеляційної інстанції не є обов'язковими для застосування до спірних правовідносин, як вже зазначалось вище, обов'язковими для застосування при виборі норм є висновки Верховного Суду, які суд і врахував при вирішенні даних спірних правовідносин.
Отже, ТУ ДСА України в Миколаївській області, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України, нараховуючи позивачу суддівську винагороду за лютий 2019 року, виходячи з суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і жодним чином не порушив прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати у справі відстуні.
Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалеєвська, 14, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26299835) про визнання протиправним нарахування та виплати позивачу у лютому 2019 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу 28 815 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача 40 536 грн. недоплаченої суддівської винагороди за лютий 2019 р., відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич