27 червня 2019 року Справа № 280/1697/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області
до Державної установи “Веселівський виправний центр (№8)”
про зупинення виконання робіт,
Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи “Веселівський виправний центр (№8)” (далі - відповідач), в якому просить суд зупинити господарську діяльність Державної установи “Веселівський виправний центр (№8)” з виконання робіт по промисловому майданчику за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд. 39, с. Озерне, Веселівського району Запорізької області технологічним обладнанням, пов'язаним з утворенням забруднюючих речовин: котел опалювальний “Ретра-3М” - 2 одиниці, до отримання Державною установою “Веселівський центр (№8)” дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки, відповідачем встановлено порушення, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади від технологічного обладнання та об'єктів пов'язаних з утворенням забруднюючих речовин: котли опалювальні «Ретра-ЗМ» - 2 одиниці. У зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду з метою заборони Державній установі “Веселівський виправний центр (№8)” проведення робіт, пов'язаних зі здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (вх. №21624 від 27.05.2019) в якому відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у заяві по суті справи, зазначивши, що органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті унфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Тобто проведення перевірки, щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони атмосферного повітря, земельних ресурсів та поводження з відходами незаконними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Просить відмовити в задоволені позовної заяви.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.161 КАС України, ухвалою суду від 22.04.2019 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою судді від 07.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 04.06.2019 без виклику сторін.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст. 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що з 02.04.2019 по 05.04.2019 року відповідно до наказу від 01.04.2019 року № 140, посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 01.04.2019 №126, посадовими особами Державної екологічної інспекції було проведено позапланову перевірку за результатами якої складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №088/140/03 (а.с.10-16).
В акті перевірки від 05.04.2019 позивачем, серед іншого, встановлено порушення Державної установи “Веселівський виправний центр (№8)” на промисловому майданчику за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд. 39, с. Озерне, Веселівського району, Запорізької області, здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади від технологічного обладнання та об'єктів пов'язаних з утворенням забруднюючих речовин: котли опалювальні «Ретра-3М» - 2 одиниці (пункт 1 розділу VI акта перевірки).
Відповідачем з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) перевіряючими складено припис №034/088/140/03 від 05.04.2019 року, яким зобов'язано: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на технологічне обладнання (котли опалювальні «Ретра - 3М» - 2 од.) ДУ «Веселівський виправний центр (№8)» за адресою: Запорізької області, Веселівського району, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, буд. 39.; визначити склад і властивості відходів, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища, що утворюються при здійсненні господарської діяльності підприємства; організувати на підприємстві ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів та пакувальних матеріалів і тари, що утворюються, збираються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за встановленою формою 1-ВТ; визначити на установі відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; подавати статистичну звітність, за формою №1-відходи до органу державної статистики; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність (а.с.30-31).
У зв'язку із виявленими порушеннями позивач звернувся до суду з даним позовом для зупинення господарської діяльності відповідача з виконання робіт по промисловому майданчику технологічним обладнанням пов'язаним з утворенням забруднюючих речовин до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 4 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Правові і організаційні основи охорони атмосферного повітря, екологічні вимоги в цій галузі визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі також - Закон № 2707-XII).
Відповідно до вимог ч.1 статті 7 Закону № 2707-XII нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Згідно з вимогами ч. 2 Закону № 2707-XII для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:
- норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;
- технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.
До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать:
- поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;
- перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання Частиною 1 статті 8 Закону передбачено, що нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.
Статтею 10 Закону № 2707-XII визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:
здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;
забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;
здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;
своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 10 Закону № 2707-XII виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.
Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 11 Закону № 2707-XII).
Згідно з ч. 6 та 7 ст. 11 Закону № 2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані із порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена, зупинена або припинена відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт, надання послуг, звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Так, зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до вимог ст. 33 Закону № 2707-XII особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.
Беручи до уваги наведене, враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, що підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, суд вважає необхідним зупинити господарську діяльність Державної установи “Веселівський виправний центр (№8)” з виконання робіт по промисловому майданчику за адресою : вул. 40 років Перемоги, буд. 39, с. Озерне, Веселівського району Запорізької області технологічним обладнанням пов'язаним з утворенням забруднюючих речовин: котел опалювальний “Ретра-3М” - 2 одиниці, до отримання Державною установою “Веселівський центр (№8)” дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Щодо посилання відповідача на факт того, що Державна установа «Веселівський виправний центр (№8)» за своїм становищем не є суб'єктом господарювання в розумінні положень закону та не займається господарською діяльністю оскільки є бюджетною неприбутковою організацією суд зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані із порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена, зупинена або припинена відповідно до законодавства. Отже обмежена, тимчасово заборонена, зупинена або припинена може бути будь-яка пов'язана із порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, а не лише господарська діяльність.
Суд також не бере до уваги твердження відповідача у відзиві про те, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органу зобов'язані використовувати виключно уніфіковану форму актів, а органом державного нагляду не була затверджена та оприлюднена на офіційному веб-сайті уніфікована форма акта.
Так, згідно до вимог ч. 15 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, а також вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі використання посадовими особами неуніфікованих форм актів.
Отже уніфікована форма акту, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони природного навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерством екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 №303, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.2017 за №1289/31157, передбачає Перелік питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про використання та охорону земель, серед яких є питання щодо наявності реєстрації прав на земельну ділянку (ст.. 125,126 Земельного кодексу України, ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Державної установи “Веселівський виправний центр (№8)” про зупинення виконання робіт задовольнити повністю.
Зупинити господарську діяльність Державної установи “Веселівський виправний центр (№8)” з виконання робіт по промисловому майданчику за адресою : вул. 40 років Перемоги, буд. 39, с. Озерне, Веселівського району Запорізької області технологічним обладнанням, пов'язаним з утворенням забруднюючих речовин: котел опалювальний “Ретра-3М” - 2 одиниці, до отримання Державною установою “Веселівський центр (№8)” дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі виготовлено 27.06.2019 року.
Суддя Н.В.Стрельнікова