справа№ 1.380.2019.003519
з питань сплати судового збору
01 серпня 2019 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. розглянула в порядку письмового провадження клопотання позивача в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови державного виконавця від 18.06.2019 ВП № 59350086 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн.
Ухвалою суду від 17.07.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків такої шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду таких документів:
1) докази своєчасності звернення до суду з позовом або клопотання (заяву) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з представленням доказів поважності причин, через які такий пропущено;
2) оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1921,00 гривень, за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами або належну копію документа, що підтверджує звільнення позивача від сплати судового збору (з врахуванням висновків у мотивувальній частині ухвали щодо остаточної редакції позовних вимог).
Вказану ухвалу позивач одержав 19.07.2019, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.
29.07.2019 за вх. № 26904 від позивача до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, та, у разі відмови у задоволенні цього клопотання, надання нового строку для усунення недоліків позовної заяви.
Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що виходячи з системного аналізу ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Відповідно до ч. 2 ст. 73 цього ж Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2019 передбачено недостатньо коштів для сплати судового збору. Основною метою, на яку використовуються кошти Пенсійного фонду України є виплата пенсій, а сплата судового збору може створити перешкоди у виконанні основного завдання відповідача.
Просив звільнити його від сплати судового збору.
Суд вирішуючи вказане клопотання керується таким.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 15.12.2017.
З врахуванням змін, внесених відповідно до Закону № 2147-VIII, Пенсійний фонд України та його територіальні органи з 15.12.2017 виключені з переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону № 3674-VI.
Відтак, враховуючи наведені вище вимоги закону та з'ясовані обставини позивачу за подання позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір.
Суд зважає на покликання позивача в обґрунтування вказаної заяви, однак зазначає таке.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зокрема, звільнення від сплати судового збору відповідних органів сплати судового збору не узгоджується з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та у процесуальних кодексах України.
Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі № №552/6814/17 (К/9901/23570/18).
Крім вказаного, позивачем до клопотання не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовано таке клопотання.
Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови - відмовити.
2. Продовжити встановлений ухвалою від 17.07.2019 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали від 17.07.2019 у встановлений цією ухвалою строк позовна заява буде повернута.
Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Качур Р.П.