25 липня 2019 року о/об 10 год. 31 хв.Справа № 808/9137/15 провадження №СН/280/28/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., за участю представника відповідача-1,2 Завгороднього В.І., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
до 1. Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29; код ЄДРПОУ 08592187); 2. Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29; код ЄДРПОУ 40108688), 3. Міністерства внутрішніх справ України (01024, м.Київ, вул.Академіка Богомольця, буд.10; код ЄДРПОУ 00032684)
про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (надалі - відповідач-1, ГУ МВС України в Запорізькій області), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (надалі - відповідач-2, ГУ НП в Запорізькій області), Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач-3, МВС України), в якому позивач просить суд: 1) визнати звільнення позивача начальником ГУ МВС України в Запорізькій області без законної підстави; 2) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №427о/с від 05.11.2015 про звільнення ОСОБА_1 у запас Збройних Сил; 3) зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 на роботі, через прийняття на службу до поліції шляхом призначення за її згодою, яку вона надала та підтримує.
У позові (т.1, а.с.21-25) зазначено, що позивач більше десяти років працював дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області. Позивач відповідає вимогам до поліцейських. 05.11.2015 позивач працював в Оріхівському РВ ГУ МВС України в Запорізькій області повний робочий день. У цей день всі працівники Оріхівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області і позивач також написали заяви про бажання проходити службу в поліції та про прийняття на службу в поліцію з посиланням на п.9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію». Усі заяви працівників сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області у тому числі і позивача були віднесені особисто начальником сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 начальнику кадрового забезпечення Оріхівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 Позивач виявив бажання проходити службу у поліції та бути прийнятим на службу у поліцію. З 06.11.2015 по 20.11.2015 позивач перебував на амбулаторному лікуванні. 23.11.2015 позивач прийшов на роботу і йому стало відомо про те, що його звільнено з органів внутрішніх справ наказом ГУ МВС України в Запорізькій області №427о/с від 05.11.2015. Позивачу було невідомо за що і чому його звільнено. Позивач впевнений, що ним не було вчинено жодного дисциплінарного проступку. Позивача також ніхто не попереджав про звільнення і йому не говорили про намір звільнити.
Позивач позов підтримав.
Відповідачем-1 подано до суду відзив на адміністративний позов (т.2, а.с.10-14), в якому зазначено, що відповідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 за №730 Головне управління МВС України в Запорізькій області з 04.11.2015 згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців - перебуває в стані припинення. Відповідно до п.9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Позивачем до 06.11.2015 (включно) будь-яких заяв, рапортів або інших доказів про бажання проходити службу в поліції не було подано. Відповідно до абз.5 п.8 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 за №114 (надалі за текстом відзиву - Положення), дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться: у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі. Згідно з пп.«г» п.64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - за відсутності можливості подальшого використання на службі. Законодавцем визначено, що з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію» всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів (п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію»). В свою чергу, Закон України «Про Національну поліцію» було опубліковано за 3 місяці до дня вивільнення працівників, що відповідає вимогам ст.49-2 КЗпП України, щодо необхідності попередження працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці (газета «Голос України», 2015, 08, 06.08.2015 №141-142). Діючим законодавством форма попередження працівника про вивільнення невстановлена, а тому воно може бути зроблено у вигляді листа, розпорядження чи іншого документа, у даному випадку органами державної влади був обраний спосіб попередження, зокрема працівників міліції (осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів - у формі норми Закону, що носить загальнодоступний характер та встановлює достатній термін для того щоб дізнатися про можливі наслідки такого попередження. Отже, позивач був належним чином попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу Закону України «Про Національну поліцію» з дотриманням вимог щодо мінімальних термінів такого попередження. Крім того, наказом МВС України «Про організаційно штатні питання» від 06.11.2015 за №1388 скорочені всі штати ГУ МВС. Таким чином, відповідно до п.8, п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» позивач був звільнений у запас Збройних Сил за п.64 «г» (через скорочення штатів) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 за №114, з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області, з 06.11.2015 наказом ГУ МВС України в Запорізькій області від 05.11.2015 за №427о/с. Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо прийняття його на службу до поліції, станом на 06.11.2015, шляхом видання наказів про призначення за його згодою чи проходження останнім конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, як то визначено вимогами п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію». Отже ГУ МВС в Запорізькій області під час звільнення позивача діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.
Представник відповідача-1 проти позову заперечував.
Відповідачем-2 подано до суду відзив на адміністративний позов (т.2, а.с.17-22), в якому зазначено, що відповідно до п.9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Позивач не подавав заяви про бажання проходити службу в поліції. Відповідно до пп.«г» п.64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 за №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - за відсутності можливості подальшого використання на службі.
Представник відповідача-2 проти позову заперечував.
Відповідачем-3 подано до суду відзив на адміністративний позов (т.2, а.с.17-22), в якому зазначено, що відповідно до п.8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Тобто, позивач попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу закону. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію». Працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням та у спосіб, визначений п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію». Враховуючи, що Закон України від 02.07.2015 за №580-VІІІ «Про Національну поліцію» було опубліковано 06.08.2015 в газеті «Голос України», відповідно 3-х місячний термін з дня опублікування закінчується 06.11.2015. Однак, станом на 07.11.2015 заява позивача про прийняття на службу до поліції не надходила. Отже, ГУ МВС України в Запорізькій області діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Запорізькій області від 05.11.2015 за №427о/с щодо звільнення позивача не підлягають задоволенню. Також, позивач не перебував у безпосередніх трудових відносинах з Міністерством внутрішніх справ України. Таким чином, слід дійти висновку, що позивач звернувся до суду за поновленням права, яке Міністерством внутрішніх справ України не було порушено. Враховуючи вище викладене, відповідач-2 просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача-3 до суду не прибув.
Ухвалою судді від 27.05.2019 відкрито провадження та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 24.06.2019 об 14 год. 00 хвил.
Ухвалою суду від 24.06.2019 відкладено розгляд справи до 22.07.2019 об 16 год. 00 хвил.
Ухвалою суду від 22.07.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 25.07.2019 об 09 год. 15 хвил.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Витязі з Наказу ГУ МВС України в Запорізькій області від 05.11.2015 за №427о/с зазначено: «… Згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити, з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил: за п.64 «г» (через скорочення штатів) - капітана міліції ОСОБА_1 (М-252461), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського районного відділу, з 06 листопада 2015 року, з виплатою компенсації за 29 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2015 році. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає - 13 років 07 місяців 05 днів; у пільговому обчисленні та для призначення пенсії - 14 років 03 місяці 10 днів. Виплатити їй премію за останньою посадою за період з 01 листопада до 06 листопада 2015 року у розмірі 200,4%. Підстава: подання в.о. начальника Оріхівського РВ від 05.11.2015 року. …» (т.1, а.с.10, 29, 51).
Судом досліджено подання в.о. начальника Оріхівського РВ від 05.11.2015 щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ України (т.1, а.с.52-53).
У п.8 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Як зазначено у п.9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Згідно з п.10 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.11 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.
У пп.«г» п.64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого 29.07.1991 постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 (надалі - «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Як зазначено у п.24 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді (…).
У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 по даній справі №808/9137/15 зазначено: «… 14. Враховуючи приписи пунктів 9-10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ та підпункту "г" пункту 64 Положення, працівник міліції міг бути звільнений зі служби в органах внутрішніх справи через скорочення штатів виключно у разі відмови від проходження служби в поліції та/або неприйняття на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, за умови відсутності можливості подальшого використання на службі. 15. Також, відповідно до наведених норм Закону №580-VІІІ, працівник міліції міг бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, або шляхом видання наказу про призначення за його згодою, або за результатами проходження конкурсу. 16. Колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в першому випадку формою волевиявлення особи слугувало надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна була передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва, оскільки згода особи, по своїй суті, є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком такої згоди є призначення особи на посаду у відповідності до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення внаслідок скорочення штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва. 17. Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути встановлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення. 18. Що стосується другого з наведених вище випадків, то необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту). 19. Таким чином, лише в разі, якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття посад, виникають підстави для застосування пункту 10 розділу XI Закону №580-VІІІ і звільнення особи за скороченням штатів. 20. Слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28.10.2014 у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, згідно якої встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав відступати від зазначеної правової позиції. 21. Сам факт відсутності заяви про намір продовжувати службу в органах поліції, якщо не було дотримано процедури звільнення, не може бути достатнім свідченням того, що звільнення у зв'язку зі скороченням штатів відбулось правомірно. 22. Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій послались на неподання скаржником заяви (рапорту) про призначення в органах поліції, але не встановили факту надання або ненадання скаржнику пропозиції щодо призначення на посаду в органах поліції. …».
Відповідачем-1 не надано до суду доказів пропонування позивачу посад, як того вимагає п.9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем-1 необґрунтовано винесено Наказ від 05.11.2015 за №427о/с про звільнення позивача.
З урахуванням приписів п.24 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» позивач підлягає поновленню на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського районного відділу ГУ МВС України в Запорізькій області.
При цьому, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Оріхівський районний відділ ГУ МВС України в Запорізькій області та ГУ МВС України в Запорізькій області на день судового засідання (25.07.2019) є не припиненими.
Звідси, суд не вбачає за можливе зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 на роботі, через прийняття на службу до поліції шляхом призначення за її згодою, яку вона надала та підтримує.
Позивач проходив службу не у начальника ГУ МВС України в Запорізькій області та не перебував з ним у трудових відносинах, тощо, а роботодавцем було ГУ МВС України в Запорізькій області. Начальником ГУ МВС України в Запорізькій області було лише підписано Наказ №427о/с від 05.11.2015 про звільнення позивача.
Таким чином, суд не вбачає за можливе визнати звільнення позивача начальником ГУ МВС України в Запорізькій області без законної підстави.
За матеріалами справи Наказ від 05.11.2015 за №427о/с про звільнення позивача був винесений ГУ МВС України в Запорізькій області, а не ГУ НП в Запорізькій області.
Однак, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням норм ч.2 ст.9, п.10 ч.2 ст.245 КАС України, на думку суду має бути визнаний протиправним та скасований Наказ начальника ГУ МВС України в Запорізькій області №427о/с від 05.11.2015 про звільнення ОСОБА_1 у запас Збройних Сил та зобов'язано ГУ МВС України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області.
У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про порушення ГУ НП в Запорізькій області та МВС України прав та інтересів позивача.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача-1,2,3 частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29; код ЄДРПОУ 08592187) №427о/с від 05.11.2015 про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) у запас Збройних Сил.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29; код ЄДРПОУ 08592187) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського районного відділу ГУМВС України в Запорізькій області.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського районного відділу ГУМВС України в Запорізькій області підлягає негайному виконанню.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1,2,3 судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 31.07.2019.
Суддя О.О. Прасов