26 червня 2019 року Справа № 280/247/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н. В.,
за участю секретаря Фесик А.В.
представника позивача: Яркіної О. В .
представника відповідача: Матіс Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Ефективних Технологій - Гео»
до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області,
про визнання протиправним та скасування висновку,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Ефективних Технологій - Гео" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з питань геодезії, в якому позивач (з урахуванням уточненого позову вх.№17612 від 03.05.2019) просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 03.10.2018 №2592-18 складений Держгеокадастром.
Ухвалою суду від 05.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 05 березня 2019 року без виклику сторін.
20.03.2019 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.04.2019.
18.04.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.05.2019.
16.05.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.05.2019.
29.05.2019 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні, та було перенесено на 03.06.2019.
03.06.2019 закрито підготовче засідання, викликано у судове засідання в якості спеціалістів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та призначено справу до розгляду на 12.06.2019.
12.06.2019 відкладено розгляд справи на 26.06.2019.
У судовому засіданні на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування позову зазначає, що між Веселівською сільською радою Веселівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут Ефективних Технологій - Гео" укладений договір про надання послуг від 19.12.2017 №10Г-8/2017 з розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель селища міського типу Веселе Веселівського району Запорізької області, яка була розроблена на підставі рішення Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області від 28.09.2017 №24. Зазначає, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру була проведена державна експертиза землевпорядної документації, а саме Проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Гоголівка Більмацького району Запорізької області, розробником якого є ТОВ "Інститут Ефективних Технологій - Гео", проте, за результатами проведеної експертизи відповідач дійшов необґрунтованих та безпідставних висновків про те, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель селище міського типу Веселе Веселівського району Запорізької області не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Позивач зазначає, що зауваження, наведенні у пункті 10 оскаржуваного висновку зроблені безпідставно, носять формальний характер, є надуманими, викладеними без реальної оцінки поданих документів та їх змісту.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовну заяву у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що у вересні-жовтні 2018 року Держгеокадастром проведена державна експертиза Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель селища міського типу Веселе Веселівського району Запорізької області. Зазначає, що за результатами проведеної експертизи були виявлені недоліки та встановлено, що об'єкт державної експертизи, не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, у зв'язку з чим був оцінений негативно і не погоджується.
В судовому засіданні представники відповідачів підтримали заперечення, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, будь-яких пояснень або заперечень не надав.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, спеціалістів, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель смт Веселе Веселівського району Запорізької області виконується на підставі рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області від 28.09.2017 №24 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки населеного пункту смт Веселе Веселівського району Запорізької області».
Між Веселівською селищною радою Веселівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут Ефективних Технологій - Гео" укладений договір про надання послуг від 19.12.2017 №10Г-8/2017 з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту смт. Веселе Веселівського району Запорізької області (т.1 а.с. 17-19).
Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру проведена державна експертиза землевпорядної документації, а саме Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель селища міського типу Веселе Веселівського району Запорізької області, розробником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Ефективних Технологій - Гео".
За результатами проведеної експертизи складений Висновок державної експертизи і землевпорядної документації від 03.10.2018 за №2592-18 (далі - Висновок).
Відповідно до пункту 10 Висновку до наданої землевпорядної документації відповідачем надані наступні зауваження та пропозиції щодо Технічної документації:
1.Вихідна інформація (відновна вартість) для розрахунку витрат на освоєння облаштування земель міста не відповідає вихідним даним, наданим відповідними органами державної статистики (при визначенні витрат на освоєння та облаштування земель розрахункові дані повинні відповідати інформації, наданій відповідними органами державної статистики, у разі застосування укрупнених показників УПВБ представити розрахунок з посиланням на збірники та № таблиць, приведені на дату оцінки та документально підтверджені);
2.Надати інформацію про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями та категорією земель;
3.В технічній документації не вірний розрахунок сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь;
4.Електронний документ, що містить відомості про результати робіт з оцінки земель, не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
В пункті 11 Висновку зазначено, що Технічна документація нормативної грошової оцінки земель селища міського типу Веселе Веселівського району Запорізької області не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно та не погоджується.
Не погоджуючись з вищевказаним Висновком позивач у порядку, передбаченому частинами 1, 4 ст.37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", звернувся до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з клопотанням №147/2018 від 05.11.2018 щодо спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 03.10.2018 №2592-18 (т.1 а.с. 13-16).
Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.11.2018 вих.№28-28-0.23-12013/2-18 позивачу повідомлено, що Держгеокадастр не вбачає підстав для спростування оскаржуваного висновку.
Не погодившись з оскаржуваним Висновком, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначає правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення (далі - Закон №1808).
Відповідно до статті 1 Закону №1808, державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Згідно статті 7 Закону №1808 суб'єктами державної експертизи є замовники та виконавці.
Замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи, а також розробники об'єктів державної експертизи.
Виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (далі - експерти державної експертизи).
Відповідно до статті 9 Закону №1808, обов'язковій державній експертизі підлягають, серед іншого технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно до статті 32 Закону №1808, державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).
При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:
питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;
відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;
еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону №1808 результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.
Так, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного Висновку стало твердження відповідача про не відповідність Технічної документації встановленим стандартам, нормам і правилам.
Отже, відповідно до приписів статті 35 Закону №1808, відповідач був зобов'язаний всебічно обґрунтувати негативний Висновок із посиланням на вимоги законодавства, встановлені стандарти, норми і правила, яким не відповідає Проект землеустрою.
З оскаржуваного висновку встановлено, що відповідачем під час проведення експертизи Проекту землеустрою виявлено 13 недоліків поданого на експертизу Проекту.
Разом з тим, пункт 10 негативної оцінки об'єкта державної експертизи, в якому зазначено недоліки Технічна документація нормативної грошової оцінки земель селища міського типу Веселе Веселівського району Запорізької області, не містить детального обґрунтування, з посиланням на приписи чинного законодавства України, невідповідності Проекту землеустрою, а саме пункти: 10.2 Надати інформацію про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями та категорією земель; 10.3.В технічній документації не вірний розрахунок сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь; 10.4.Електронний документ, що містить відомості про результати робіт з оцінки земель, не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, містять лише посилання на недоліки та не містять обґрунтувань з посиланням на те, які саме норми законодавства не дотримано позивачем.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що відповідно до приписів статті 35 Закону №1808, у разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.
Під час розгляду адміністративної справи відповідачем не надано доказів і на підтвердження того, що недоліки Технічної документації не давали змогу повернути його на доопрацювання, не приймаючи негативного Висновку, що в свою чергу надало б позивачу право та можливість усунути виявленні недоліки.
Щодо детального опису недоліків Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель селища міського типу Веселе Веселівського району Запорізької області у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, враховуючи приписи статті 35 Закону №1808 та приписи ч.2 ст.77 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен викладати власні доводи, що стали підставою для прийняття спірного рішення, безпосередньо у такому рішенні, а не виключно під час судового розгляду адміністративної справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не у повному обсязі дотримано принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, що є підставою для його скасування та задоволення позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Висновок державної експертизи землевпорядної документації №2592-18 від 03 жовтня 2018 року, складений Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39411771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Ефективних Технологій - Гео» (місцезнаходження: 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, б. 65, кв. 55, код ЄДРПОУ 40805412) судові витрати у розмірі 1921 грн.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2019.
Суддя Н.В. Стрельнікова