справа №1.380.2019.001823
01 серпня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 15.04.2019 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Львівська митниця ДФС, відповідач). Враховуючи подану 01.07.2019 заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 143), позовні вимоги ОСОБА_1 такі:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000181/2 від 01.04.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209190/2019/00526 від 21.03.2019;
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з метою митного оформлення придбаного закордоном транспортного засобу, що був у використанні та має механічні пошкодження після дорожньо-транспортної пригоди, подавав митному органу електронну митну декларацію. Для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу декларант, серед інших документів, подав митному органу виданий продавцем-нерезидентом рахунок-фактуру (інвойс), що підтверджує сплату фактурної вартості транспортного засобу в сумі 19500 євро. Відповідач за наслідками розгляду цих документів прийняв рішення про коригування митної вартості, що стало підставою для відмови в митному оформленні автомобіля за ціною угоди. Позивач вважає, що митний орган не довів існування визначених Митним кодексом України підстав, що підтверджують обґрунтованість сумніву в заявленій декларантом митній вартості товару, а також не зміг пояснити механізм формування та документально підтвердити достовірність «згенерованої АСАУР ДФС» ціни транспортного засобу, що була використана митним органом як для обґрунтування необхідності надання декларантом додатковим документів, так і для визначення митної вартості автомобіля за резервним методом. Так, митний орган взагалі не вказав в рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а також не обґрунтував ціну, яка визначена ним у розмірі 30894,50 євро, внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.
Позивач наполягає, що вірно визначив митну вартість автомобіля за основним методом на підставі статті 58 Митного кодексу України, тобто за ціною договору, яка вказана в рахунку-фактурі. На підтвердження цієї обставини також посилається на висновок судового експерта № 7063 від 08.04.2019. Оскільки за проведення експертного автотоварознавчого дослідження ОСОБА_1 сплатив 5000 грн., також просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат у цій справі відповідно до статті 139 КАС України та стягнути з Львівської митниці ДФС витрати на оплату експертного автотоварознавчого дослідження.
Представник відповідача позов не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 93-105). Стверджує, що митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості транспортного засобу, оскільки заявлена за першим методом вартість не відповідає інформації про вартість даного транспортного засобу, яка «згенерована АСАУР ДФС» та становить 30894 євро. Оскільки в процесі консультацій на пропозицію митного органу декларант не надав додатково витребуваних документів, що підтвердили б задекларовану вартість, митний орган визначив таку самостійно шляхом прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості. Представник відповідача стверджує, що митний орган послідовно намагався застосовувати методи визначення митної вартості, а фактично вдалося застосувати лише шостий (резервний) метод. Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості в оскарженому рішенні визначено «середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР ДФС». Відповідач повідомив, що такий підхід відповідає Методичним рекомендаціям щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.15 №689 та постанови КМУ №1077 від 12.12.2018.
На вимогу суду прояснити механізм «генерування» АСАУР ДФС «середньої ціни, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції» та надання доказів на підтвердження достовірності відомостей щодо саме такої ціни відповідач повідомив суд, що вказана в оскарженому рішення ціна «згенерована АСАУР» і використана інспекторами, що приймали оскаржені рішення, без додаткового обґрунтування чи підтвердження іншими доказами. Відповідач на вимогу суду не надав будь-яких доказів (письмових, електронних) на підтвердження правильності чи достовірності «згенерованої» АСАУР ціни, що вказана в оскарженому рішенні як визначена посадовою особою митного органу митна вартість транспортного засобу.
Представники сторін повідомили суд, що повністю підтримують свої позиції та просять врахувати пояснення, надані ними на стадії підготовчого провадження. З огляду на це, а також заяви про завершення розгляду справи без участі представників сторін суд постановляє рішення в порядку письмового провадження.
Суд заслухав доводи учасників справи (на стадії підготовчого провадження), дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів, висновок експерта та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 12.03.2019 придбав у нерезидента транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель V-Klasse 220 TDI, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2017 р.в. Автомобіль був у експлуатації та має механічні пошкодження після дорожньо-транспортної пригоди, його вартість згідно рахунку-фактури (інвойс) б/н від 12.03.2019 року становить 19500 євро, як зазначено в рахунку оплату за придбаний автомобіль здійснено готівкою (а.с. 19-20).
21.03.2019 для здійснення митного оформлення згаданого транспортного засобу уповноважений представник позивача подав митниці митну декларацію № UA209190/2019/029163 в електронній формі, в якій заявлено митну вартість транспортного засобу в розмірі 19500 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 19500 євро, в графі 45 «коригування» вказано 601505 грн., в графі 23 «курс валюти» 30,84641000 грн. (а.с. 109). З цієї вартості автомобіля позивач сплатив попередні обов'язкові платежі за митне оформлення транспортного засобу в сумі 196600 грн., що підтверджується квитанцією №22 від 18.03.2019 (а.с. 27).
Стан транспортного засобу та характер ушкоджень описано в додатковому аркуші до акта про проведення митного огляду товарів (а.с. 28).
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості, митний орган направив декларантові електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с. 111), а саме: - якщо рахунок якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.
З цією вимогою декларант ознайомився 01.04.2019, на вимогу митниці надав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) б/н від 12.03.2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.03.2019, фото автомобіля (а.с. 111).
01.04.2019 митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу та прийняла рішення № UA209000/2019/000181/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 30894,50 євро. Прийняте рішення посадова особа митного органу мотивувала тим, що виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС. В рішенні зазначено, що неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також метод 2в (стаття 62 МК України) та 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органах доходів і зборів. Для визначення митної вартості використано «середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції», визначену за результатами опрацювання АСАУР ДФС (а.с. 33-34).
За результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації № UA209190/2019/029163 від 21.03.2019 та доданих до неї документів, митний орган відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю за причин: необхідності внесення змін у гр. 12,45 МД (у зв'язку із коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000181/2). Зазначено, що декларантом порушено умови декларування передбачені п.1 п. 8 статті 257 МК України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку, єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 № 651; невірно розрахована митна вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209190/2019/00526 (а.с. 35).
З метою отримання товару у вільний обіг 02.04.2019 ОСОБА_1 подав митну декларацію № UA209190/2019/031097, в якій зазначив вартість транспортного засобу відповідно до рішення митниці про корегування митної вартості товару згідно шостого методу (а.с. 137). Митний орган відмовив у митному оформленні транспортного засобу, у зв'язку з тим, що декларантом невірно були заповнені дані електронного інвойсу щодо найменування виробника товару. Цю відмову відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів № UA209190/2019/00533 (а.с. 139).
У зв'язку із здійсненою механічною помилкою та з метою отримання транспортного засобу у вільних обіг 03.04.2019 декларант знову подав митну декларацію №UA209190/2019/031253 (а.с. 137), в якій зазначив вартість транспортного засобу відповідно до рішення митниці про корегування митної вартості товару. У зв'язку із оформленням транспортного засобу на підставі митної вартості, розрахованої митницею, згідно квитанції № 3 від 02.04.2019 ОСОБА_1 додатково сплатив 111335 грн. (а.с. 27).
ОСОБА_1 звернувся до незалежного судового експерта товарознавця Холодцова Д.В. для проведення експертизи автомобіля MERCEDES-BENZ V-Klasse, 2017 р.в. Судовий експерт Холодцова Д.В. провів автотоварознавче дослідження автомобіля MERCEDES-BENZ V 220 CDI LONG ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про що складено висновок № 7063 від 08.04.2019. Експерт дійшов висновку, що вартість нерозмитненого автомобіля MERCEDES-BENZ V 220 CDI LONG ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з урахуванням його фактичного стану на момент огляду, що ввезений на митну територію України, з врахуванням курсу НБУ на дату ввезення 18.03.2019 становить 18196,16 євро або 555863,41 грн. (а.с.40-69).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина п'ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п'ята статті 55 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Як зазначено частиною другою статті 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15.
Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості транспортного засобу, суд керується такими міркуваннями:
системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- закон визначає чіткий перелік обставин, які можуть зумовити виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
В цій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість автомобіля за ціною договору, яка зазначена у рахунку-фактурі та становить 19500 євро. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: рахунок -фактура (інвойс) від 12.03.2019 б/н, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.05.2017 № НОМЕР_2 ; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.03.2019 №UA20903/2019/19446).
Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Єдиним аргументом відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості автомобіля є вказівка на те, що така «не підтверджена документально» і «не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС».
Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за автомобіль, оскільки в рахунку від 12.03.2019 чітко вказано ціну угоди із зазначенням, що оплату в сумі 19500 євро здійснено готівкою. Митний орган не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів тощо. Ідентичні відомості щодо вартості автомобіля містить і експортна декларація (а.с.37-39).
Щодо згадки про «згенеровану АСАУР ДФС» ціну, то відповідач не надав суду адекватних пояснень щодо механізму цього «генерування», а також будь-яких доказів на підтвердження достовірності «згенерованої» ціни в розмірі 30894,50 євро. За таких обставин суд оцінює рішення митного органу в частині, що стосується «генерування» ціни транспортного засобу та обґрунтування сумнівів в задекларованій митній вартості як свавільне, оскільки відповідач не довів обставин, на які посилається, належними та допустимими доказами.
Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:
письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:
- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;
- застосування резервного методу та визначення митної вартості в розмірі 30894,50 євро євро, базується на твердженні, що це «ціна, за яку транспортний засіб, визначеної марки, моделі, комплекції пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі та за умов повної конкуренції».
Оцінюючи таке пояснення суд констатує, що відповідач не пояснив, чому при аргументації застосування «ціни на транспортний засіб визначеної марки, моделі та комплекції…» митниця не визначала митну вартість за ціною договору подібних (аналогічних) товарів (метод 2б, стаття 60 МК України).
Визначення абревіатури «АСАУР» та схожих наведено в Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (в чинному Порядку абревіатуру «АСАУР» замінено на «АСУР»): - АСУР - це автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР), сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів і транспортних засобів; - модуль АСУР - одна з підсистем АСУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСУР під час митного контролю товарів і транспортних засобів. Такий введений в експлуатацію в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, що входить до модуля «Журнал пункту пропуску» автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006» наказом Державної митної служби України № 683 від 28.11.2012.
Відповідач не пояснив суду, яким чином системою АСАУР було визначено («згенеровано») вартість транспортного засобу в розмірі 30894,50 євро, які складові вплинули на формування саме такої вартості. Орган доходів та зборів не навів жодних розрахунків, за якими було визначено таку вартість транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог статті 55 МК України. В оскарженому рішенні не наведено і суду не надано доказів, які підтверджують використання при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів інформації спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.
Отже, відповідач не зміг пояснити процедури/формули визначення («генерування») «митної вартості», а також не надав суду будь-яких доказів на підтвердження достовірності «згенерованої АСАУР» середньої ціни транспортного засобу в розмірі 30894,50 євро. Тому рішення в частині визначення митної вартості транспортного засобу в розмірі 30894,50 євро також є свавільним.
Суд враховує, що відповідач серед іншого як правову підставу оскарженого рішення зазначає норми Постанови Кабінету міністрів України №1077 від 12.12.2018, якою затверджено Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України (далі - Тимчасовий порядок). З цього приводу суд зауважує, що відповідності до пункту 1 Тимчасового порядку, такий визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 р. до 25 листопада 2018 р., а також: 1) перебувають у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в який здійснювалося шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація, на бланку єдиного адміністративного документа; 2) перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 р. та ввезені повторно (так звані «євробляхи»).
Таким чином, пунктом 1 Тимчасового порядку чітко визначено коло транспортних засобів, а також період та умови, за наявності яких митне оформлення цих транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України здійснюється з особливостями, визначеними цим Тимчасовим порядком. Враховуючи те, що транспортний засіб, щодо якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, придбаний позивачем 12.03.2019 та заявлений до митного оформлення 21.03.2019, положення згаданого Тимчасового порядку до спірних правовідносин не застосовуються, тому правозастосування митного органу в цій частині є помилковим.
Суд також не може минути поза увагою той факт, що позивач придбав транспортний засіб, що має значні ушкодження, отримані внаслідок ДТП. Очевидно, що ця обставина суттєво впливає (зменшує) його вартість. Відповідач володів інформацією про стан транспортного засобу, оскільки ці відомості підтверджуються актом митного огляду, а матеріалами фотофіксації, які декларант серед іншого надав у відповідь на вимогу надати додаткові документи на обґрунтування заявленої за першим методом митної вартості автомобіля. Водночас суд встановив, що митниця для визначення митної вартості ушкодженого в ДТП автомобіля використала «ціну» транспортного засобу без ушкоджень. Ця обставина додатково свідчить про те, що рішення про визначення митної вартості в сумі 30894,50 євро є необґрунтованим.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 7063 від 08.04.2019, вартість нерозмитненого автомобіля MERCEDES-BENZ V 220 CDI LONG ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з урахуванням його фактичного стану на момент огляду, що ввезений на митну територію України, з врахуванням курсу НБУ на дату ввезення 18.03.2019 становить 555863,41 грн. або 18196,16 євро. Цей доказ доводить, що задекларована позивачем митна вартість транспортного засобу є цілком реальною та достовірною.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000181/2 від 01.04.2019 є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на «згенерованих АСАУР» відомостях, що документально не підтверджені. Суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару. Відтак, висновки Львівської митниці ДФС про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом (за ціною договору) є хибними. Натомість відповідач не довів правомірності рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля. Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000181/2 від 01.04.2019 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) Львівської митниці ДФС №UA 209190/2019/00526 є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування картки відмови підлягають задоволенню.
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Згідно із наданими письмовими доказами (висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 7063 від 08.04.2019, актом виконаних робіт/наданих послуг від 08.04.2019, квитанцією прибуткового касового ордера № 7063 від 08.04.2019, а.с. 40-69,70,71), позивач сплатив 5000 грн. судовому експерту Холодцову Д.В. за проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу автомобіля MERCEDES-BENZ V 220 CDI LONG ідентифікаційний номер НОМЕР_1 За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до приписів цієї статті КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору та витрати на оплату експертного автотоварознавчого дослідження за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.04.2019 №UA209000/2019/000181/2 та рішення Львівської митниці ДФС про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови №UA 209190/2019/00526.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 39420875) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на оплату експертного автотоварознавчого дослідження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.