Рішення від 01.08.2019 по справі 360/2905/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2905/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 05 липня 2019 року надійшов адміністративний позов адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Марківське ОУПФУ Луганської області) з такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу його пенсії за інвалідністю за заявою від 27.05.2019;

2) зобов'язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок ЧАЕС, що підтверджено посвідченням від 14.02.2008 серії НОМЕР_1 . Вкладкою НОМЕР_5 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок ЧАЕС, підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Довідкою від 07.08.1998 № 51/1/5211, виданою Галузевим Державним архівом Міністерства Оборони України, підтверджено, що позивач був призваний на збори та у складі частини 18576 брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 22.01.1989 по 29.04.1989, отримання дози опромінення 4,639 бер.

У військовому квитку позивача НОМЕР_6 є відмітка про участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 22.01.1989 по 30.04.1989, отримав дозу опромінення 4,639 бер.

Позивач має пільги встановлені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням від 01.02.2008 серії НОМЕР_3 .

Довідкою до акта огляду МСЕК серії 2-20 СМ № 063889 позивачу повторно безстроково встановлено ІІ групу інвалідності з 18.06.2008 по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС та встановлено 70 % втрати професійної працездатності безстроково.

Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 2-20 СУ № 028572 позивачу встановлено 70 % втрати професійної працездатності безстроково.

Позивач 27.05.2019 звернувся до відповідача з заявою щодо встановлення розміру пенсії відповідно статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Листом від 05.06.2019 № 70/Б-14/02.1-33 позивачу роз'яснено, що він набуде право на відповідний перерахунок після внесення змін до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

З посиланням на норми статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2017 № 851, позивач вважає що відповідач внаслідок порушень зазначених вимог законодавства позбавив його права на перерахунок пенсії, що стало підставою для подання даної позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Від відповідача 22.07.2019 за вх. № 38630/2019 надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 22-24), в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності.

Позивач 27.05.2019 звернувся до відповідача із заявою про встановлення розміру пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Зазначено, що Другим сенатом Конституційного Суду України 25.04.2019 прийнято рішення № 1-р (ІІ)/2019 (надалі рішення № 1-р (ІІ)/2019), згідно з яким визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особами з інвалідністю.

Рішенням № 1-р (ІІ)/2019 не передбачено механізм та порядок його виконання.

На момент звернення позивача вищезазначені зміни також не внесені на законодавчому рівні до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пенсійний фонд України звернувся за роз'ясненням до Міністерства соціальної політики України щодо механізму та порядку виконання.

Позивачу повідомлено що після надходження роз'яснення управлінням буде розглянута можливість щодо проведення перерахунку пенсії.

Позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2019 згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити за відсутністю законних підстав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копії паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 (арк. спр. 6, 6 зв.).

Позивач перебуває на обліку в Марківському ОУПФУ Луганської області та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджено копією пенсійної справи (арк. спр. 26-107).

Посвідченнями від 14.02.2008 серії НОМЕР_1 , від 01.02.2008 серії НОМЕР_3 , від 18.04.2018 серії НОМЕР_7, вкладкою до посвідчення від 14.02.2008 категорії 1 серії НОМЕР_1 , довідкою до акту огляду МСЕК від 10.08.2008 серії 2-20 СУ № 028572, довідкою від 18.06.2008 серії 2-20 СУ № 028572 підтверджено, що позивач є інвалідом другої групи, захворювання пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (арк. спр. 7-9, 59-63,67-70,).

Відповідно до довідки від 07.08.1998 № 51/1/5211, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 22.01.1989 (від 22.01.1989 наказ № 42) по 29.04.1989 ( від 29.04.1989 наказ № 238) (арк. спр. 10,50).

Військовим квитком від 03.10.1974 НОМЕР_6 підтверджено, що позивач з 22.01.1989 по 30.04.1989 брав участь у ліквідації наслідків аварії ЧАЕС. Отримав дозу опромінення 4,139 рентген (арк. спр. 11-12).

Позивач 27 травня 2019 року звернувся до відповідача із письмовою заявою б/н про перерахунок виплати пенсії згідно з частиною третьою статтею 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та на підставі Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р (ІІ)/209 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (арк. спр. 108).

Листом від 05.06.2019 № 70/Б-14/02.1-33 відповідач повідомив позивача, що Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(П)\2019 не містить положень щодо порядку його виконання.

Враховуючи зазначене, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби (незалежно від того чи була це строкова служба), набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після внесення відповідних змін до частини третьої статті 59 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 (арк. спр. 13).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша).

Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно із статтею 58 Закону № 1058-IV на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно із статтею 1 Закону № 796-ХІІ він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.

Статтею 59 зазначеного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд зазначає, що частиною 3 статті 59 Закону № 796 у редакції Закону України від 05.10.2006 № 231-V «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Згідно зі статтею 54 Закону № 796-ХІІ встановлено, що пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, що визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Тобто, частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особою з інвалідністю.

Зазначеною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналіз редакцій частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ дає підстави для висновку, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пункту 1 зі змінами зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851) (далі - Порядок № 1210),

Пунктом 9-1 Порядку № 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.

Згідно з частиною шостою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».

Отже, обмеження, встановлені частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби, втратили чинність з 25.04.2019.

Позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС під час перебування на спеціальних зборах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 22.01.1989 до 30.04.1989 (арк. спр. 11-12), позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (арк. спр. 8).

З аналізу всього вище викладеного суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019, поширюється на позивача з 25.04.2019.

З огляду на наведене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ лише після внесення відповідних змін до неї, про що зазначено відповідачем у листі від 05.06.2019 № 70/Б-14/02.1-33.

Що стосується тверджень позивача, право позивача на перерахунок пенсії має бути реалізоване з 01.10.2017, суд відхиляє їх як безпідставні, з огляду на таке.

Як вже вище зазначено у відповідності до частини другої статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно перерахунок та виплата позивачу пенсії по інвалідності у відповідності до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можуть бути здійснені лише з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України у справі № 1-р(ІІ)/2019, а саме - починаючи з 25.04.2019, за умови наявності відповідного волевиявлення позивача у вигляді заяви, з якою він звернувся до відповідача 27.05.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Тобто в даному випадку позивач має право на перерахунок пенсії з 01.06.2019, оскільки з заявою звернувся 27.05.2019.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується обраного представником позивача способу захисту порушених прав позивача, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Марківського ОУПФУ Луганської області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за заявою від 27.05.2019.

Зважаючи на дискреційні повноваження Пенсійного фонду у питаннях призначення пенсії, її обчислення, перерахунку тощо, а також неприйняття відповідачем відповідного рішення про перерахунок пенсії позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.05.2019 про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у відповідності до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92400, Луганська область, селище міського типу Марківка, вулиця Центральна, будинок 20, код за ЄДРПОУ 41247405) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 його пенсії по інвалідності за заявою від 27.05.2019.

Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2019 про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у відповідності до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2017 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова

Попередній документ
83373314
Наступний документ
83373316
Інформація про рішення:
№ рішення: 83373315
№ справи: 360/2905/19
Дата рішення: 01.08.2019
Дата публікації: 05.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка