01 серпня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1684/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Ю.П. Пасічник розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7 а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
10 липня 2019 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не включення розміру премії в сумі 2421,72 грн. до підвищеного розміру заробітної плати працюючим державним службовцям за лютий 2008р., та відмову в проведенні позивачеві перерахунку пенсії з урахуванням премії, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві Згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII, з урахуванням премії за лютий 2008р. в сумі 2421,72 грн., з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі довідки Долинської районної ради Кіровоградської області від 19.04.2019р. №4 , починаючи з 01.05.2019р.
Ухвалою суду від 15.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона працювала державним службовцем і в 2006р. набула права на пенсійне забезпечення державного службовця, що підтверджується трудовою книжкою.
Позивач вказує, що на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» 12.03.2008р. вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
19.04.2019р. їй стало відомо, що при здійсненні перерахунку пенсії у 2008р. відповідачем не було враховано премію за лютий 2008р. в сумі 2421,72 грн., що стало підставою для звернення до відповідача із заявою про усунення порушення та включення премії до розрахунку пенсії.
25.04.2019р. відповідач повідомив про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням суми премії за лютий 2008р., яка мотивована тим, що довідка Долинської районної ради №4 від 19.04.2019р. видана з порушенням вимог чинного законодавства.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду з даним позовом.
23.07.2019р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що позивачем пропущеного строки звернення до суду оскільки, про порушення своїх прав вона дізналась у квітні 2018р. (дата першої відповіді щодо відмови у перерахунку пенсії), а також, що при обчисленні пенсії премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату та в якому вони враховані в системі персоніфікованого обліку.
Крім того, відповідач вказує, що перерахунок пенсії у 2008р. здійснено на підставі відомості зазначених у довідці за лютий 2008р. №01-30/06 від 11.03.2008р.
Надані позивачем в подальшому довідки від 27.03.2018р. №3 та №4 від 19.04.2019р. із зазначенням премії в сумі 2421,72 грн., не можуть бути враховані для перерахунку пенсії оскільки, вказана премія нарахована та згідно з розрахунковою відомістю виплачена у травні 2008р.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов та наданими доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються заяви по суті справи, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача на підставі її заяви від 28.04.2006р. та згідно протоколу№777114 від 03.05.2006р., їй було призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.11,23-25).
При цьому під час призначення пенсії, для її обрахунку було взято довідки Долинської районної ради від 03.04.2006р. №15-140 та від 26.04.2006р. №01-30/14, які містили складові заробітної плати: оклад, ранг 9, вислуга 40%, а також було враховано надбавку відповідно до Постанови КМУ від 13.12.1999р. №2288 та премії (а.с.39,40).
На підставі Постанови КМУ від 06.02.2008р. №34 відбулося підвищення розмірів заробітної плати працюючим державним службовцям і як наслідок, проведено перерахунок раніше призначених пенсій.
Згідно розпорядження на перерахунок пенсії від 01.03.2008р., розмір пенсії позивача після перерахунку склав 5448,87 грн., при цьому для перерахунку пенсії було взято довідку Долинської районної ради від 11.03.2008р. №01-30/06, яка містила наступні складові заробітної плати на посаді заступника голови районної ради, з якої позивачеві призначено пенсію: оклад - 2793 грн., надбавка за ранг (9 ранг) - 90 грн., надбавка за вислугу років (40%) - 1153,20 грн., надбавка за високі досягнення у праці (50%), (за відповідною посадою) - 2018,10 грн., премія (за відповідною посадою) - 0 грн. (а.с.47,48).
Як стверджує позивач під час перерахунку пенсії відповідачем безпідставно не було враховано премію, яка була виплачена за посадою заступника голови районної ради, з якої позивачеві призначено пенсію, розмір якої склав 2421,10 грн.
Позивач двічі, 27.03.2018р. та 19.04.2019р. (а.с.65,66 звор.) зверталась до відповідача із ідентичними заявами про перерахунок пенсії із врахуванням премії в розмірі 2421,10 грн., яка була виплачена за посадою заступника голови районної ради, з якої позивачеві призначено пенсію, на підтвердження чого до заяв долучались довідки Долинської районної ради, остання від 19.04.2019р. №4 (а.с.67 звор.).
Рішенням відповідача від 23.04.2019р. №124725 відмовлено позивачеві у перерахунку пенсії з тих підстав, що довідка від 11.03.2008р. №01-30/06 видана Долинською районною радою, на підставі якою здійснено перерахунок пенсії, була видана згідно норм чинного законодавства, а подальші довідки від 27.03.2018р. №3 та №4 від 19.04.2019р. видані з порушенням вимог чинного законодавства, що підтверджується актом перевірки обґрунтованості видачі документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсії від 25.04.2018р. №609, а тому вказані довідки не можуть бути підставою для перерахунку пенсії.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
По-перше, відповідно до п. 14 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції чинній на момент перерахунку пенсії позивачеві, надалі - Порядок 22-1), до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення пенсії, у зв'язку із зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами "б", "в", "ґ" пункту 7, пунктом 13.
Зокрема, відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додається довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу, а починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2.
При цьому, відповідно до п. 38 Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;
в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження;
г) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Зміст зазначеного положення Порядку 22-1 вказує на те, що орган, який призначає пенсію не наділений повноваженнями самостійно визначати чи коригувати відомості зазначені в документах поданих для призначення (перерахунку) пенсії, в т.ч. довідках про заробітну плату.
В даному випадку, як вже встановлено судом, під час перерахунку пенсії позивачеві у 2008р. складові заробітної плати для перерахунку пенсії були визначені у довідці Долинської районної ради від 11.03.2008р. №01-30/06 (а.с.47), в якій розмір премії зазначено 0,00 грн., а тому будь-які правові підстави встановлювати чи визначати інший розмір премії у відповідача були відсутні.
Крім того, суд зазначає, що підстави для перерахунку пенсії державному службовцю чітко зазначені у ст. ст.37-1 Законі України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і такої підстави, як надання нової довідки про розмір заробітної плати або зміни форми довідки зазначеною статтею не передбачено.
Отже, відповідач здійснюючи перерахунок пенсії діяв відповідно до норм законодавства, які були чинними на дату виникнення права на перерахунок пенсії, а тому доводи позивача про протиправність дій відповідача є безпідставними.
По-друге, спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, Законом України "Про державну службу" от 10.12.2015 № 889-VIII.
Згідно з ч.1 ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Однак, суд зазначає, що з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення перерахунку пенсії було визначено у п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова КМУ № 865), згідно якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Таким чином, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою. Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало суттєвих змін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова КМУ №1013), якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01 грудня 2015 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії як у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, так і у зв'язку із поданням додаткових документів, Постанова КМУ № 1013 не містить.
Отже, з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців або поданням додаткових документів пенсіонерами не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
У ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон № 889-VIII.
З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд зазначає, що ані Закон № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону № 889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12 жовтня 2004 року у справі "Кйартан Асмудсон проти Ісландії").
У рішенні від 03 червня 2014 року у справі за заявою Валентини Ніканорівни Великоди проти України № 43331/12, Суд, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.
У цьому рішенні Суд також вказав на відсутність підстав для висновку про те, що, передавши КМУ право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою не вважав, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що з 01 грудня 2015 року, - початку застосування Постанови КМУ № 1013, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців або поданням додаткових документів пенсіонерами, вирішення вказаних питань віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятого ним рішення від 23.04.2019р. №124725 про відмову у перерахунку пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, (вул. Соборна, 7 а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901010/2019/00007 від 03.01.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/00008/2 від 03.01.2019р..
Присудити на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39640963).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник