01 серпня 2019 року справа № П/811/764/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі
за позовом: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Держгеокадстру у Кіровоградській області, вул. Ак. Корольова,26, м. Кропивницький,25030
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00га, що розміщена на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, викладену в листі віл 20.07.2017 року за №С-13310/0-9796/0/6-17;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00га, що розміщена на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
24.07.2018 року представником позивача отримано виконавчий лист.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду представником позивача було подано заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій заявник просить замінити сторону ВП №59427466 з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на Тишківську сільську раду Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с.99-100).
Ухвалою судді від 24.07.2019 року вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.08.2019.
В обґрунтування заяви зазначено, що стягувачем у ВП №59427466 є ОСОБА_2 , а боржником - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Однак, як стало відомо, що розпорядник земельної ділянки, за рахунок якої позивач має намір отримати у власність земельну ділянку, змінився з ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на Тишківську сільську раду Добровеличківського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365827). Вказана обставина підтверджується актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018, а саме записом №90 із додатку до Акту приймання-передачі земельних ділянок. Також, підтверджується графічними матеріалами та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Отже, на думку заявника, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не є розпорядником вказаної землі.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч.2 ст.379 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у заяві та матеріали адміністративної справи, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви, з наступних підстав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У відповідності до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво передбачено статтею 52 КАС України, згідно з якою у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що під правонаступництвом на стадії виконання рішення суду слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у справі та/чи виконавчому провадженні. Докази такого переходу прав та обов'язків повинні бути надані до суду заінтересованою особою, яка звернулася до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України.
Предметом спору в адміністративній справі №П/811/764/18 була перевірка правомірності відмови відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладеної у листі №С-13310/0-9796/0/6-17 від 20.07.2017 р.
Розглядаючи справу, суд встановив, що мотиви відмови відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладені у листі №С-13310/0-9796/0/6-17 від 20.07.2017 р., суперечать вимогам ч.7 ст.118 ЗК України. З цих підстав суд визнав відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за заявою ОСОБА_2 протиправною та з метою відновлення порушеного права позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою, зобов'язав відповідача повторно розглянути цю заяву та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства з урахуванням висновків суду.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 01.07.2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59427466 щодо примусового виконання виконавчого листа №П/811/764/18, виданого 24.07.2018 року щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 , про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зареєстровану за №ЗВГ-СГ від 22.06.2017 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Боржником в цьому виконавчому провадженні є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Представник позивача в поданій заяві зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не є розпорядником земельної ділянки з огляду на акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018 року та інформацію з Державного реєстру речових прав (а.с.102-114).
Так, обрана позивачем земельна ділянка орієнтовною площею 2 га на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області знаходиться у межах земельної ділянки, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером НОМЕР_1 , право комунальної власності на неї зареєстровано за Тишківською сільською радою. Таким чином, на думку представника заявника, відповідач як територіальний орган Держгеокадастру, втратив повноваження розпоряджатися цією земельною ділянкою, зокрема надавати дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо її відведення у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації, оскільки такі повноваження на даний час належать Тишківській сільській раді.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу
Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Воднораз, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 ЗК України).
Згідно з частиною 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Пунктом "а" частини 5 статті 83 ЗК України передбачено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності.
Відповідно до частини 1 статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад", яким наказано Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України.
На виконання цього розпорядження Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ №11-2937/14-18-СГ від 01.06.2018 року "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", яким передано Тишківській сільській раді (ОТГ) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Кіровоградської області Добровеличківського району Тишківської сільської ради, Федорівської сільської ради та Гаївської сільської ради, згідно з актом приймання-передачі.
Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у лютому 2018 року у зв'язку з розглядом заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення за рахунок земель державної власності. Однак, після вирішення справи та прийняття у ній рішення відбулася зміна форми власності земельної ділянки, яку бажав отримати позивач у приватну власність. Передача земельної ділянки з державної у комунальну призвела до зміни розпорядника земельної ділянки, яким наразі є Тишківська сільська рада.
Проте, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про наявність обставин, які зумовлюють правонаступництво, оскільки відповідач - Головне управління Днержгеокадастру у Кіровоградській області, як юридична особа не припинена та не реорганізована, а отже не може вибути з виконавчого провадження.
Перехід права розпорядження земельною ділянкою до Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області не може зумовлювати покладання на вказану особу обов'язку виконати рішення суду, оскільки вона не була учасником спірних правовідносин та не створювала передумов для їх виникнення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження по даній справі.
Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 293-297, 379 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк встановлений ст. 295 Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко