22 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/448/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.
за участю секретаря - Сириці І.О., Дигас В.М., Глущенко Т.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представників:
позивача - ОСОБА_24
відповідача-1 - Касьянова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича , Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить, з урахуванням збільшення позовних вимог:
- визнати протиправними дії першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича, які полягають у проведенні зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону від 07.11.2018 року та від 07.12.2018 року;
- визнати протиправними дії начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича, які полягають в затвердженні незаконних рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону від 07.11.2018 року та від 07.12.2018 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича №21 від 18.01.2019 року "Про звільнення" його з посади начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області;
- поновити його на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з 18.01.2019 року;
- стягнути з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.01.2019 року і до дня повного виконання судового рішення відповідачами.
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича №11 о/с від 14.01.2019 "Про покарання винного";
- визнати протиправним та скасувати рішення зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону УДСНС України у Кіровоградській області від 07.11.2018 про оголошення громадського осуду начальнику чергової зміни оперативно-координаційного центру УДСНС у області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону УДСНС України у Кіровоградській області від 07.12.2018 про оголошення громадського осуду начальнику чергової зміни оперативно-координаційного центру УДСНС у області ОСОБА_1 ;
- стягнути з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.
Ухвалою судді від 11.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 11.04.2019 (т.1 а.с.1-2).
11.04.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.04.2019 за клопотанням учасників справи та витребуванням доказів (т.3 а.с.4).
25.04.2019 продовжено строк підготовчого засідання, оголошено перерву до 21.05.2019 та надано час представнику відповідача для ознайомлення із заявою позивача про збільшення позовних вимог, надання заперечень та доказів (т.3 а.с.51-53).
21.05.2019 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, підготовче засідання відкладено на 03.06.2019 (т.3 а.с.170).
Ухвалою від 03.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті на 25.06.2019 (т.3 а.с.181-182).
25.06.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.07.2019 для виклику свідка (т.3 а.с.243-245).
15.07.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2019 за клопотанням представника позивача (т.4 а.с.10-17).
Ухвалою від 22.07.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича , Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, в частині визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень зборів залишено без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваний наказ про його звільнення з посади прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, та за відсутності достатніх підстав для його прийняття. Зазначає, що відповідно до п.175 Положення №593 перед звільненням особи рядового начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівник (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід. В порушення вказаної норми ніяких бесід з ним не проводили, про наслідки атестації йому не повідомляли, не пропонували нічого обирати. Також, позивач вказував, що у грудні 2018 року він звернувся з рапортом на ім'я начальника Управління щодо переведення його на іншу рівнозначну посаду за станом здоров'я, але цей рапорт розглянуто не було. Посилався на те, що у своїх зверненнях та скаргах, які й стали підставами для проведення зборів осіб старшого начальницького складу Кіровоградського гарнізону, оскаржував в тому числі, й дії начальника Управління Миронюка В.Г. При цьому, звертав увагу на те, що контракт про проходження ним служби цивільного захисту №296/18 ним подано 25.04.2018 року, підписано начальником Управління 07.05.2018 року. Згідно з п.12 цього Контракту, останній набрав чинності 26.06.2018 року. На думку позивача, у разі якби він дійсно був визнаний таким, що не відповідав займаній посаді, то і контракту з ним ніхто не підписував би. Крім того, посилався на незаконність наказу №11 від 14.01.2019, оскільки службове розслідування проведено в порушення вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту. Вказує, що зі змісту наказу №478 від 06.12.2018 «Про проведення службового розслідування» вбачається, що останнє проведено на підставі рапорту начальника ОКЦ Управління полковника служби цивільного захисту Шпильового О.М. від 04.12.2018, тоді як даний рапорт подано т.в.о. начальника УКЦ УДСНС України у Кіровоградській області підполковником служби цивільного захисту Лобачем О.Ю. До того ж, зазначає, що його притягнуто до відповідальності за порушення Інструкції з організації оповіщення і збору начальницького складу служби цивільного захисту та працівників УДСНС України у Кіровоградській області, під час проведення навчань. Проте, на думку позивача, він не допускав порушення вимог вказаної Інструкції, а саме при відпрацюванні заходів по переведенню ЄДС ЦЗ на особливий період, своєчасно доповів начальнику Управління, першому заступнику начальника управління та далі згідно зі списком оповіщення, що свідчить про виконання головного завдання даного доручення. Тому, позивач вважає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за систематичне невиконання умов контракту є протиправним та підлягає скасуванню, як таке, що не має в собі предмету правопорушення.
Позивачем подано відповідь на відзив у якому, він зазначав, що про проведення службового розслідування по факту здійснення ним тиску на підлеглих щодо надання неправдивої інформації стосовно заступника начальника Управління ОСОБА_5 , йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи. При цьому вказує, що інформація наведена у рапортах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не відповідає дійсним обставинам, які існували станом на вересень 2018 року, що інформація була штучно створена з метою притягнення його до дисциплінарної відповідальності на накладення дисциплінарних стягнень, які не відповідають тяжкості вчиненого проступку (т.3 а.с.37-41).
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Відповідач-1 - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області в судовому засіданні та у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив (т.1 а.с.96-112, т.3 а.с.141-146), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що згідно із п.57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни. При цьому, відповідно до п.68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. Як встановлено у п.80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту. У період з 03.01.2018 по 04.12.2018 позивачем допущено чотири дисциплінарних правопорушення, за вчинення яких на нього були накладені дисциплінарні стягнення. Так, за неякісне виконання службових обов'язків, за наказом Управління від 01.02.2018 №50, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до пункту 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068. Свою провину у вчиненні дисциплінарного правопорушення позивачем визнано у письмовому поясненні, взято зобов'язання у подальшому не допускати порушень, наказ про покарання позивачем не оскаржувався. За невиконання вказівки т.в.о. першого заступника начальника Управління, за наказом Управління від 16.02.2018 №69, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани відповідно до пункту 68 Дисциплінарного статуту. Свою провину у вчиненні дисциплінарного правопорушення позивачем визнано у письмовому поясненні, взято зобов'язання у подальшому не допускати порушень, наказ про покарання позивачем не оскаржувався. За порушення розпорядку дня, трудової дисципліни та графіка відпочинку особового складу чергових змін ОКЦ Управління, затвердженого пп.15 п.7 наказу УДСНС України в області від 05.11.2015 №287 "Про організацію гарнізонної та караульної служби в пожежно-рятувальних підрозділах області", п.4.8 Положення про оперативно-координаційний центр Управління ДСНС України у Кіровоградській області, затвердженого наказом У ДСНС України у Кіровоградській області від 30.10.2017 №290, та п.4, 4.3, 4.4 своєї посадової інструкції, за наказом Управління від 18.06.2018 №236, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність відповідно до пункту 68 Дисциплінарного статуту. Наказ про накладення стягнення №236 оскаржувався позивачем у судовому порядку (адміністративна справа №1140/2364/18), правомірність видання та законність наказу від 18.06.2018 №236 були підтверджені судовими рішеннями у зазначеній справі. За наявності трьох вищевказаних діючих дисциплінарних стягнень позивач допустив чергове порушення службової дисципліни. 04.12.2018 під час чергування позивач не виконав у повному обсязі вимоги п.2.12 своєї посадової інструкції, тим самим відповідно до пункту 58 Дисциплінарного статуту, скоїв дисциплінарне правопорушення. Свою провину у вчиненні дисциплінарного правопорушення позивачем було визнано у письмовому поясненні, взято зобов'язання у подальшому не допускати порушень. З урахуванням висновку службового розслідування та того факту, що раніше вжиті до позивача заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів, за наказом Управління від 14.01.2019 №11 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Після проведення процедури атестування позивача, передбаченого п.3 ч.5 розд.1 Порядку атестування, двох проведених з позивачем особистих бесід перед звільненням, на реалізацію наказу від 14.01.2019 №11 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, було видано наказ від 18.01.2019 №21 про звільнення позивача зі служби цивільного захисту за пп.6 п.176 Положення про порядок проходження служби. Наведені обставини щодо вчинення позивачем дисциплінарних правопорушень, систематичного порушення ним службової дисципліни та неодноразового застосування до нього дисциплінарних стягнень, які не дали позитивних результатів та не вплинули на стан дотримання службової дисципліни ОСОБА_1 , що стало наслідком накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, на думку відповідача-1, повністю спростовують доводи позивача про те, що нібито наказ №21 є протиправним і підлягає скасуванню з урахуванням незаконності проведення Загальних зборів від 07.11.2018 та від 07.12.2018, відсутності вчинення позивачем негативних вчинків з червня 2018 року, невірних висновків про нібито несумісність з перебуванням позивача на службі цивільного захисту. Відповідач-1 наголошував, що Загальні збори від 07.11.2018 та від 07.12.2018 проводились як заходи соціально-гуманітарної роботи і прийняті за ними рішення не мали своїм наслідком звільнення позивача зі служби, а мали на меті вжиття заходів громадського впливу до порушників дисципліни. Звільнення ж позивача зі служби є заходом дисциплінарного впливу до порушника, яке застосоване до позивача внаслідок систематичного порушення ним службової дисципліни та невиконання умов контракту. Також представником відповідача-1 подано заперечення на відповідь на відзив позивача (т.3 а.с.141-146).
Відповідач-2 - Начальник Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковник служби цивільного захисту Миронюк Віталій Григорович в письмовому відзиві на позовну заяву (т.2 а.с.225-240), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що Загальні збори від 07.11.2018 та від 07.12.2018 проводились як результат проведення заходів соціально-гуманітарної роботи з метою виховання особового складу засобами громадського впливу та створення умов нетерпимості до порушень дисципліни. Вжиті до позивача засоби громадського впливу не пов'язані із звільненням позивача за наказом №21 від 18.01.2019, яке є результатом дисциплінарного впливу на порушника за вчинені ним дисциплінарні проступки і застосованим до позивача у зв'язку із систематичним невиконанням ним умов контракту. Проведення атестування позивача за період з травня 2018 року по грудень 2018 року здійснювалось як реалізація наказу УДСНС України в Кіровоградській області від 14.01.2019 №11 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту за скоєння ним дисциплінарного правопорушення і на виконання п.3 ч.5 розд. І Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту, згідно якого атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться незалежно від строку попереднього атестування у разі, зокрема, при звільненні із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу. Відповідач-2 звертає увагу, що позивач особисто під підпис погодився з висновками атестаційної комісії від 17.01.2019 про те, що підлягає звільненню зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту.
Відповідач 3 - перший заступник начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковник служби цивільного захисту Родіонов Олексій Володимирович в письмовому відзиві на позовну заяву (т.2 а.с.206-221), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що наведені позивачем обставини не в повній мірі відповідають фактичним обставинам, які мали місце, доводи позивача є надуманими, а вимоги позовної заяви безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача-1, допитавши свідків, дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу у ДСНС (МНС) України з 15.08.1998 до 18.01.2019. За період роботи працював на різних посадах, в тому числі з 25.04.2013 до дня звільнення на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління ДСНС України у Кіровоградській області у званні підполковника служби цивільного захисту, про що свідчить послужний список позивача (т.1 а.с.202-207).
Між ДСНС в особі начальника Управління ДСНС України у Кіровоградській області та ОСОБА_1 укладено контракт №296/18 про проходження служби цивільного захисту строком на 3 роки, який набрав чинності 26.06.2018 (т.1 а.с.29-30).
18.01.2019 наказом Управлінням ДСНС України у Кіровоградській області №21 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління ДСНС України у Кіровоградській області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби цивільного захисту у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом 6 пункту 176 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) (з виключенням з кадрів ДСНС), підстава: наказ Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 14.01.2019 р. №11, подання начальника ОКЦ Управління ДСНС України у Кіровоградській області ОСОБА_8 (т.1 а.с.28 на звороті).
14.01.2019 начальником Управлінням ДСНС України у Кіровоградській області прийнято наказ №11 «Про покарання винного», зі змісту якого вбачається, що 04.12.2018 начальник чергової зміни ОКЦ Управління підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 під час чергування не виконав у повному обсязі вимоги п.2.12 своєї посадової інструкції, тим самим відповідно до пункту 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068-VI, скоїв дисциплінарний проступок. Враховуючи вищевикладене, висновок службового розслідування та той факт, що раніше вжиті до ОСОБА_1 заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів наказано накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту відповідно до пунктів 68 та 103 Дисциплінарного статуту (т.1 а.с.172).
Не погоджуючись з оскаржуваними наказами, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Статтею 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) визначено, що Кодекс регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Частиною першою статті 99 КЦЗ України передбачено, що до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.
Відповідно до частини 5 вказаної статті трудові відносини працівників органів управління та сил цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
Також, згідно з ч.ч.1, 2 ст.101 КЦЗ України служба цивільного захисту це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 102 КЦЗ передбачено, що на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати свій службовий обов'язок.
Відповідно до ч.1 ст.103 КЦЗ України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено, зокрема контракт про проходження служби цивільного захисту з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
Водночас згідно з положеннями ч.4 ст.103 КЦЗ України форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Згідно п.6 ч.2 ст.106 КЦЗ України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593, (надалі Положення №593) служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Пунктом 3 Положення №593 визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Пунктом 31 Положення №593 визначені обов'язки осіб рядового і начальницького складу, які зокрема зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; сприяти підтриманню порядку і дисципліни.
Згідно з пунктом 45 Положення №593 контракт про проходження служби цивільного захисту це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Так, ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в органах ДСНС на посаді начальника зміни оперативно-координаційного центру УДСНС України у Кіровоградській області відповідно до контракту №296/18, укладеного на 3 роки; дата набрання чинності 26.06.2018 (т.1 а.с.29-30).
Згідно з пунктом 1 контракту №296/18 про проходження служби цивільного захисту ОСОБА_1 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно взяв на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), своїх службових обов'язків, підвищення своєї професійної майстерності, досягнення позитивних результатів з фізичної підготовки.
Відповідно до п.29 Положення №593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Пунктом 1 розділу І Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05.03.2009 №1068-VI, (надалі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі контракт).
Згідно п.3 р.І Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, зокрема: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (пункт 6 розділу І Дисциплінарного статуту).
За зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (пункт 7 розділу І Дисциплінарного статуту).
Відповідно до пункту 8 розділу І Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Згідно з пунктом 57 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами (п.58 р.ІІІ Дисциплінарного статуту).
Відповідно до пункту 59 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов'язків накласти на неї дисциплінарне стягнення (п.60 р.ІІІ Дисциплінарного статуту).
Згідно п.64 р.ІІІ Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення, накладені на осіб рядового і начальницького складу письмовим наказом, діють протягом року з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а накладені усно - протягом одного місяця з дня його накладення.
Пунктом 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 03.01.2019 о 19:15 год. Позивач разом із черговою зміною ОКЦ, керівництво якою він здійснював, на порушення розпорядку дня, визначеного наказом Управління від 05.11.2015 №287, приймали їжу (вечеряли) у невстановлений час (не з 18:00 до 19:00, а о 19:15) та невстановленому місці (не в їдальні ОКЦ, а в приміщенні чергової зміни ОКЦ). У зв'язку з чим, наказом УДСНС України у Кіровоградській області №50 від 01.02.2018 «Про покарання особового складу» за порушення службової дисципліни, а саме: неякісне виконання службових обов'язків на начальника зміни ОКЦ Управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т.1 а.с.121). Свою провину у вчиненні дисциплінарного правопорушення ОСОБА_1 визнано, зазначено, що перебуваючи на чергуванні 03.01.2018, з приводу приймання їжі диспетчерським складом ОКЦ пояснив, що приймання їжі здійснювалося у визначений розпорядком дня час, але не у встановленому місці, взято зобов'язання у подальшому не допускати порушення, що підтверджується письмовим поясненням (т.1 а.с.122).
09.02.2018 під час чергування в складі чергової зміни ОКЦ ОСОБА_1 не виконав вказівку т.в.о. начальника Управління щодо організації виїзду чергового автомобіля. У зв'язку з чим наказом УДСНС України у Кіровоградській області №69 від 16.02.2018 за порушення службової дисципліни, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (т.1 а.с.123). У письмовому поясненні від 09.02.2018 ОСОБА_1 зазначав, що перебуваючи на чергуванні з 08.02.2018 на 09.02.2018 не направив черговий автомобіль до заступника начальника УДСНС в області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 у визначений ним час, у зв'язку з тим, що відразу не передав дану вказівку своєму помічнику, а продовжив працювати над підготовкою оперативної інформації за добу та реагувати на поточну інформацію щодо надзвичайної події, що в результаті і привело до невиконання вказівки. ОСОБА_1 взято зобов'язання у подальшому не допускати порушення, що підтверджується письмовим поясненням (т.1 а.с.124).
Вказані вище накази позивачем було оскаржено до суду. Проте, як вбачається з інформаційної системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року по справі №1140/2274/18 позовну заяву ОСОБА_1 до УДСНС України у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів №50 о/с від 01.02.2018 та №69 о/с від 16.02.2018 повернуто позивачеві у зв'язку із пропуском строку звернення до суду. Ухвала судді залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року.
Суд зазначає, оскільки вказані накази не є предметом спору у даній справі, а тому суд не оцінює правомірність їх винесення.
Наказом УДСНС України у Кіровоградській області №236 від 18.06.2018 «Про покарання винних» за порушення службової дисципліни, а саме: за порушення розпорядку дня, трудової дисципліни та графіка відпочинку особового складу чергових змін ОКЦ Управління, затвердженого пп.15 п.7 наказу УДСНС України в області від 05.11.2015 р. №287 "Про організацію гарнізонної та караульної служби в пожежно-рятувальних підрозділах області", п.4.8 Положення про оперативно-координаційний центр Управління ДСНС України у Кіровоградській області, затвердженого наказом У ДСНС України у Кіровоградській області від 30.10.2017 №290, та п.4, 4.3, 4.4 своєї посадової інструкції на начальника зміни ОКЦ Управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (т.1 а.с.125-126).
Не погоджуючись із наказом УДСНС України у Кіровоградській області №236 від 18.06.2018, позивач оскаржив його до суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 справа №1140/2364/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання протиправним та скасування наказу УДСНС України у Кіровоградській області №236 відмовлено (т.1 а.с.127-133). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 вказане рішення залишено без змін (т.1 а.с.134-140).
Судом встановлено, що 17.09.2018 року на ім'я начальника Управління ДСНС України у Кіровоградській області подано два рапорти від старшого помічника начальника зміни (з питань оперативного реагування) чергової зміни ОКЦ Управління підполковника служби цивільного захисту Назаренка К.Ю. та помічника начальника зміни (з питань оперативного реагування) чергової зміни ОКЦ Управління майора служби цивільного захисту ОСОБА_7 щодо тиску та погроз на їхню адресу з боку підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 під час телефонних розмов та з проханням відгородити їх від незрозумілих дій з боку ОСОБА_1 та в подальшому перевести їх в іншу зміну (т.1 а.с.142-143).
Так, 28.09.2018 наказом №392 призначено службове розслідування щодо фактів, викладених у рапортах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.1 а.с.144-145).
Цього ж дня, начальником ВП УДСНС України у Кіровоградській області складено акти, щодо відмови ОСОБА_1 ознайомитись з наказом під підпис та про відмову надавати пояснення по фактам, викладеним у рапортах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.1 а.с.146-147).
Разом з тим, 28.09.2018 ОСОБА_1 на ім'я начальника УДСНС України у Кіровоградській області подано рапорт щодо питань вказаних у рапортах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , згідно з якими позивач висловив незгоду із зазначеними в них обставинами та доповів, що нічого подібного не здійснював, а лише запитав у них, чому вони засвідчують неправдиву інформацію щодо місця та часу поїздки полковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 на службовому автомобілі у неробочий час 09.02.2018 (т.1 а.с.149).
22.10.2018 начальником УДСНС України у Кіровоградській області полковником служби цивільного захисту Миронюком В.Г. затверджено висновок про результати службового розслідування по факту здійснення тиску на підлеглих (т.1 а.с.151-153).
У вказаному висновку зазначено наступне: своїми діями ОСОБА_1 здійснював тиск на підлеглих щодо надання неправдивої інформації, чим порушив норми професійної та службової етики, а також порушив норми етичної поведінки у позаслужбовий час. Як наслідок, подальша спільна служба ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ОСОБА_1 може призвести до негативних наслідків, зокрема до виникнення соціальної напруги у колективі, що у кінцевому результаті може призвести до неналежного виконання службових обов'язків працівниками ОКЦ. Факти, викладені у рапортах старшого помічника начальника зміни (з питань оперативного реагування) оперативно-координаційного центру Управління підполковника служби цивільного захисту Назаренка Костянтина Юрійовича та помічника начальника зміни (з питань оперативного реагування) оперативно-координаційного центру Управління майора служби цивільного захисту Мельничука Олега Миколайовича мали місце. Також у висновку за результатами службового розслідування зазначено пропозиції: дії начальника чергової зміни ОКЦ Управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 по відношенню до підлеглих розглянути на зборах осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону, МРВ, РВ, РС, ДПРЗ, ДПРЧ Управління ДСНС України у Кіровоградській області.
05.11.2018 начальником Управління видано розпорядження №01-6283/01-32 про проведення з керівниками підрозділів та старшим начальницьким складом семінару щодо вдосконалення ефективного впровадження антикорупційних заходів, а також переобрання складу Ради Загальних зборів особового складу УДСНС України у Кіровоградській області (т.2 а.с.177).
06.11.2018 затверджено план проведення заходів зі старшим начальницьким складом структурних підрозділів УДСНС в області (т.3 а.с.147-148).
Після переобрання складу Ради зборів, про що свідчить протокол засідання Загальних зборів особового складу Кропивницького гарнізону УДСНС України в області від 07.11.2018 (т.3 а.с.149-150), наказом Управління від 07.11.2018 №437 затверджено Раду зборів особового складу УДСНС України в області (т.3 а.с.151).
Згідно протоколом №1 зборів старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону УДСНС України в області від 07.11.2018, учасники зборів у своїх виступах обговорили питання порядку денного. Також слово для виступу надавалося ОСОБА_1 . За результатами обговорення вирішено оголосити позивачу громадський осуд (т.2 а.с.179-181).
Цього ж дня, рішення зборів затверджено начальником Управління, 07.11.2018 (т.2 а.с.189).
23.11.2018 ОСОБА_1 на ім'я т.в.о. начальника У ДСНС України у Кіровоградській області подано рапорт у якому повідомив, що 23.11.2018 р. близько 14:00 керівництво ОКЦ викликало його до службового приміщення ОКЦ, де на нього чекали офіцери АРЗ СП Управління ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ), які абсолютно безпідставно накинулись на нього із звинуваченнями в причетності начебто до написання чи розміщення, чи передачі ОСОБА_13 якоїсь негативної по відношенню до них інформації. Після того, як він відкинув будь-які звинувачення на його адресу щодо причетності до цього, офіцери почали погрожувати йому фізичною розправою, роблячи явні спроби застосувати силу прямо в службовому приміщенні ОКЦ. Враховуючи вищевикладене просить вжити заходів щодо недопущення подібного (т.1 а.с.154).
Так, 27.11.2018 наказом №465 (по особовому складу) призначено службове розслідування щодо фактів, викладених у рапорті підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 (т.1 а.с.156).
03.12.2018 начальником У ДСНС України у Кіровоградській області затверджено висновок про результати службового розслідування щодо фактів, викладених у рапорті ОСОБА_1 (т.1 а.с.167-171).
У вказаному висновку зазначено, фактів, підтверджуючих порушення вимог чинного законодавства з боку полковника служби цивільного захисту Сушка Олексія Олександровича, підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_10 , підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_9 та підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_12 , не виявлено. Факти, прямої загрози життю і здоров'ю начальника чергової зміни ОКЦ Управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 свого підтвердження не знайшли. Також у висновку за результатами службового розслідування зазначено пропозиції: з метою профілактики порушень службової дисципліни факти, викладені у рапорті начальника чергової зміни ОКЦ Управління підполковника служби цивільного захисту Костенка Віталія Олександровича від 23 листопада 2018 року, розглянути на зборах осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону, МРВ, РВ, РС, ДПРЗ, ДПРЧ Управління ДСНС України у Кіровоградській області.
06.12.2018 начальником Управління видано розпорядження №01-7020/01-32 про проведення о 10:00 год. 07.12.2018 зборів старшого начальницького складу (т.2 а.с.178). На засідання зборів були запрошені, для висловлення своєї позиції щодо причин конфлікту, особи з числа громадськості та громадських організацій, зокрема ОСОБА_13 , родичі та знайомі позивача, автори звернень, з приводу яких виникла конфліктна ситуація між співробітниками та позивачем. Для заслуховування та висловлення своєї позиції на збори також був запрошений ОСОБА_1 , якого тимчасово на час проведення зборів було замінено на чергуванні в складі чергової зміни ОКЦ.
Згідно протоколу №2 зборів старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону УДСНС України в області від 07.12.2018, учасники зборів у своїх виступах висловили свою думку щодо конфліктної ситуації та причин виникнення конфлікту. За результатами обговорення вирішено оголосити позивачу громадський осуд, розглянути на засіданні атестаційної комісії УДСНС України в області питання доцільності перебування ОСОБА_1 у займаній посаді, клопотати перед керівництвом про звільнення позивача зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту (т.2 а.с.182-188).
Цього ж дня, рішення зборів затверджено начальником Управління (07.12.2018) (т.2 а.с.191-192).
04.12.2018 т.в.о. начальника ОКЦ УДСНС України у Кіровоградській області підполковником служби цивільного захисту Лобачем О.Ю. на ім'я начальника Управління подано рапорт, у якому ОСОБА_15 повідомив, що 04.12.2018 р. о 07:04 в рамках проведення навчань по системі "ГАБАРДИН" отримано сигнал "СКРИНЬКА 2243" - навчальний збір. Начальником чергової зміни ОКЦ Управління підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 сигнал доведено о 07:04 - начальнику управління, о 07:05 - першому заступнику начальника Управління, о 07:06 - заступнику начальника Управління (з реагування на НС) та далі згідно з списком оповіщення. Черговою зміною ОКЦ Управління о 07:05 за допомогою радіомережі начальника Управління "Дніпро-500" сигнал "Навчальний збір" доведено до підпорядкованих підрозділів, о 07:06 розпочато оповіщення особового складу Управління за допомогою програмного забезпечення "Вільха", о 07:15 завершено оповіщення МОГ та ОГ Управління та о 7:26 завершено оповіщення по спискам взаємооповіщення. Поряд з тим під час відпрацювання сигналу "Навчальний збір" начальником чергової зміни ОКЦ Управління підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 не доведено сигнал черговому КПП Управління, не поставлено завдання щодо організації пропускного режиму до адміністративної будівлі Управління та обліку прибуття співробітників Управління та підрозділів забезпечення, чим порушено вимоги п. 2.1 Інструкції з організації оповіщення і збору начальницького складу служби цивільного захисту та працівників Управління ДСНС України у Кіровоградській області, затвердженої наказом УДСНС України у Кіровоградській області від 06.04.2018 №87 "Про затвердження інструкції з організації оповіщення та збору особового складу та працівників УДСНС України в області і підпорядкованих йому підрозділів". Також начальник чергової зміни ОКЦ Управління підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 після узагальнення результатів оповіщення не здійснив доповідь начальнику Управління щодо результатів проведення оповіщення, чим порушив вимоги п.2.5 Інструкції з організації оповіщення і збору начальницького складу служби цивільного захисту та працівників Управління ДСНС України у Кіровоградській області затвердженої наказом У ДСНС України у Кіровоградській області від 06.04.2018 № 87 "Про затвердження інструкції з організації оповіщення та збору особового складу та працівників УДСНС України в області і підпорядкованих йому підрозділів". На основі вищевикладеного пропонує начальника чергової зміни ОКЦ Управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності (т.1 а.с.174).
У своєму поясненні від 04.12.2018 ОСОБА_1 визнав, що дані недоліки мали місце, у подальшому зобов'язувався дотримуватися вимог Інструкції з організації оповіщення і збору начальницького складу служби цивільного захисту та працівників Управління ДСНС України у Кіровоградській області (т.1 а.с.176)
06.12.2018 р. наказом №478 (по особовому складу) призначено службове розслідування щодо фактів, викладених у рапорті підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_8 (т.1 а.с.175).
Так, суд зауважує, що рапорт подавався ОСОБА_15 , тоді як у наказі про проведення службового розслідування зазначено ОСОБА_8 .
Під час службового розслідування позивачем 28.12.2018 надані пояснення (т.1 а.с.177), ідентичні тим, які надавалися 04.12.2018.
29.12.2018 начальником УДСНС України у Кіровоградській області затверджено висновок про результати службового розслідування за фактами, викладеними у рапорті підполковника служби цивільного захисту Лобача О.Ю. (т.1 а.с.192-195).
У висновку зазначено наступне: факти викладені у рапорті т.в.о. начальника оперативно-координаційного центру Управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_15 щодо невиконання підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 своїх обов'язків мали місце. Також у висновку за результатами службового розслідування зазначено: за систематичне порушення службової дисципліни та враховуючи, що раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів, притягнути начальника чергової зміни ОКЦ Управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту відповідно до пунктів 68 та 103 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.
Згідно з пунктом 75 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
Відповідно до п.п.7, 79 р.ІІІ Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, позачергового призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу), позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу) можуть накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, передбачені пунктами 68 - 70 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу накладаються виданим письмово наказом. Дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово.
Накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт (п.81 р.ІІІ Дисциплінарного статуту).
Згідно п.п.83-85 р.ІІІ Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Пунктом 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.
Про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис. У разі звільнення зі служби особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під її підпис безпосередній начальник складає про це акт (п.100 р.ІІІ Дисциплінарного статуту).
Відповідно до пункту 80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
Порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту визначає Інструкція, затверджена наказом МВС України 05.05.2015 за №515 (далі Інструкція №515).
Відповідно до п.2 р.І Інструкції №515 метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.
Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися (п.2 р.ІІ Інструкції №515).
Згідно п.4 р.V Інструкції №515 особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: знати підстави для призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування; звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять; не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними під час його проведення, у частині, яка її стосується; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України.
Відповідно до п.1, 3, 4 р.VІІ Інструкції №515 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла(и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв'язку між порушенням(и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
У резолютивній частині висновку службового розслідування особою (членами комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового або начальницького складу заохочень або дисциплінарних стягнень, обставини загибелі (смерті) осіб рядового або начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, службових документів, а також дані про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає висновок про результати службового розслідування, матеріали службового розслідування та затверджує висновок про результати службового розслідування. Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення. Накладення та оскарження дисциплінарного стягнення на особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюються в порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України (п.1-3 р.VІІІ Інструкції №515).
14.01.2019 року на підставі висновку службового розслідування та той факт, що раніше вжиті до ОСОБА_1 заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів прийнято наказ №11 (по особовому складу) про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту (т.1 а.с.172).
Цього ж дня, начальником ВП УДСНС України у Кіровоградській області складено акт, щодо відмови ОСОБА_1 ознайомитись з наказом під підпис (т.1 а.с.198). Проте, як зазначав позивач у судовому засіданні в подальшому він ознайомився з даним наказом.
Для реалізації наказу про звільнення зі служби передує атестація працівника.
Відповідно до пункту 122 Положення №593 з метою визначення рівня професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам проводиться атестування осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з пунктом 128 Положення № 593 порядок проведення атестування осіб рядового і начальницького складу визначається МВС.
Порядок проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 10.09.2014 № 929, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2014 за № 1192/25969 (надалі Порядок № 929).
Атестування осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) проводиться з метою визначення рівня їх професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам та можливості використання на службі відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 (п.2 Порядку №929).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 929 атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться, зокрема у разі розірвання контракту достроково однією із сторін при звільненні із служби цивільного захисту у зв'язку із скороченням штатів та у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу - незалежно від строку попереднього атестування.
Отже, проведення атестування у разі розірвання контракту достроково однією із сторін при звільненні із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, є обов'язковим відповідно до Порядку № 929.
З метою реалізації наказу Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 14.01.2019 р. №11, ОСОБА_1 17.01.2019 повідомлено, що о 10:00 годині 17.01.2019 р. в адміністративній будівлі Управління відбудеться засідання атестаційної комісії (т.2 а.с.165).
За результатами атестування позивача складений атестаційний лист за період з травня 2018 року по грудень 2018 року. Згідно висновків старшого начальника та атестаційної комісії позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту (т. 1 а.с.199-200).
Зі змістом атестаційного листа та висновком безпосереднього начальника позивач ознайомлений під підпис 14.01.2019 із зазначенням не згоден (т.1 а.с.199 на звороті).
Цього ж дня, позивачем на ім'я заступника начальника УДСНС України у Кіровоградській області (з реагування на НС) подано рапорт щодо не згоди зі змістом атестаційного листа (т.2 а.с.162).
Заступником начальника Управління (з реагування на НС) полковником служби цивільного захисту ОСОБА_5 проведено додаткову перевірку по суті заперечень підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з відомостями, відображеними в атестаційному листі де висновками, зокрема, є атестаційний лист складений у відповідності до вимог Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 10.09.2014 №929, та вміщує лише документально підтверджену інформацію та надану характеристику безпосереднього керівництва. Викладені у атестаційному листі ОСОБА_1 дані відповідають дійсному стану справ у його службовій діяльності (т.2 а.с.163-164). З висновками даної перевірки позивач ознайомлений 17.01.2019 (т.2 а.с.163-164).
18.01.2019 року першим заступником начальника УДСНС України в Кіровоградській області полковником служби цивільного захисту Родіоновим О.В. проведена бесіда з ОСОБА_1 (т.2 а.с.169-171).
18 січня 2019 року начальником ОКЦ У ДСНС України у Кіровоградській області внесено подання, згідно якого начальник чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління ДСНС України у Кіровоградській області підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 подається до звільнення зі служби у запас Збройних Сил України за пунктом 176 підпунктом 6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) (т.2 а.с.11-12).
Наказом начальника УДСНС у Кіровоградській області від 18 січня 2019 року №21 "Про звільнення" ОСОБА_1 звільнений зі служби у запас за пунктом 176 підпунктом 6, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу (т.2 а.с.172).
Так, в наказі №21 від 18.01.2019 року не зазначено Закон, Положення чи Статут, які передбачають можливість накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту.
Як зазначено у поданні до звільнення ОСОБА_1 має три діючих дисциплінарних стягнення згідно наказів від: 01.02.2018 року №50, 16.02.2018 року №69, 18.06.2018 року №236 і після притягнення до дисциплінарної відповідальності він належних висновків не зробив, а тому за систематичні порушення службової дисципліни і систематичне невиконання умов контракту, на нього накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що контракт №296/18 укладений з ОСОБА_1 набрав чинності 26.06.2018 року, а дисциплінарні стягнення згідно наказів №50 від 01.02.2018 року, №69 від 16.02.2018 року, №236 від 18.06.2018 року у вигляді догани, суворої догани та попередження про неповну службову відповідність, накладено на нього до укладення цього контракту, а тому вказані стягнення не входять до складу систематичного невиконання умов контракту. Тобто, в даному випадку відсутня складова систематичності.
Так, систематичне порушення - це порушення, скоєне працівником, до якого вже було застосоване дисциплінарне стягнення, тобто систематичність - неодноразовість порушення умов контракту.
Щодо вчиненого позивачем 04.12.2018 дисциплінарного проступку, а саме порушення Інструкції з організації оповіщення і збору начальницького складу служби цивільного захисту та працівників Управління ДСНС України у Кіровоградській області, суд зазначає.
Так, з наявних в матеріалах справи доказів (т.1 а.с.174-181, 192-195), факт порушення позивачем деяких вимог вказаної Інструкції знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, проте суд вважає, що характер та тяжкість вчиненого проступку не відповідає тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення.
Крім того, відповідач застосовуючи до позивача крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби, не обґрунтував пропорційність застосованого виду стягнення і його співмірність вчиненому проступку, який викладений у висновку за результатами службового розслідування від 29.12.2018.
До того ж, відповідачем при накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не враховано особу позивача, його відношення до служби, що він неодноразово заохочувався, нагороджувався грамотами та відзнаками, брав безпосередню участь в АТО (т.1 а.с.34-38, 206, т.2 а.с.130-141, т.3 а.с.28, 32).
Щодо показів ОСОБА_25 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , допитаних в якості свідків.
Покази зазначених свідків суд оцінює критично, оскільки останні є близькими родичами, друзями та знайомими позивача, не обізнані із підставами застосування до позивача дисциплінарного стягнення, за яке останнього було звільнено зі служби, не були учасниками службового розслідування. Суд враховує лише, що дані свідки характеризували позивача лише з позитивної сторони.
З огляду на зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що наказ №11 від 14.01.2019 року прийнятий в порушення вимог п.п.75, 83 р.ІІІ Дисциплінарного статуту, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що оскільки наказ УДСНС України у Кіровоградській області №21 від 18.01.2019 фактично прийнятий на виконання наказу №11 від 14.01.2019 року, тому зазначений наказ також є протиправним та підлягає скасуванню.
Судом не приймаються до уваги посилання позивача, що відповідачем не було розглянуто рапорт про переведення ОСОБА_1 на іншу рівнозначну посаду за станом здоров'я (т.1 а.с.22), оскільки доказів належного подання вказаного рапорту до Управління та його реєстрації не надано. До того ж, відповідач стверджував, що такого рапорту подано не було.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не виконано покладеного на них обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних наказів, що свідчить про їх необґрунтованість та протиправність.
Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів Управління ДСНС України у Кіровоградській області №11 від 14.01.2019 (по особовому складу) "Про покарання винного" та від 18.01.2019 р. №21 "Про звільнення", яким ОСОБА_1 . підполковника служби цивільного захисту начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звільнено зі служби цивільного захисту з 18 січня 2019 року, поновлення позивача на службі з 18 січня 2019 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.
До того ж, чинним законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру за певних обставин середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року по справі №821/1028/16.
Відповідно до частини 2 статті 125 КЦЗ України порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.2, 3, 13 Розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 р. №623 (далі Інструкція №623), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення, що належить особам рядового і начальницького складу і своєчасно їм не виплачено або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, упродовж якого особи рядового і начальницького складу мали право на нього.
Відповідно до п.14 Розділу ХХVІІ Інструкції №623, особам рядового і начальницького складу, яких було звільнено зі служби, а потім поновлено на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із дня звільнення виплачується за посадою, з якої їх було звільнено.
Виплачена під час попереднього звільнення зі служби цим особам грошова допомога при звільненні зі служби підлягає заліку за рахунок суми, що належить їм до виплати за вимушений прогул, а в частині, яка перевищує цю суму, - заліку за рахунок суми грошової допомоги, належної до виплати при подальшому звільненні зі служби.
Про виплати, зазначені в абзацах першому та другому цього пункту, видається наказ керівника органу управління (підрозділу). Витяг із наказу зберігається в особовій справі особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту.
Середній заробіток працівника згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).
Згідно з абз.3 пункту 2 Постанови №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Водночас, згідно до п.4 Постанови №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Так, судом для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було взято виплати заробітної плати позивачу за 2 останні місяці, в яких відпрацьовано днів, а саме за листопад 2018 р. (22 дні) та грудень 2018 р. (20 днів), які згідно до довідки відповідача-1, склали відповідно 14976,38 грн. та 14976,38 грн., а всього - 29952,76 грн. (т.2 а.с.202).
Згідно п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, середньоденна заробітна плата (середньоденне грошове забезпечення) позивача, обчислена відповідно до пункту 8 Порядку №100, становить 713,16 грн. (29952,76 грн.: (22 + 20) дні).
Період вимушеного прогулу позивача склав 125 календарних днів: з 19.01.2019 року по 22.07.2019 року, включно (січень 2019 - 9 днів, лютий 2019 - 20 днів, березень 2019 - 20 днів, квітень 2019 - 20 днів, травень 2019 - 22 дні, червень 2019 - 18 днів, липень 2019 - 16 днів).
Отже, середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу позивача - за період з 19.01.2019 року по 22.07.2019 року включно становить 89145 грн. (713,16 грн. х 125 днів).
Згідно ч.1 ст.371 КАС України, негайно, зокрема, виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
В зв'язку з цим, рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з 18 січня 2019 року, а також в частині стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 14976,38 грн. належить звернути до негайного виконання.
Позовні вимоги в частині стягнення з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 56 Конституції України передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до п.п.3, 4, 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем по справі не було надано доказів наявності моральної шкоди, зокрема, заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також позивач не зміг пояснити, з чого він виходить, визначаючи розмір такої шкоди.
Судові витрати сторонами у даній справі не понесені.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297, 371 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719), Начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719), Першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області №11 від 14.01.2019 (по особовому складу) "Про покарання винного".
Визнати протиправним та скасувати наказ №21 від 18.01.2019 "Про звільнення", яким ОСОБА_1 підполковника служби цивільного захисту начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звільнено зі служби цивільного захисту з 18 січня 2019 року.
Поновити ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з 18 січня 2019 року.
Стягнути з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 38613719) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.01.2019 по 22.07.2019 включно в розмірі 89145 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та в частині стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 14976,38 грн. звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено - 01.08.2019.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина