ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" липня 2019 р. справа № 300/1341/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 94503,17 грн.,-
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 94503,17 грн. по платежу орендна плата.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористалася правом подання відзиву на позов, який надійшов 25.07.2019 в якому з поміж іншого просить закрити провадження у справі. Дане клопотання мотивоване тим, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області не є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, передбаченим ст.41.2 Податкового кодексу України, який утворено Кабінетом Міністрів України у порядку Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» і Закону України «Про Кабінет Міністрів України», як і не є суб'єктом владних повноважень, що виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу).
Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Відповідно до частини 1, 5 статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 за №3166-VI, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 затверджено положення про Державну фіскальну службу України.
Пунктом 1 Положення визначено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Згідно абзацу першого пункту 7 Положення, ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Державної фіскальної служби - Головне управління ДФС в Івано-Франківській області.
Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
В пункті 191-1.1 статті 191 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів серед яких здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звернення до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснення інших функцій, визначених законом.
В підсумку, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, утвореним згідно закону та наділеним повноваженнями здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Враховуючи викладене, підстави для закриття провадження відсутні, а тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 238, 241, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 94503,17 грн., - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.