01 серпня 2019 року Справа 160/7266/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу, вимоги про сплату боргу та податкового повідомлення-рішення,-
31 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати:
- наказ №1057 від 11 червня 2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця Шмиголь Олександра Володимировича»;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0146141302 від 30.10.2018 року;
- рішення № 0146151302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.10.2018 року;
- податкове повідомлення-рішення № 0093011302 від 30.07.2018 року;
- податкове повідомлення-рішення № 0093051302 від 30.07.2018 року;
- податкове повідомлення-рішення № 0092941302 від 30.07.2018 року.
Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не додано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання в якому просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Клопотання обгрунтвано тим, що у позивача не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з накладенням арешту на банківські рахунки позивача. Позивач заначає що всі три рахунки, а саме: АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 354347, АТ "ОщадБанк", МФО 354507 був накладений арешт.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на арешт коштів на його трьох рахунках у АТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Ощадбанк" згідно постанови державного виконавця від 10.05.2019 року ВП № 59038815, однак позивач довідкою від АТ "Райффайзен Банк Аваль" підтвердив факт накладення арешту лише на грошові кошти, які знаходяться у АТ "Райффайзен Банк Аваль". Інфомації про накладення арешту на грошові кошти позивача, які знаходяться у ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Ощадбанк", позивач не надав.
Також позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували розмір його доходів за 2018 рік, для надання можливості суду пересвідчитися у тому, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За викладених обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв'язку з чим, його клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За позовну заяву позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в розмірі 2901,53 грн. згідно підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Отже, враховуючи наведене, позивачеві необхідно сплатити судовий збір за подання позову у розмірі 2901,53 грн. за реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі м.Дніпра, 22030101, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - Казначейство України(ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача - №34316206084014, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Також, відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, позивач не зазначив у позовній заяві інформацію про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки дана позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволені клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу, вимоги про сплату боргу та податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:
- надати суду власне підтвердження про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
- документ, що підтверджує сплату судового збору за позов розмірі 2901,53 грн. за реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі м.Дніпра, 22030101, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - Казначейство України(ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача - №34316206084014, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 КАС України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Суддя С.В. Златін