01 серпня 2019 року Справа № 160/6355/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Дніпровської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу від 20.06.2019 року №58600528, -
09.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу від 20.06.2019 року №58600528 у розмірі 5100 грн. Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, адміністративний позов залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог ст.160, 161, 172 КАС України та надано строк для усунення недоліків та запропоновано надати до суду докази сплати судового збору у розмірі - 1921,00 грн.
31.07.2019 року позивач повторно подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору в сумі 1921,00 грн. Клопотання обґрунтоване тим, що Дніпровська міська рада є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів міського бюджету, і через складність процедури фінансування та перерахування органом державного казначейства коштів, не має можливості прискорити здійснення оплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, вивчивши надані докази на його підтвердження та наведені у клопотанні обґрунтування, суд не знаходить підстав для його задоволення та відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за цим позовом, суд виходить із того, що відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» позивач - Дніпровська міська рада не звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позовів. Також, і обмежене фінансування бюджетної установи чи відсутність (недостатність) у останнього коштів на сплату судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи або відсутність (недостатність) коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищенаведене, у адміністративного суду відсутні підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання цього позову, а посилання позивача на відсутність (недостатність) коштів на сплату судового збору не приймається судом до уваги з вищенаведених підстав. При цьому, судом враховується, що, у даному випадку, подаючи позов, позивач діє як суб'єкт владних повноважень, а тому суд не находить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору позивачу з причин відсутності (недостатності) у нього коштів на сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочки Дніпровській міській раді сплати судового збору за звернення із даною заявою.
Отже, вимоги ухвали суду від 12.07.2019 р. про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтею 3, пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 295, пунктом 12 Перехідних положень КАС України, суддя, -
В задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник