26 липня 2019 року м. Ужгород№ 807/658/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 ;
представника відповідача - Олашин О.М.;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування наказів та поновлення на роботі, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач) про скасування наказу №954 від 14.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та наказу від 25.05.2018 року №108 про звільнення старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції ГУНП в Закарпатській області на рівноцінну посаду тій, з якої його було звільнено.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.04.2018 р. перебуваючи на службі позивач, приблизно о 14 год., разом із заступником начальника ОДГР УПД ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 на службовому автомобілі, згідно план-завдання керівництва УПЛ від 06.04.2018 р. виїхали з м. Ужгорода у Берегівський та Виноградівський райони для здійснення перевірки несення служби працівниками підпорядкованих підрозділів цих територіальних органів. Разом з ними, у якості пасажира поїхав старший інспектор відділу дільничих офіцерів поліції УПД ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 , який у цей день перебував поза службою і мав намір попутно заїхати до батьків своєї дружини у м. Берегово. Коли керований позивачем автомобіль доїхав приблизно за 20-25 км. до місця розташування першого дорожнього знаку "напрямок повороту" (с. Гать, Берегівський район) позивач почав пригальмовувати для безпечного проїзду повороту, однак відчув, що задня частина автомобіля втратила курсову стійкість і транспортний засіб почало перехиляти і зміщати праворуч. Щоб уникнути більш суттєвого зміщення і заносу, позивач збільшив оберти двигуна щоб його тяговою силою витягнути із заносу транспортний засіб. У черговий раз виїхавши на крайнє праве положення смуги попереднього напрямку, позивач знову діючи на кермо автомашини та збільшуючи оберти двигуна витягуючи автомобіль із заносу, зміг скерувати його у бік проїзної частини дороги, однак разом з цим відчув сильний занос задньої частини автомобіля праворуч та відбувся удар задньої правої частини кузова у дерево, від якого автомобіль інтенсивно розвернуло і викинуло за межі дороги у глибокий і широкий кювет, який був наповнений водою. Відділом інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Закарпатській області було розпочато службове розслідування у справі дисциплінарного провадження за вказаним фактом ДТП. Позивач зазначає, що 09.03.2018 р., одразу після ДТП, він був у стані сильного схвилюванн та психічного шоку, а тому не міг надати пояснення працівникам інспекції з особового складу ВОІЗ УЗК ГУ НП і тому 02.05.2018 року звернувся із письмовим клопотанням, у якому зазначив, що він особисто бажає надати свої пояснення. Однак, позивачеві було відмовлено у наданні будь-яких пояснень. Згідно наказу від 14.05.2018 р. №954 позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності , а згідно наказу від 25.05.2018 р. №108 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції. позивач наголошує, що оскільки службове розслідування було проведено без його участі, а тому вважає таке поверхневим і формальним. Позивач зазначає, що в ході технічного огляду вказаного службового автомобіля в межах кримінального провадження було встановлено, що задня права шина була спущена, а у її протекторі виявили металевий предмет довжиною 5 см., що на переконання позивача є причиною того, що керований ним транспортний засіб на повороті втратив курсову стійкість через зниження тиску у правій задній шині. Однак, як зазначає позивач службовим розслідуванням даний факт не враховано, оскільки такий був виявлений слідством вже після закінчення службового розслідування. Позивач наголошує, що є безпідставними підозри того, що на час ДТП він знаходився у стані алкогольного сп'яніння, оскільки судово-токсилогічною експертизою, яка проводилася у межах кримінального провадження у крові позивача не було виявлено жодних алкогольних, наркотичних чи медичних речовин, а факт наявності у позивача запаху алкоголю після настання ДТП пояснюється тим, що внаслідок отриманих травм медичні працівники швидкої допомоги обробляли їх спиртовими сполуками. Факт небажання пройти на місці ДТП освідчення на стан сп'яніння із використанням пристрою "Драгер" позивач пояснює тим, що вказані дії патрульних поліцейських були незаконними та виходили за межі їх повноважень та компетенції і не узгоджувалися з вимогами наказу МВС України 1395-2015 року, інструкцією МВС, МОЗ, якими передбачено, що у разі настання ДТП здійснюється відбір крові для експертної перевірки в бюро МСЕ. Позивач наголошував, що наведені у дисциплінарному наказі факти порушення ним норм ПДР України, без відповідного висновку судового експерта автотехніка чи висновків досудового слідства не могли мати встановлену істину чи доказ цього. Також, позивач зазначав, що на час винесення наказу від 25.05.2018 року №108 о/с позивач перебував на лікарняному.
В судовому засіданні позивач та представник позивача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що за результатом виїзду на місце ДТП в с. Гать, Берегівського району, працівниками ВІОС УКЗ ГУНП, Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України та слідчо-оперативної групи Берегівського ВП ГУНП було встановлено, що 09.04.2018 р. близько 15:35 год. старший інспектор відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області - позивач, керуючи службовим автомобілем та рухаючись у напрямку м. Берегово при в'їзді в с. Гать на різкому повороті не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення на узбіччі дороги з деревом та з'їхав у кювет. Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження, також тілесні ушкодження були отримані пасажирами - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , транспортний засіб зазнав механічних ушкоджень та був поміщений на штрафмайданчик. На місці події позивач відмовився проходити освідування за допомогою приладу "Драгер", повторно позивач відмовився проходити освідування і в лікарні за допомогою приладу "Алконт". Згідно актів медичного огляду №89 та №90 від 09.04.2018 року, виданих Берегівською ЦРК, внаслідок наявних ознак, включаючи і запах з ротової порожнини зазначено, що позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння, також було відібрано кров на дослідження. 09.04.2018 р. Берегівською місцевою прокуратурою відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Згідно наказів 10.04.2018 року №713 позивача було відсторонено від виконання службових обов'язків. Згідно судово-медичної експертизи проведеною в ході кримінального провадження було встановлено, що у крові позивача не виявлено метиловий, етиловий, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери. В ході службового розслідування позивач відмовився від надання письмових пояснень. У ході проведення службового розслідування за допомогою камер зовнішнього спостереження було встановлено, що позивач під час керування службовим автомобілем грубо порушував вимоги Правил дорожнього руху. Також, позивач в порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ не доповів про вказаний факт своєму безпосередньому керівнику. Своїми діями позивач вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби. Надзвичайна подія за участі позивача викликала значний суспільний резонанс і викликала активне обговорювання громадкістю негідної поведінки поліцейських, що заподіяло шкоду авторитету ГУНП в Закарпатській області та поліції в цілому. Також, представник відповідача зазначав, що твердження позивача, що наказ від 25.05.2018 р. №108 о/с був виданий під час перебування його на лікарняному не підтверджується жодним документом, оскільки про факт перебування позивача на лікарняному під час звільнення зі служби відповідачеві не було відомо. Враховуючи зазначене, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Закарпатській області на посаді інспектора відділу діяльності груп реагування УПД (управління превентивної діяльності).
Як встановлено в ході розгляду справи по суті 09.04.2018 о 15.35 зі служби "102" ГУНП надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що в с.Гать Берегівського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового автомобіля марки "Skoda-Oktavia", д.н.з. НОМЕР_1 .
За результатом виїзду на місце події працівниками ВІОС УКЗ ГУНП, Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України та слідчо-оперативної групи Берегівського ВП ГУНП було встановлено, що 09.04.2018 року близько 15.35 старший інспектор відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції - позивач, керуючи службовим автомобілем марки "Skoda-Oktavia", д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись у напрямку м. Берегово при в'їзді в с.Гать Берегівського району на різкому повороті не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення на узбіччі дороги з деревом та з'їхав у к'ювет (ЄО №1385 від 09.04.2018) (а.с. 65).
У якості пасажирів у зазначеному автомобілі перебували: на передньому сидінні заступник начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6 та на задньому сидінні старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції УПД ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_5 (а.с. 65-66).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, рваної рани лівої кисті та дисторсії шийного відділу хребта (накладено на ліву кисть 10 швів).
Також, тілесні ушкодження отримали пасажири, зокрема, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляду струсу головного мозку, рваної рани обличчя, забою шийного відділу хребта, забою грудної клітини та тупої травми черевної порожнини та була доставлена у реанімаційне відділення Берегівської ЦРЛ, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини.
Позивач, який перебував за кермом транспортного засобу, а також пасажири: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на момент автопригоди перебували на службі (план-завдання на проведення перевірки працівниками УПД ГУНП організації несення служби нарядів СРПП Берегівського ВП ГУНП та Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП), без однострою та вогнепальної зброї.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди службовий автомобіль "Skoda-Oktavia", д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень та був поміщений на штрафмайданчик Берегівського ВП ГУНП.
Берегівською місцевою прокуратурою 09.04.2018 року відомості за даним фактом було внесено до ЄРДР за № 42018071060000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Згідно наказу відповідача від 10.04.2018 року №713 було призначено службове розслідування за фактом даної дорожньої-транспортної пригоди (а.с.63).
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 08 травня 2018 року, затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області (а.с. 116-127).
Згідно Висновку службового розслідування, за неналежне виконання службової дисципліни, порушення вимог п.п. 1,2 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», ст.ст. 1,2,7 Закону України від 22.02.2006 № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», ст.14 Закону України "Про дорожній рух", п.п.3.1., 14.6 "в", 34.1 Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що проявилося у безпідставному використанні проблискових маячків під час керування службовим автомобілем марки «Skoda-Oktavia», д.н.з. НОМЕР_1 , здійсненні обгону автомобілів ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом, перетині суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, створенні аварійної обстановки транспортним засобам, які рухались в протилежному напрямку, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до тяжких наслідків, не інформуванні про подію керівництва, проявлену нещирість під час проведення службового розслідування та нанесення шкоди авторитету ГУНП в Закарпатській області і Національній поліції в цілому, старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, відповідно до п.8 ст.12 Закону України від 22.02.2006 № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», запропоновано звільнити зі служби в поліції (а.с. 125).
Відповідно до Висновку від 08.05.2018 року, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що підтвердилися.
Як зазначено у Висновку за результатами службового розслідування від 08.05.2018 року, а також не заперечувалося позивачем, ОСОБА_1 на місці події відмовився від проходження освідування за допомогою приладу "Драгер".
У подальшому у Берегівській центральній районній лікарні позивач відмовився проходити освідування за допомогою приладу "Алконт", про що відображено в Акті медичного огляду від 09.04.2018 року №89 (а.с. 91-92) та Висновку щодо результатів медичного огляду від 09.04.2018 року (а.с. 93).
Згідно Висновку Берегівської центральної районної лікарні щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.04.2018 року зазначено, що позивач перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 93). Також, було взято кров позивача на дослідження.
В подальшому, 11.04.2018 року у кримінальному провадженні за № 42018071060000027 судово-медичним експертом-токсикологом Закарпатського обласного бюро СМЕ Грішко Л.В. було проведено судово-токсикологічну експертизу крові позивача.
Як вбачається з листа Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 16.04.2018 р №58/6/2148, відповідно до висновку експерта від 18.04.2018 року №693 у крові позивача не виявлено метиловий, етиловий, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери (а.с. 85).
Як встановлено в ході розгляду справи по суті та підтверджується наявним у матеріалах справи Поясненням від 10.04.2018 року - позивач в ході службового розслідування відмовився від надання письмових пояснень, користуючись правом, наданим ст. 63 Конституції України (а.с. 71), про даний факт позивач вказує і у позовній заяві (а.с. 6).
Згідно наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 14.05.2018 року №954, відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності - звільнено зі служби в поліції (а.с. 35-37).
Наказом від 25.05.2018 року №108 о/с, відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) позивача - старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта поліції було звільнено зі служби в поліції з 29.05.2018 року (а.с. 38)
В подальшому, після проведення службового розслідування та прийняття наказу від 14.05.2018 року №954 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу від 25.05.2018 року №108 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції - позивач надав до відповідача письмовий Рапорт (Скаргу) від 28.05.2018 року про факти і обставини події, що мали місце 09.04.2018 року (а.с. 134-138).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України №580).
Згідно ст. 3 Закону України №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Стаття 18 Закону України №580 регламентує основні обов'язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону України №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до п. 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пункт 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 №901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: 1) дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; 2) захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; 3) поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; 4) дотримуватися норм професійної та службової етики; 5) берегти державну таємницю; 6) у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; 7) стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; 8) постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; 9) сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; 10) виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; 11) з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; 12) берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У відповідності до вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи позивач в порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, не доповів про факт дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 09.04.2018 року своєму безпосередньому керівнику. Доказів протилежного позивач до суду не надав.
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно абз. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні встановлюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція).
Пунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на позивача було накладено у зв'язку з неналежним виконанням службової дисципліни, порушенням норм законодавчих актів, що проявилося у безпідставному використанні проблискових маячків під час керування службовим автомобілем марки «Skoda-Oktavia», здійсненні обгону автомобілів ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом, перетині суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, створенні аварійної обстановки транспортним засобам, які рухались в протилежному напрямку, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до тяжких наслідків, не інформуванні про подію керівництва, проявлену нещирість під час проведення службового розслідування та нанесення шкоди авторитету ГУНП в Закарпатській області і Національній поліції в цілому.
Закон України "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Таким чином, нормами Закону України "Про дорожній рух" визначений обов'язок учасників дорожнього руху, в тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України регламентовано Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі ПДР).
В розумінні положень ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Отже, особою, відповідальною за порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом є водій, який зобов'язаний здійснювати повноцінний контроль за дорожньою ситуацією та неухильно дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема, визначити швидкість автомобіля, здійснювати правильність маневрування на дорозі, дотримуватися правил включення проблискових маячків під час руху автомбіля, не створювати аварійну обстановку.
Однак, як вбачається з Висновку складеному за результатами службового розслідування від 08.05.2018 року, у ході проведення службового розслідування за допомогою камер зовнішнього спостереження, які розміщенні на шляху слідування службового автомобіля марки "Skoda-Oktavia", д.н.з. НОМЕР_1 з м. Ужгорода до Берегівського району (при в'їзді в с. Ракошино Мукачівського району на електричному стовпі, який розташований біля пішохідного переходу, на житловому будинку об'їзної дороги м. Мукачево та АЗС "WOG", що розташована в с. Павшино Мукачівського району) було встановлено, що ОСОБА_1 під час керування службовим автомобілем грубо порушував вимоги Правил дорожнього руху.
Проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що позивач всупереч вимог п.п.3.1., 14.6 "в", 34.1. Правил дорожнього руху України не виконуючи невідкладне службове завдання, рухався з проблисковими маячками, при цьому в с. Ракошино по вул. Центральній здійснив обгін автомобілів ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. Своїми діями ОСОБА_1 створив аварійну обстановку транспортним засобам, які рухались в протилежному напрямку на зустрічній смузі руху, внаслідок чого змусив транспортні засоби різко гальмувати, змінювати напрямки руху та вживати заходи щодо забезпечення особистої безпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до Правила етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Надзвичайна подія за участі позивача викликала значний суспільний резонанс та була висвітлена в мережі Інтернет та на телебаченні.
Таким чином, в ході розгляду справи по суті було підтверджено наявність факту порушення позивачем службової дисципліни та норм законодавчих актів, що призвело до тяжких наслідків та стало підставою для його звільнення з посади.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що він не відмовлявся надавати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України оскільки у самому тексті позовної заяви останній на цьому також наголошує (а.с. 6, останній абзац).
Що стосується винесення оскаржуваного наказу про звільнення позивача під час лікарняного, то суд констатує, що доказів належного повідомлення відповідача позивачем про факт його тимчасової непрацездатності, знаходження на лікарняному та у зв'язку з цим, відкриття медичною установою листка непрацездатності у період видачі наказу №108о/с від 25.05.2018 р. в ході розгляду справи позивачем не надано. Натомість, позивачем в судове засідання надано оригінал Довідки №732, виданої Ужгородським міським центром первинної медико-санітарної допомоги, що в свою чергу підтверджує, що вище вказана Довідка позивачем за місце роботи не подавалася.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вище викладене, відповідачем було доведено обґрунтованість та співрозмірність застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення та подальшого його звільнення зі служби.
Відтак, відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду належні та допустимі докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийнятих ним наказів від 14.05.2018 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та від 25.05.2018 року про звільнення позивача зі служби в поліції.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, буд.13, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про скасування наказу №954 від 14.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та наказу від 25.05.2018 року №108 про звільнення старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції ГУНП в Закарпатській області на рівноцінну посаду тій, з якої його було звільнено - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 31.07.2019 року.