Ухвала від 01.08.2019 по справі 215/2574/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

01 серпня 2019 року Справа 215/2574/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездійства протиправними і про зобов'язання вчинити дію,-

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року позивач звернувся до Тернівського районного суду м.Кривого Рогу із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому він просить визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилася в не підкорені ст.ст.3, 19, 22, 33, 34 Конституції України та притягти до адміністративної відповідальності згідно ст.60 Конституції України, п.1 ч.1 ст.20, 249, ч.1 ст.286 КАС України; захистити його права на інформацію шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради на фінансування робіт по ліквідації аварійної ситуації у жилих приміщеннях №4 і №8 будинку АДРЕСА_1 м.Кривий Ріг відповідно адміністративного договору з виконавчим комітетом Криворізької міської ради їх зазначенням окремим пунктом рішення; захистити його інтереси, пов'язані з правом на вільне пересування і свободу вибору місця проживання, пов'язаного з вчасним нарахуванням житлової субсидії домогосподарству відповідно наданих ОСОБА_2 заяв від 03.10.2018р., 09.01.2019р. зобов'язанням виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради індивідуальним актом зареєструвати місце його перебування з 03.10.2018р. за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 і здійснити розрахування житлової субсидії згідно заяви від 14.02.2019р. вх.С-129; для врегулювання питань аварійної ситуації у житлових приміщеннях: №4 і №8 АДРЕСА_4 №2 по вул.Ухтомського у м.Кривий Ріг зазначити окремим пунктом рішення відповідно адміністративного договору з виконавчим комітетом Криворізької міської ради компетенції (повноважень) виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, зазначивши закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено виконавчим комітетом Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради згідно ст.249 КАС України.

Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.05.2019 року відмовлено у відкритті провадження в частини позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст.60 Конституції України, п.1 ч.1 ст.20, 249, ч.1 ст.286 КАС України. Адміністративну справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дію, передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Позивач не погодившись з вказаною ухвалою подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто позивачу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу від 29.07.2019 року, справу було передано судді Кучмі К.С. 30.07.2019 р.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст.160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» № 2246-VIII від 07.12.2017 р., прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить - 1 921 гривні.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.

Разом з тим, до адміністративного позову долучено заяву, в якій позивач зокрема просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що його місячний доход становить 30,57 грн. на місяць та скористатися доступом до єдиного реєстру фізичних осіб з органу доходів і зборів про його місячний дохід. При вирішенні даного питання просить також врахувати практику й Європейського суду з прав людини.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №4021 від 02.05.2019 р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи ОСОБА_3 , за період з травня 2017 року по квітень 2019 року (включно), а всього на суму 715,04 грн.

Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища, позивачем не надано.

За викладених обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв'язку з чим, його заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявленої ним немайнової вимоги, у розмірі 768,40 грн.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездійства протиправними і про зобов'язання вчинити дію - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок 34316206084014; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма

Попередній документ
83372912
Наступний документ
83372914
Інформація про рішення:
№ рішення: 83372913
№ справи: 215/2574/19
Дата рішення: 01.08.2019
Дата публікації: 05.08.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів