01 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/8067/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить :
- визнати протиправним рішення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ;
- зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з 28 лютого 2017 року на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
В обґрунтування позову позивач зазначила, що з 27.10.2014 перебуває на обліку в Коростишівському об'єднаному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, обчислену відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У лютому 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід на пенсію державного службовця, передбачену Законом України "Про державну службу". Листом від 06.03.2017 №1591/04 відповідач відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи тим, що у відповідності до ст. 25 Закону України "Про державну службу" позивач не має необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу". Зокрема, відповідач не зарахував позивачу до стажу державної служби період роботи на посаді голови виконавчого комітету Торчинської сільської ради. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки вона не ґрунтується на нормах чинного законодавства, та просить зобов'язати відповідача перевести її на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідач у відзиві на адміністративний позов заперечує щодо його задоволення, посилаючись на те, що позивач не має необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу". Робота на посаді голови виконавчого комітету Торчинської сільської ради (виборна посада в органах місцевого самоврядування) з 28.06.1982 по 30.04.2002 не зараховується до стажу державного службовця. Також завернув увагу, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині вимог з 28.02.2017 по 23.11.2018 (а.с.34-37).
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. 15.07.2019 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с.45).
Протокольною ухвалою суду від 15.07.2019 вирішено подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 27.10.2014 перебуває на обліку в Коростишівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, обчислену відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
28.02.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід на пенсію державного службовця, передбачену Законом України "Про державну службу" (а.с.17).
Листом від 06.03.2017 №1591/04 відповідач відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи тим, що у відповідності до ст. 25 Закону України "Про державну службу" позивач не має необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу". Зокрема, відповідач не зарахував позивачу до стажу державної служби період роботи на посаді голови виконавчого комітету Торчинської сільської ради (а.с.18).
14.03.2019 позивач повторно звернулась із заявою про переведення на пенсію державного службовця, передбачену Законом України "Про державну службу" (а.с.19).
Листом від 28.03.2019 №4206/02 відповідач відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи тим, що у відповідності до ст. 25 Закону України "Про державну службу" позивач не має необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу". Вказав, що посада голови виконавчого комітету Торчинської сільської ради є виборною посадою органу місцевого самоврядування та не є посадою державної служби, а тому даний період роботи не зараховано позивачу до стажу державної служби (а.с.20).
Позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, а тому звернулась із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
Згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пункт 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" (у редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що до стажу державної служби зараховується час на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що аналогічну норму також наведено і у постанові Кабінету Міністрів України від 25.03.2016, № 229 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби", яка є чинною на даний час.
Відповідно до п. 8 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII "Про державну службу" стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
При цьому, виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення (ст.5 Закону №280/97-ВР).
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст.11 Закону №280/97-ВР).
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (ст.12 Закону №280/97-ВР).
Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради.
Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови (ст.51 Закону №280/97-ВР).
Відповідно до ст.14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", серед інших, в органах місцевого самоврядування встановлюється четверта категорія посад - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
Як встановлено судом, позивач з 28.06.1982 по 30.04.2002 обіймала посаду голови Торчинської сільської ради та голови її виконавчого комітету на постійній основі, 25.04.1994 прийняла присягу державного службовця, їй присвоєно 9 ранг державного службовця, 15.04.1998 та 12.09.2001 повторно прийняла присягу державного службовця, їй присвоєно 9 ранг державного службовця (а.с.12-14).
Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що у період з 28.06.1982 по 30.04.2002 позивач обіймала посаду в органах місцевого самоврядування, яка передбачена статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а тому даний період підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Відповідно до ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, позивач має стаж роботи на державній службі більше 20 років відповідно до постанови КМ України №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", досягла пенсійного віку для призначення пенсії державного службовця, надала відповідачу необхідні документи для переведення на інший вид пенсії, з метою повного захисту її прав, суд визнає протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу".
При цьому належним способом захисту порушеного права є зобов'язання Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з 28 лютого 2017 року на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Суд критично оцінює посилання відповідача щодо пропуску строку звернення до суду в частині вимог з 28.02.2017 по 23.11.2018, оскільки строкового обмеження стосовно звернення до суду у питанні переходу з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку із не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкту владних повноважень немає.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з 28 лютого 2017 року на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено у повному обсязі: 01 серпня 2019 року.
Суддя Л.А.Шуляк