23 липня 2019 року Справа № 160/4240/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.
за участю:
представника позивача ОСОБА_4
представника відповідача Грановського М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення, -
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить :
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Дніпропетровській області № 1230 від 04.04.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу УПН ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2" в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області № 119 о/с від 08.04.2019 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції;
- поновити на посаді оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП в Дніпропетровській області з 09.04.2019 року;
- стягнути з ГУНП у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначено, що наказом №1230 від 04.04.2019 року позивача звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, а саме неприбуття до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого направлення до ГУНП в Донецькій області для проходження стажування без поважних причин. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до нього крайню міру дисциплінарного впливу - звільнення зі служби. Позивач вказує, що не погоджується з наказом від 01.03.2019 року "Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганських областях", а тому ним подано рапорт про неможливість участі у стажуванні через сімейні обставини, так як позивач має на утриманні двох малолітніх дітей та є єдиним годувальником у родині. Крім того, позивач зазначив, що він повідомляв особисте керівництво про те, що з 10 по 13.04.2018 року він вже проходив навчання з метою підвищення професійної майстерності поліцейських у тренінговому центрі ГУНП. Також, позивач наголосив, що службове розслідування відбувалось з порушенням порядку, передбаченого Дисциплінарним статутом, оскільки у позивача не було можливості бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії, не було забезпечено можливості реалізувати право на захист особисто або через представника, надати пояснення і доводи.
Ухвалою суду від 23.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування, в якому було встановлено, що оперуповноважений 3-го міжрайонного відділу УПН ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 без поважних причин не прибув 07.03.2019 року до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області. Відповідач зазначив, що позивач до керівництва ГУНП з рапортом щодо неможливості прибуття на стройовий огляд 07.03.2019 року, у зв'язку з тим, що у нього на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, не звертався. Вказані пояснення позивач надав вже під час проведення службового розслідування. Крім того, позивач вже неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за вчинення аналогічних порушень. Таким чином, накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, враховуючи попередні накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за аналогічні порушення, є правомірним та здійснено відповідачем з урахуванням вимог, визначених частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статут Національної поліції України.
11.06.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 25.06.2019 року для надання додаткових доказів; 25.06.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 05.07.2019 року; 05.07.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 15.07.2019 року, у зв'язку з неявкою представника позивача без поважних причин; 15.07.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 23.07.2019 року.
В судовому засіданні 23.07.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 має звання старшого лейтенанта поліції, з 06.12.2005 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справи України, з 07.11.2015 року по 08.04.2019 року проходив службу в підрозділах Національної поліції.
Наказом від 08.04.2019 року №119 о/с позивач був звільнений зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статут Національної поліції України) згідно із Законом України "Про Національну поліцію".
Передумовою прийняття зазначеного наказу слугували наступні обставини.
Відповідно до вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України № 1625 від 24.12.2015 року, та на виконання листа Національної поліції України №1053/01/12-2018 від 26.01.2018 року "Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України" відповідачем видано наказ №819 від 01.03.2019 року «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях», яким, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП з 07.03.2019 року по 07.06.2019 року направлено для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з табельною вогнепальною зброєю (а.с. 54).
Зі змістом вказаного наказу ОСОБА_2 ознайомився 05.03.2019 року, про що свідчить його особистий підпис на Аркуші ознайомлення з наказом від 01.03.2019 року №819 (а.с. 56).
07.03.2019 року ОСОБА_2 не прибув до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області для проходження стажування.
У зв'язку з чим, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 15.03.2019 року №1045 було призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим 3-го міжрайонного відділу УПН ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 (а.с. 64).
20.03.2019 року в ході службового розслідування були відібрані пояснення у ОСОБА_2 , який пояснив, що не має можливості проходити стажування в Донецькій області, у зв'язку з сімейними обставинами (має двох дітей віком 6 та 7 років) (а.с. 73).
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП складено висновок від 04.04.2019 року, у якому запропоновано факт вчинення дициплінаного проступку вважати таким, що знайшов свого об'єктивного підтвердження в діях оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу УПН ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 За порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2019 № 819 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областей», що виразилося у не прибутті до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого направлення до ГУНП в Донецькій області для проходження стажування без поважних причин та безпідставній відмові від проходження стажування, враховуючи наявне дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь, застосоване наказом ГУНП від 05.10.2018 року №4381, застосувати до оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу УНП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с. 65-69).
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу УПН ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2» від 04.04.2019 року №1230 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2019 № 819 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областей», що виразилося у не прибутті до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого направлення до ГУНП в Донецькій області для проходження стажування без поважних причин та безпідставній відмові від проходження стажування, враховуючи наявне дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь, застосоване наказом ГУНП від 05.10.2018 року №4381, застосувати до оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу УНП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с. 74).
Зі змістом вказаного наказу ОСОБА_2 ознайомився 04.04.2019 року, про що свідчить його особистий підпис на Аркуші ознайомлення з наказом від 04.04.2019 року №1230 (а.с. 75).
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 08.04.2019 року №119 о/с позивача звільнено зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статут Національної поліції України) згідно із Законом України "Про Національну поліцію". Підстава: наказ ГУНП від 04.04.2019 року №1230 (а.с. 17).
Позивач, не погодившись з винесеними наказами та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з цим позов про їх скасування, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580).
Відповідно до статті 17 Закону № 580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У пунктах 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону № 580 визначено основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 року, поліцейський під час виконання службових обов'язків, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580, зобов'язує поліцейського, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень (частина 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частиною 1 статті 6 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
За приписами частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (частина 2 статті 5 Дисциплінарного статуту).
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного проступку).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Частиною 6 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до пункту 2 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (далі - Порядок №893) поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
До матеріалів службового розслідування стосовно позивача та до суду не надано доказів щодо надання позивачем дисциплінарній комісії клопотань, заяв тощо з приводу його участі у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії, або з приводу необхідності отримання правничої допомоги.
Отже, доводи позивача про те, що службове розслідування проведено з порушенням процедури, а саме не забезпеченням реалізації права позивача на захист особисто або за участю адвоката, надання пояснень і доводів, а також надання доказів на підтвердження наявності пом'якшуючих обставин є необґрунтованими.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку №893).
Пунктом 1 розділу VII Порядку №893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1230 від 04.04.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування від 04.04.2019 року, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_2 без поважних причин не прибув 07.03.2019 року до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення на стажування до ГУНП в Донецькій області згідно наказу ГУНП від 01.03.2019 року №819 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях».
Як вже було встановлено та позивачем не заперечується, що вимоги наказу ГУНП від 01.03.2019 року №819 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях» були доведені під підпис позивачу 05.03.2019 року.
Також, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що 07.03.2019 року позивач не прибув до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області.
З доводів позивача, які викладені у позовній заяві, вбачається, що фактично позивач оспорює правомірність включення його до наказу ГУНП від 01.03.2019 року №819 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях».
Тобто, позивач вважає, що оскільки його протиправно включено до наказу ГУНП від 01.03.2019 року №819, то підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення відсутні.
Однак, суд не погоджується з такими твердженням позивача та зазначає, що матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що наказ ГУНП від 01.03.2019 року №819 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях», позивачем виконано не було.
В той же час, матеріали справи та матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів звернення позивача до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області щодо протиправності наказу від 01.03.2019 року №819 або письмового інформування старшого прямого начальника з цього питання.
Отже, станом на 07.03.2019 року та на день розгляду справи наказ ГУНП від 01.03.2019 року №819 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях» є чинним та підлягає виконанню.
Суд звертає увагу на вимоги Дисциплінарного статуту, якими визначено, що накази повинні виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.
Під час судового розгляду цієї справи, позивачем подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Дніпропетровській області №819 від 01.03.2019 року «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях» в частині направлення на стажування оперуповноваженого 3-го міжрайонного відділу УПН ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року у справі №160/6254/19 позовну заяву повернуто позивачеві.
Отже, станом на час розгляду цієї справи наказ ГУНП в Дніпропетровській області №819 від 01.03.2019 року «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях» є чинним та підлягав беззаперечному виконанню ОСОБА_2
Висновком службового розслідування встановлено, що 07.03.2019 року позивач без поважних причин не прибув до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого направлення до ГУНП в Донецькій області для стажування. Про причини такого неприбуття повідомив вже під час проведення службового розслідування, а не безпосередньо до або 07.03.2019 року.
Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що позивачем було порушено службову дисципліну, а саме не виконано вимоги наказу ГУНП від 01.03.2019 року №819 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій, Луганській областях» без поважних причин.
Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, суд зазначає наступне.
З Послужного списку ОСОБА_2 за №М-258008 (а.с. 89-95) видно, що на позивача раніше були накладені дисциплінарні стягнення за аналогічні порушення (невиконання наказів), а саме: наказ ГУНП №2250 від 16.05.2018 року, яким позивача попереджено про неповну посадову відповідність за порушення службової дисципліни, що виразилась у невиконанні наказу начальника ГУНП, неприбутті до ГУНП 27.03.2018 року для проходження стажування без поважних причин; наказ ГУНП №4381 від 05.10.2018 року, яким позивача понижено в спеціальному званні на один ступінь за порушення службової дисципліни, що виразилось у неприбутті до ГУНП 07.09.2018 року для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій області без поважних причин (а.с. 95 зворотній бік). Зазначені накази ГУНП в Дніпропетровській області є чинними.
Отже, досліджені в ході розгляду справи докази та матеріали дають підстави для висновку, що позивач безпідставно ухилявся від виконання наказів про направлення на стажування та допустив порушення службової дисципліни під час виконання своїх службових обов'язків. Беручи до уваги раніше накладені на позивача дисциплінарні стягнення за аналогічні порушення, суд дійшов висновку, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, про що винесено наказ ГУНП у Дніпропетровській області №1230 від 04.04.2019 року, відповідач врахував суть діяння, обставини його скоєння та характеристику позивача за попередній період служби, а тому, оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятий відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.
Відтак, наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 08.04.2019 року №119 о/с, який винесено, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, є правомірним та скасуванню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем було доведено правомірність прийняття оскаржуваних наказів, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 - відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено 29 липня 2019 року.
Суддя М.В. Бондар