18 червня 2019 року Справа № 160/81/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради» про застосування заходів реагування, -
03 січня 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради», в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі терапевтичного корпусу, будівлі головного корпусу, будівлі пральні, будівлі консультаційного діагностичного центру за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Маршака, 1а Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ - 01985995) до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівлі терапевтичного корпусу, будівлі головного корпусу, будівлі пральні, будівлі консультаційного діагностичного центру за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 1а Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ - 01985995) до повного усунення порушень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Комунальним закладом «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради» допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки № 82 від 08.06.2018 р. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, у зв'язку із чим, подальша експлуатація будівель за адресою: Дніпропетровська область, м . Кривий Ріг, вул. Маршака, 1 а , із вказаними порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому, є негайна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаних об'єктів до повного усунення порушень.
Ухвалою суду від 08.01.2019 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 28.01.2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.02.2019 року о 11:30 год.
18.02.2019 р. відповідач - Комунальний заклад «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради» подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на порушення процедури проведення позапланової перевірки. Крім того, зазначив, що з частиною порушень пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які відображені в акті перевірки від 08.06.2018 року № 82 згоден. Усунути всі виявлені порушення лікарня не мала можливості у зв'язку із недостатнім фінансуванням. Між тим, на сьогоднішній день керівництвом лікарні направлені звернення на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров'я, місцевої ради з проханням виділити необхідну кількість коштів для усунення встановлених порушень та з метою недопущення зупинення діяльності лікувального закладу. За таких обставин, вважають, що закладом здійснюються заходи щодо усунення виявлених порушень, у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.
25.02.2019 р. справу № 160/81/19 знято з розгляду у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін та призначено до розгляду на 27.03.2019 р. на 13:30 год.
27.03.2019 р. в судовому засіданні представник позивача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі та надання часу для примирення. Представник відповідача не заперечував проти зупинення розгляду справи. Ухвалою суду від 27.03.2019 р. провадження у справі було зупинено до 13.05.2019 р.
13.03.2019 року справа була знята з розгляду у зв'язку із перебуванням судді у відпустці та перенесено розгляд справи на 22.05.2019 року на 12:30 год.
Ухвалою суду від 20.05.2019 р. провадження у справі було поновлено.
22.05.2019 р. до суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому той просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Разом з клопотанням позивач надав до суду копію акту позапланової перевірки № 70 від 21.05.2019 р.
Відповідач подав до суду 22.05.2019 р. заяву про розгляд справи за відсутності їх представника та зазначив, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлені під час проведення позапланової перевірки 08.08.2018 року - повністю усунуто.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошене повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 08.06.2018 року посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на підставі наказу від 24.04.2018 року № 32 та посвідчення на перевірку від 10.05.2018 року №704/02-7-18 здійснено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки об'єктів Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «ДОР» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту за результатами якої складено акт від 08.06.2018 № 82 (далі - Акт), яким встановлено порушення відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Національного стандарту України «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за № 1006/14273 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі -Порядок забезпечення), а саме:
I. Загальні порушення.
- У всіх будівлях шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, а саме: «Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей», що є порушенням Розділу III п.2.31 ППБУ;
- Будівлі та приміщення не обладнані системою пожежної сигналізації, а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що є порушенням Розділу V п.1.2, п.5.1; Додаток А, табл. А1, п.7.3 ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014;
- Будівлі та приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що є порушенням Розділу V п.1.2, п.5.1; Додаток Б, табл. Б1, п. 5.1 ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014;
- Будівлі не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а саме: Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», що є порушенням Розділу IV п.1.21, п.4.3, додаток А ППБУ, ДСТУ Б В.2.5-38:2008;
- У всіх будівлях приміщення електрощитових не відокремлено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: «Під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах» та «Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові», що є порушенням Розділу III п.2.3., п.2.2., п.6.1, п. 6.2, п. 6.4 табл. 3 ППБУ, НПАОП 0.00-1.32-01, ДБНВ.1.1-7:2016;
- У всіх будівлях та приміщеннях для запобігання виходу з ладу обладнання та забруднення трубопроводів систем протипожежного водопроводу на вводі водопостачання в будівлі не встановлено фільтри для води з гідравлічним приводом та автоматичним самоочищенням, що є порушенням Розділу V, п. 2.2, п. 8.2. ППБУ, ДБН В.2.5-64:2012;
- Допущено розміщення в корпусах з палатами для хворих приміщення, не пов'язані з лікувально-профілактичними процесами, та здаються приміщення в оренду під інше призначення, що є порушенням Розділу VII п.3.13 ППБУ;
- Не забезпечено будівлі двома незалежними взаєморезервуючими джерелами живлення, що є порушенням Розділу IV, п. 1.1., п.7.68., п.7.69. п.1.2.17., п.1.2.18 ППБУ, ДБН В.2.2.10:2001, ПУЕ;
- У всіх будівлях групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням Розділ IV, п. 1.16 ППБУ;
- Не забезпечено поступове накопичення, згідно номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту, що є порушенням п.2. ч. 1 ст.35 Кодексу цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012 року, пп. «а» п.2 Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200;
- Не забезпечено встановлення у службових приміщеннях закладу охорони здоров'я радіотрансляційних точок для передачі інформації з питань цивільного захисту, що є порушенням п. 25 Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого ПКМУ№ 733 від 27.09.2017 року;
- Керівником не видано розпорядчий документ, яким повинно бути визначено спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів. Допущено куріння за межами спеціально відведених місць, а саме на сходовій клітині запасного аварійного виходу, що є порушенням Розділу III п.2.31 ППБУ;
II. Терапевтичний корпус.
- Допущено зачинення на ключ дверей евакуаційного виходу (ліве крило будівлі), а саме: «За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа» та «Не допускається забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах», що є порушенням Розділу III п.2.27; п.2.37 ППБУ;
- Переносний вогнегасник в маніпуляційному приміщенні не розміщений шляхом навішування на вертикальну конструкцію на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, що є порушенням Розділу V п. 3.10 ППБУ;
III. Головний корпус.
- Допущено улаштовування на шляху евакуації з першого поверху загального коридору до хірургічного відділення встановлення металевої решітки, яка перешкоджає вільній евакуації люде, що є порушенням Розділу III п.2.37 ППБУ;
- Допущено закладання приямків віконних прорізів підвального поверху та несвоєчасне очищення від сміття, а саме: «Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи», що є порушенням Розділу III п.2.13 ППБУ;
- Допущено утримання технічного поверху в неочищеному стані від старих речей та майна, а саме: «Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами», що є порушенням Розділу III п.2.12 ППБУ;
- Приміщення архіву не відокремлено протипожежними дверми з відповідною межею вогнестійкості, а саме: «Під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах», що є порушенням Розділу Розділ IV, п.1.18. III п. 2.3.; п.6.1, п. 6.2, п. 6.4 табл. 3 ППБУ, ДБНВ.1.1-72016;
- Допускається експлуатація світильника з знятим ковпаком (розсіювачем) в приміщенні архіву, а саме: Забороняється: підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами), що є порушенням Розділу IV, п.1.18 ППБУ;
- Технічне обслуговування вогнегасників типу ВВК-2 - 1 шт., не здійснено відповідно до ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги», що є порушенням Розділу V п. 3.17 ППБУ;
- Відсутній вказівний знак для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння в приміщенні архіву який повинен буту розміщений на видному місці на висоті 2-2,5м від рівня підлоги, а саме: «Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби)», що є порушенням Розділу V п.3.10 ППБУ;
- Переносні вогнегасники в приміщенні архіву, кабінеті світлолікування, не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, що є порушенням Розділу V п.3.10 ППБУ;
IV. Пральня.
- Не встановлено апарат відключення (вимикач) поза межами (ззовні) приміщення електрощитової на негорючу стіну (перегородку) або на окремих опорах, що є порушенням Розділу IV п.1.15 ППБУ;
- Допускається експлуатація світильника з знятим ковпаком (розсіювачем) в підвальному поверху, а саме: Забороняється: підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами), що є порушенням Розділу IV, п.1.18 ППБУ;
- Для приміщення електрощитової не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» та клас зони за «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», що є порушенням Розділу III п. 2.9 ППБУ;
V. Консультаційний діагностичний центр.
- Приміщення електрощитової не відокремлено від коридору першого поверху протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: «Під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах», що є порушенням Розділу III, п.2.3., Розділу IV, п.1.24.,п.2.2., п.6.1., п. 6.2., п. 6.4., табл. 3 ППБУ, НПАОП 0.00-1.32-01, ДБНВ.1.1-7:2016;
- Для приміщення електрощитової не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» та клас зони за «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», що є порушенням Розділу III п. 2.9 ППБУ.
Акт перевірки підписано представником Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1 без зауважень.
Примірник акту перевірки від 08.06.2018 року № 82 направлено листом з рекомендованим повідомленням, що підтверджується ксерокопією фіскального чеку від 08.06.2018, залученого до матеріалів справи.
З огляду на наявність вищевказаних порушень, на думку позивача, подальша експлуатація будівель Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, б. 1а, із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю і здоров'ю людей, в тому числі, як працюючого персоналу, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України № 877-V).
Статтею 1 Закону України № 877-V закріплено, що державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 4 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Кодексу цивільного захисту України, даний правовий акт регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
За приписами статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та планових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі- Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
В силу приписів частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійсню є державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров'ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов'язковою умовою для застосування заходів реагування.
Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.
В ході розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 20.05.2019 року по 21.05.2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «Криворізької міської ради» було проведено позапланову перевірку в ході якої порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об'єктах лікарні, не встановлено.
Тобто, порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були зазначені в акті перевірки № 82 від 08.06.2018 року були повністю усунуті відповідачем за період, що минув з моменту звернення позивача до суду.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, код ЄДРПОУ 38598371) до Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7 «Дніпропетровської обласної ради» (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Маршака, б. 1а код ЄДРПОУ - 01985995) про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева