31 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1775/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гуцалюк І.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Борсук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2019 №UA 205110/2019/000488/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом в інтересах ОСОБА_2 для здійснення митного оформлення в режимі імпорту товару: легкового автомобіля - марки OPEL, модель - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 , бувшого у використанні, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення 2006, тип двигуна - дизельний (110 kW), робочий об'єм двигуна - 1910 см3, колісна формула - 4x4, тип кузова - хетчбек, призначений для перевезення людей на дорогах загального користування, колір - чорний, було оформлено та подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/056560 від 03.05.2019, де в графі 42 вказано вартість транспортного засобу у розмірі 800,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту. У графі 45 митної декларації визначено митну вартість товару в сумі 23 820,78 грн, що еквівалентно 800,00 Євро.
Волинська митниця ДФС, не погодившись із вказаною декларантом митною вартістю автомобіля, 17.05.2019 прийняла рішення №UA 205110/2019/000488/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 3 750,00 Євро, з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР.
Фактичними підставами для прийняття оскаржуваного рішення слугували ті обставини, що рахунок-фактура №б/н від 19.04.2019 не відповідає вимогам наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118, а також те, що в технічному паспорті НОМЕР_2 одним із власників є SCHWABENGRUBER ERIC. Вказані обставини відповідач тлумачить, як розбіжності в поданих документах.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано усі документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за 1 (основним) методом, зокрема, таким документом був договір купівлі-продажу від 19.04.2019, згідно з яким позивач придбав транспортний засіб марки OPEL, модель - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 у продавця ОСОБА_3 за ціною 800 Євро.
При цьому, позивач зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Вказує, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля за ціною договору, просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення Волинської митниці ДФС від 17.05.2019 №UA 205110/2019/000488/2.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У поданому до суду відзиві на позов від 19.06.2019 №1111/03-70-10/14 (а.с.37-40) представник відповідача позов не визнала, вважає, що вимоги викладені у ньому не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару легкового автомобіля марки OPEL, моделі - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 , бувшого у використанні, 2006 року випуску у митниці виникли обґрунтовані сумніви у повноті та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару.
За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику АСАУР посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча наведеної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 3750,00 Євро.
Під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205090/2019/056560 від 17.05.2019 документів щодо оформлення вказаного транспортного засобу встановлено, що декларантом заявлено митну вартість транспортного засобу на рівні 800,00 Євро за ціною договору. Крім того, встановлено, що рахунок-фактура №б/н від 19.04.2019 не відповідає вимогам наказу п.1.2 наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118, а також те, що в технічному паспорті НОМЕР_2 одним із власників є SCHWABENGRUBER ERIC.
Зокрема, згідно з Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом ДМСУ від 17.11.2005 № 1118 документами, що підтверджують право власності на ТЗ, які придбані (отримані) у громадян чи підприємств є засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо.
Вищевказане свідчить про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів, її числових значень, розбіжностей в поданих документах, що слугувало підставою для витребування у декларанта додаткових документів, а саме: декларації країни відправлення; банківські платіжні документи, які містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; документально підтверджені транспортні витрати; інші документи, що містять відомості про вартість страхування; страхові документи; договір та рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказані декілька власників. Крім того, відповідно до статті 254 МК України декларант повинен був надати переклад документів, поданих до митного оформлення.
Декларант не надав жодного з витребовуваних документів на підтвердження заявленої митної вартості
У зв'язку з цим, декларанта повідомлено про прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а також про те, що митна вартість товару буде визначена за резервним методом.
З огляду на вказане, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості від 17.05.2019 №UA 205110/2019/000488/2, а митну вартість визначено на рівні 3750,00 Євро.
Рішення про коригування митної вартості не містить наявну у митного органу інформацію щодо митної вартості ідентичних або подібних товарів, оскільки в оскаржуваному рішенні вказано митну вартість товару із ідентичним пробігом та VIN-кодом, тобто ідентичними характеристиками, які притаманні ввезеному транспортному засобу, що і призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості заявленої декларантом. Товар був випущений у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною 7 статті 55 МК України про що свідчить МД №UA205090/2019/063331 від 21.05.2019.
З наведених підстав просила в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 03.05.2019 декларантом в інтересах ОСОБА_2 подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію (МД) №UA205090/2019/056560 від 03.05.2019 з метою декларування товару: легкового автомобіля - марки OPEL, модель - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 , бувший у використанні, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення 2006, тип двигуна - дизельний (110 kW), робочий об'єм двигуна - 1910 см3, колісна формула - 4x4, тип кузова - хетчбек, призначений для перевезення людей на дорогах загального користування, колір - чорний. Декларантом в графі 42 МД №UA205090/2019/056560 вказано ціну товару в сумі 800,00 Євро та зазначено в графі 45 митну вартість в сумі 23 820,78 грн (еквівалентну 800,00 Євро), яку визначено за 1 (основним) методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.41)
На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:
- договір купівлі-продажу від 19.04.2019;
- технічний паспорт НОМЕР_2 від 22.03.2012;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.06.2018 (а.с.15-17).
Під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205090/2019/056560 від 03.05.2019 документів встановлено, що рахунок-фактура №б/н від 19.04.2019 (договір купівлі-продажу від 19.04.2019) не відповідає вимогам п.1.2 наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118 «Про затвердження Правил здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України»: документи, що підтверджують право власності на ТЗ: 1) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання чи консульських установах чи в посольствах України договору купівлі продажу, міни чи дарування; 2) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, інвойсів, інших документів. В технічному паспорті НОМЕР_2 одним із власників є SCHWABENGRUBER ERIC.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу, а також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР митна вартість товару нижча наведеної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 3750,00 Євро. Згідно з статтями 53 та 54 МК України відповідачем надіслано декларанту електронне повідомлення від 06.05.2019 про надання в 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: декларації країни відправлення; банківські платіжні документи, які містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; документально підтверджені транспортні витрати; інші документи, що містять відомості про вартість страхування; страхові документи; договір та рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказані декілька власників. Крім того, відповідно до статті 254 МК України декларант повинен надати переклад документів, поданих до митного оформлення.
Декларантом на вимогу митного органу не було надано жодного з витребовуваних документів на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля.
17.05.2019 відповідач прийняв рішення №UA 205110/2019/000488/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.13).
Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення відповідачем визначено митну вартість товару легкового автомобіля - марки OPEL, модель - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 , бувшого у використанні, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення 2006, тип двигуна - дизельний (110 kW), робочий об'єм двигуна - 1910 см3, колісна формула - 4x4, тип кузова - хетчбек, колір чорний, призначений для перевезення людей на дорогах загального користування, колір - чорний за ціною 3 750,00 Євро (замість 800,00 Євро, що була заявлена декларантом).
Згідно з графою 33 рішення митна вартість товарів, що ввозяться на територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено митну вартість на рівні 800,00 Євро. Також встановлено, що рахунок-фактура №б/н від 19.04.2019 не відповідає вимогам п.1.2 наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118 «Про затвердження Правил здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України»: - документи, що підтверджують право власності на ТЗ: 1) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання чи консульських установах чи в посольствах України договори купівлі продажу, міни чи дарування; 2) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, інвойсів, інших документів. В технічному паспорті НОМЕР_2 одним із власників є SCHWABENGRUBER ERIC.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 3750,00 Євро», відповідно до наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів бувших у використанні» та згідно з статтями 53 та 54 МК України відповідачем надіслано декларанту електронне повідомлення про надання в 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: декларації країни відправлення; банківські платіжні документи, які містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями; документально підтверджені транспортні витрати; інші документи, що містять відомості про вартість страхування; страхові документи; договір та рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи,ь що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказані декілька власників. Крім того, відповідно до статті 254 МК України декларант повинен надати переклад документів, поданих до митного оформлення. Декларантом не надано жодних з витребовуваних документів на підтвердження заявленої митної вартості.
Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС та спрацювання системи ризиків АСАУР. "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 3750,00 Євро ".
Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 17.05.2019 №UA 205110/2019/000488/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
З матеріалів справи вбачається, що єдиним документом, який надано контролюючому органу декларантом в інтересах ОСОБА_2 на підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного ним 1 (основного) методу її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України був договір купівлі-продажу від 19.04.2019 (названий в оскаржуваному рішенні рахунком-фактурою). Однак, вказаний договір в порушення пункту 2 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом ДМСУ від 17.11.2005 № 1118 не був засвідчений нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України. Крім того, копія вказаного документу була надана митному органу на німецькій мові (без перекладу).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень законодавства вбачається, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. При цьому, однією з підстав для витребування додаткових документів є те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару "легковий автомобіль - марки OPEL, моделі - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 , бувший у використанні, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення 2006, тип двигуна - дизельний (110 kW), робочий об'єм двигуна - 1910 см3, колісна формула - 4x4, тип кузова - хетчбек, колір чорний, призначений для перевезення людей на дорогах загального користування, колір - чорний" у розмірі 800,00 Євро та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи. Оскільки, декларантом не надано витребовуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 3 750,00 Євро.
В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів, оскільки, рахунок-фактура №б/н від 19.04.2019 (договір купівлі-продажу) не відповідає вимогам п.1.2 наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118 «Про затвердження Правил здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України». В технічному паспорті НОМЕР_2 одним із власників є SCHWABENGRUBER ERIC.
Цією обставиною митний орган обґрунтував необхідність подачі декларантом додаткових документів.
Суд погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.
Як вбачається з поданого до митного оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу (рахунку-фактури №б/н від 19.04.2019) транспортний засіб позивач придбав у фізичної особи ОСОБА_3, який, як слідує з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, був власником та продавцем легкового автомобіля - марки OPEL, моделі - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 , бувшого у використанні, 2006 року виготовлення.
Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24.08.2000 №1022 і з метою вдосконалення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, наказом ДМСУ від 17.11.2005 №1118 затверджено Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (далі - Правила №1118).
Відповідно до п.1.2 наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118 документи, що підтверджують право власності на ТЗ є: 1) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання чи консульських установах чи в посольствах України договори купівлі продажу, міни чи дарування тощо; 2) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, інвойсів, інших документів.
Поданий для митного оформлення транспортного засобу договір купівлі-продажу від 19.04.2019 в якому вказано вартість автомобіля 800,00 Євро та яка була заявлена декларантом позивача як його митна вартість, не засвідчений нотаріально в країні придбання, підписаний невідомою особою (без вказівки прізвища, ім'я та по батькові), а тому не може ідентифікуватись як належний документ, що підтверджує придбання транспортного засобу та його заявлену митну вартість (а.с.15).
Будь-яких інших документів з яких могло вбачатись, що вартість поданого для митного оформлення транспортного засобу легкового автомобіля - марки OPEL, модель - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 , бувшого у використанні, 2006 року виготовлення становить саме 800,00 Євро (митної декларації країни відправлення (експертної декларації, CMR); платіжного документу про оплату вартості автомобіля) позивачем та його декларантом ні для митного оформлення разом з МД №UA205090/2019/056560 від 03.05.2019, ні на письмову вимогу митного органу, ні до суду надано не було.
Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з пунктом 4 частини 2 статті 53 МК України, якщо рахунок сплачено, то документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Однак, позивачем не надано ні митному органу, ні суду документів, які підтверджують оплату транспортного засобу у розмірі 800 євро (про що зазначено у договорі купівлі-продажу від 19.04.2019).
З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи були не достатніми для підтвердження заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу за ціною договору, а відтак у митного органу виникли обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобіля марки марки OPEL, моделі - VECTRA, номер кузова - НОМЕР_1 , бувшого у використанні, 2006 року виготовлення в сумі 800,00 Євро. Додаткових документів для підтвердження митної вартості, позивачем на пропозицію відповідача не надано.
Щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС та спрацювання системи ризиків АСАУР, то суд зазначає наступне.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 17.05.2019 №UA 205110/2019/000488/2 вказано, що воно прийняте у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно переліком для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому, митну вартість він визначив за резервним методом. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VII ГАТТ, формулювання підпунктів "а" і "b" дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач не застосував другорядні методи, а саме 2а (ст. 59 МК), 2б (ст. 60 МК) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Метод 2в (ст. 62 МК) та метод 2г (ст. 63 МК) незастосовані з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості товару в органі доходів та зборів. Митна вартість ввезеного позивачем автомобіля визначена за резервним методом у зв'язку з наявністю у органу доходів та зборів цінової інформації з системи АСАУР ДФС про ціну транспортного засобу визначеної марки, моделі та комплектації.
Відтак, відповідачем правомірно з наявної у нього інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 17.05.2019 №UA 205110/2019/000488/2 визначено вартість транспортного засобу - 3 750,00 Євро.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховучи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2019 №UA 205110/2019/000488/2, а тому, позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2019 №UA 205110/2019/000488/2 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31 липня 2019 року.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук