01 серпня 2019 року Справа № 160/5371/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області), в якій просила суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р., з урахуванням компенсації втрати частини доходів.
Також позивач просила суд в порядку судового контролю зобов'язати ГУ ПФУ у Дніпропетровській області подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання згідно з ст.382 КАС України та звернути до негайного виконання рішення суду в межах присудження суми пенсії за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО від 14.11.2014 року №1205000618. Позивач перебувала на обліку в УПФУ в Кам'янобрідському районі м. Луганська та на підставі заяви позивача з листопада 2014 року була переведена на облік до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області як внутрішньо переміщена особа, де отримує відповідні пенсійні виплати. При цьому, за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. виплата пенсії була призупинена відповідачем. Однак, за заявою позивача, яка подана до пенсійного органу, виплата пенсії була поновлена, але заборгованість, що утворилась за час призупинення означених виплат за вказаний період не виплачена. Як на підставу для не виплати заборгованості по пенсії відповідач посилається на те, що пенсія нарахована за спірні періоди і буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Позивач вважає безпідставною не виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пенсії за минулий час, чим останній порушує права ОСОБА_1 на належне соціальне забезпечення. У зв'язку з означеним позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5371/19, призначено цю справу до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 24.07.2019 року о 10:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
17 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що відповідно до вимог п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335) та на підставі даних з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України, про виявлення тривалої відсутності ОСОБА_1 (понад 60 днів) за місцем проживання і перебування понад 60 діб на непідконтрольній території України, позивачеві було призупинено виплату пенсії з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. (на підставі протоколу №67 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 27.09.2018 року було поновлено виплату пенсії позивачу з 01.11.2018 року), при цьому відповідно до п.15 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, таким чином, доплата за період призупинення виплати пенсії позивача за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. буде виплачена після прийняття окремого порядку Кабінетом Міністрів України, який станом на теперішній час не прийнято.
16.07.2019 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Крім того, 24.07.2019р. від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та є внутрішньо переміщеною особою з міста Луганськ на підставі довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО від 14.11.2014 року №1205000618.
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає - АДРЕСА_2 .
Згідно з заявою позивача щодо переведення пенсійної справи у зв'язку зі зміною місця фактичного проживання ОСОБА_1 була взята на облік до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з листопада 2014 року.
На підставі даних, отриманих з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України, була виявлена тривала відсутність позивача (понад 60 днів) за місцем проживання і перебування понад 60 діб на непідконтрольній території України в порушення вимог п.3 ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», у зв'язку із чим ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на підставі п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335), призупинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2018 року.
Інформацію щодо тривало відсутніх за фактичним місцем проживання осіб було передано УПСЗН Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради.
Листом від 30.05.2018 року Відділ з питань виплати пенсій №5 управління з питань виплати пенсій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернувся до УПСЗН Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради з проханням провести обстеження місця фактичного проживання позивача.
09.07.2018 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про поновлення виплати їй пенсії.
За результатами розгляду вказаної заяви та на підставі протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №67 від 27.09.2018 року, яким підтверджено факт проживання позивача в АНД районі м. Дніпра, та який відповідач отримав 02.10.2018 року, виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2018 року було відновлено.
27.11.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою з проханням повідомити їй про наявність рішення про зупинення виплати пенсії, підстави невиплати пенсії та суму заборгованості по пенсії.
Листом від 11.12.2018р. за вих. №Н18527-18 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача, що виплату пенсії їй відновлено, а сума заборгованості за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. обліковується в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, після того, як буде прийнято такий порядок.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Виплата пенсії за минулий час регулюється ст.46 наведеного Закону, відповідно до якої нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» відповідно до ч.1 ст.1 якого внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08 червня 2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено, зокрема, Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який визначає механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.1 Порядку).
Відповідно до п.15 наведеного Порядку орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
У вищевказаному листі відповідача від 11.12.2018р. за вих. №Н18527-18 зазначено про поновлення позивачу виплати пенсії, а також повідомлено, що сума заборгованості за період
з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. обліковується в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, після того, як буде прийнято такий порядок.
Суд звертає увагу, що на момент розгляду даної справи відповідний окремий порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі за минулий час Кабінетом Міністрів України не визначено, однак відсутність відповідного нормативно-правового документу, що визначає механізм реалізації права на отримання невиплаченої суми пенсії за минулий період не може бути визнано обґрунтованою підставою для позбавлення особи такого права.
Право позивача на отримання пенсії за минулий період чітко закріплено у ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою встановлено, що частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Посилання відповідача на те, що пенсія позивачу буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, прямо суперечить ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та свідчить про застосування до позивача, як до внутрішньо переміщеної особи, дискримінаційного підходу, порівняно з іншими пенсіонерами, в той час, коли наявний єдиний механізм виплати пенсій громадянам України за минулий час згідно діючого законодавства.
З огляду на викладені обставини та з урахуванням наведених норм права, суд вважає, що відповідачем протиправно не вчинено відповідних дій, спрямованих на виплату позивачу пенсії за минулий час, внаслідок чого наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманої пенсії та задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Щодо позовних вимог про виплату компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон N2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок №159).
Статтею 1 Закону N2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону N2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
З вищевикладеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Згідно зі ст.3 Закону N2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону N2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону N2050-III та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Таким чином, оскільки відповідачем порушено строки виплати пенсії позивача за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р., позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Щодо вимог позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Дніпропетровській області в порядку судового контролю подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання згідно з ст.382 КАС України, то суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки у даному випадку у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде перешкоджати виконанню рішення суду після набрання ним законної сили, а доказів зворотного позивачем не надано.
Відносно вимог позивача про звернення до негайного виконання рішення суду в межах присудження суми пенсії за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України, суд зазначає, що дійсно вказаною нормою КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, отже, вказані вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, яка виявилася у невиплаті пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити виплату ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ) сум недоотриманої пенсії за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р, з урахуванням компенсації втрати частини доходів.
В решті вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Допустити рішення суду до негайного виконання в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити виплату ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ) сум недоотриманої пенсії за період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. у межах суми виплати пенсії за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 01.08.2019 року.
Суддя О.М. Турова