25 липня 2019 року Справа № 160/6946/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки в позовній заяві та про залучення у справі другого відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Дніпровського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
24.07.2019 через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Великою Любов'ю ОСОБА_3 подані заяви про виправлення помилки в шапці позовної заяви, а саме: в ім'ї позивача, зазначивши замість « ОСОБА_2 » на вірне - « ОСОБА_4 » за вх. №41007 та про залучення в якості другого відповідача - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за вх. №41011.
Статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, частиною 1 вказаної статті визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Частиною 6 статті 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 та 3 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Частиною 1 та 2 статті 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Статтею 53 КАС України врегульовані питання участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, частиною статті вказаної статті передбачено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що для реалізації права звернення до адміністративного суду в інтересах інших осіб певна особа має бути наділена відповідною адміністративною процесуальною дієздатністю. Крім того, таке право має бути визначено відповідною нормою закону, а також надати до суду докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.04.2019 року по справі №804/5312/17 (провадження №К/9901/29711/18).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З тексту зазначених вище заяв суд встановив, що останні подані та підписані - Великою ОСОБА_5 , яка не є учасником справи (стороною або третьою особою).
При цьому, в порушення наведених норм доказів на підтвердження права на представництва позивача ОСОБА_1 до суду не надано.
Частиною 2 статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, враховуючи, що заявником виступає особа, яка не є стороною по справі та не наділена повноваженнями представляти інтереси позивача, суд приходить до висновку, що подані заяви є очевидно безпідставними та необґрунтованими.
З огляду на викладене, суд зазначає про наявність підстав для повернення заяв про виправлення помилки в позовній заяві та про залучення у справі другого відповідача ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись статтями 5, 7, 43, 46, 53, 55, 167, 242, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки в позовній заяві та про залучення у справі другого відповідача у справі №160/6949/19 - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали направити позивачеві - до відома. Незазначення заявником в заявах власної адреси унеможливлює направлення копії ухвали разом з матеріалами заяв заявникові.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя І.В. Юхно